17 лютого 2018 року об 11:00 відбудеться відкриття меморіальної дошки на честь друга Павла Чубинського, відомого кобзаря та музиканта Остапа Вересая на вулиці, яка також названа на його честь. Мешканці вулиці та провулку Остапа Вересая, які ініціювали увіковічення пам’яті кобзаря, запрошують усіх бажаючих прийти та вшанувати пам’ять великого українця.
Остап Вересай - відомий український кобзар, який у чотирирічному віці втратив зір. Нродився музикант 1803 року в селі Калюжинці Прилуцького повіту (нині Чернігівська область) в сім’ї кріпака. Змалку захопився музикою та співом під впливом батька та кобзарів, що часто зупинялися в їхній домівці. На науку до кобзарів пішов, коли йому було п’ятнадцять років. 1871 року Остап Вересай вперше відвідав Київ, де співав на відкритті Колегії Ґалаґана. У 1873 р. виступав у Києві на засіданні Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, де М. В. Лисенко виголосив реферат про музичні особливості українських дум і пісень, які виконував О. Вересай. В 1875 р. у Петербурзі було організовано кілька виступів кобзаря. 1875 року у супроводі М. Лисенка та П. Чубинського Вересай побував у Петербурзі. Спів Вересая в Петербурзі слухали П.Чайковський, М.Римський-Корсаков. Понад сорок років мандрував містами і селами України. До репертуару Осиапа Вересая, крім дум, входили історичні, побутові, жартівливі і сатиричні пісні. Улюбленим твором кобзаря була «Пісня про правду і неправду», за виконання якої його навіть заарештовували. До кінця життя Вересай жив у Сокиринцях. Павло Чубинський на власні кошти збудував йому нову хату. Останні роки життя Остап Вересай продовжував виконувати пісні, хоч уже майже не виїжджав у великі міста, а мандрував селами Чернігівщини. Інколи старого кобзаря запрошують у Київ. Помер Остап Вересай наприкінці квітня 1890 року. Похований у Сокиринцях.