|
Згідно із Законом «Про місцеве самоврядування» в Борисполі розпочався процес створення органів самоорганізації населення. Так, 29 січня 2008 року легалізовано шляхом повідомлення про заснування перший у місті квартальний комітет по вулиці Гоголя та провулку Гоголя. Його очолив енергійний і небайдужий чоловік, котрий до того ж є членом громадської ради міста, Анатолій Мирвода.
Відтоді процес створення органів самоорганізації населення, як висловився свого часу відомий політичний діяч, пішов. Шляхом реєстрації легалізовано ще два квартальних комітети по вулиці Шевченка від будинку № 20-А до будинку № 24; по вулицях Калініна, Жовтнева і провулку Новопрорізному з поетичною назвою “Жовтнева калина”. З головою останнього Анатолієм Петровичем Добродіним вдалося зустрітися. КОР.: Анатолію Петровичу, нагадайте нашим читачам про головну мету створення органів самоорганізації населення. А.Д.: Вона полягає у захисті інтересів членів міської громади, забезпеченні їхніх прав, допомозі у задоволенні їхніх нагальних потреб. Раніше, ще за радянських часів, створювалися вуличні комітети, але часто вони існували лише формально і не мали реальних прав. Нині створюється законодавча база нашої незалежної держави. Я особисто уявляю собі це так: законодавець вирішив передати частину щоденної роботи в напрямку надання інформаційних послуг, організації робіт з благоустрою вуличних територій, задоволення різноманітних людських потреб самим членам міської громади. Добре це чи погано? Звичайно, добре. Члени міської громади одержують можливість самостійно визначати пріоритетність задоволення конкретних потреб. Приміром, самі вирішують, що спочатку треба зробити на виділені з бюджету кошти – повісити новий ліхтар, прокласти тротуар чи, можливо, допомогти інваліду, який потребує термінової операції. Метою створення органів самоорганізації населення є також зменшення розриву між громадою і представниками влади. Треба наблизити послуги, які надає місцева влада, до кожної конкретної людини. КОР.: А з якими проблемами Вам довелося зустрітися при створенні квартального комітету? А.Д.: Це в першу чергу недосконала законодавча база на рівні нашої держави. Так, в процесі роботи виявляється, що навіть відсутні деякі підзаконні акти, пропущені обов’язкові розділи в типових документах тощо. А от нашій міській виконавчій владі, зокрема юридичному відділу міськвиконкому, вдячний за підтримку. У нашій роботі по створенню квартального комітету нас також підтримує відділ внутрішньої політики міськвиконкому на чолі з Людмилою Василівною Пасенко, депутат міськради, закріплений за нашим мікрорайоном, Петро Олександрович Отопков. Я вважаю, що нам усім треба працювати конструктивно, не створюючи конфронтації там, де можна досягти взаємної згоди у прийнятті рішень. Ми будемо не вимагати неможливого, а спільно шукати шляхи вирішення проблем. КОР.: Анатолію Петровичу, розкажіть, будь ласка, про ставлення людей до створення органів самоорганізації населення. А.Д.: На жаль, деякі мешканці нашого міста, в тому числі і з моїх вулиць, не розуміють, для чого це потрібно, приміром, одна моя знайома так мені і заявила: “Не розумію, Петровичу, навіщо це тобі і що ти з цього матимеш!” Така вже наша психологія – звикли до того, що якісь ініціативи впроваджуються в життя лише задля чиєсь власної вигоди. Люди часто мають підстави так вважати, — життя ілюструє це на численних прикладах. От дехто і дивується – ми ж нічого не отримуємо за виконання цієї громадської роботи. КОР.: То, може, скористаєтесь можливістю відповісти таким через газету? А.Д.: На миттєвий результат ми не розраховуємо. Але ж так хочеться жити в затишному цивілізованому і справді європейському місті, щоб наші діти й онуки також добре жили. На жаль, усі наші біди часто виникають у результаті того, що місцева громада не має реальних прав і не використовує їх у повсякденному житті. В членів Європейського Союзу таких, як Польща, Чехія, Словаччина, місцеві громади беруть активну участь у роботі виконавчої влади, в прийнятті нею рішень, тому і рівень життя у них набагато вищий. КОР.: До речі, чи доводилося квартальному комітету, який Ви очолюєте, вирішувати конкретні питання? А.Д.: Так, вивезення сміття з приватних будинків, вже вдалося вирішити, люди задоволені. Сподіваюся, що нам вдаватиметься вирішувати і чимало інших нагальних проблем, а їх на наших вулицях вистачає. Це і питання якісного енергопостачання, і дорожнє покриття, і допомога тим, хто цього потребує... Поки ще не завершилася організаційна стадія, і коли все буде зроблено, ми одразу ж займемося вирішенням всіх цих нагальних питань. КОР..: Увесь час говорите “ми”, тобто у Вас вже є команда? А.Д.: Так, це мій заступник Андрій Захарченко, секретар Ольга Кривохижа, член комітету Григорій Льодін, він, хоч і пенсіонер за віком, але будь-яка молода людина може позаздрити його енергії і небайдужості. (Анатолій Петрович скромно мовчить про себе, але вже пізніше начальник відділу внутрішньої політики Людмила Василівна Пасенко розповіла, що він також людина активної життєвої позицієї і відгукується на всі починання Так, нещодавно, коли вшановувалася пам’ять жертв голодомору, він опитав всіх мешканців своїх вулиць, і навіть власного вірша написав до цієї трагічної події, всі зібрані ним матеріали були передані в музей. — авт.). КОР.: Анатолію Петровичу, насамкінець, можливо, в чомусь провока-ційне запитання: чи вірите ви особисто, що створення органів самоорганізації населення принесе конкретну користь для нашого міста, а не перетвориться на черговий формальний захід? А.Д.: Моя відповідь буде оптимістичною – так, вірю. На мою думку, дуже багато залежить від того, кого саме оберемо в члени ОСН, щоб це були люди ініціативні, а головне небайдужі. Коли робити щось для людей, то треба робити від душі, щоб нашим дітям й онукам не довелося після нас перероблювати. І я сподіваюся, що нам, тим, кому місцева громада довірила цей важливий громадський обов’язок, дійсно, вдасться зробити життя в Борисполі кращим. Запитувала Наталія МОЖАЙКІНА, «ТС» |