Не втрачати оптимізму і вірити у завтрашній день - Сайт Бориспільської міської ради

— Анатолію Соловйовичу, напередодні Нового року прийнято озирнутися на рік, що минає: чим він запам’ятався для бориспільської громади і для Вас особисто?

— Нам вдалося продовжити динамічний розвиток міста. Ми, як і минулі роки, зберігаємо першість з основних показників соціально-економічного розвитку, входимо сьогодні у трійку кращих міст України з населенням від 50 до 100 тисяч.

Найбільшим досягненням 2011 року, на мій погляд, є початок будівництва каналізаційних очисних споруд. Те, що не могли вирішити десятки років, нарешті було вирішено у цьому році. На це було витрачено, скажу без перебільшення, чотири роки копіткої роботи. Ми зверталися до голови КОДА, до міністерств і відомств, до Президента України. Хоча і складна економічна ситуація в країні, але до нас поставилися з розумінням. Адже знайти сьогодні у Держбюджеті 264 мільйони гривень не так просто. І сьогодні це будівництво ведеться швидкими темпами: плануємо введення в експлуатацію очисних споруд уже у травні 2012 року. Звичайно, мешканці міста цього не бачать. Люди відкривають крани, вода тече, і вони не задумуються, куди вона стікає. Та й не повинні задумуватись, адже надання якісних послуг — завдання комунальних служб. Але те, що ми зробили величезний крок уперед у плані збереження навколишнього природного середовища, закладаємо для майбутніх поколінь гарне підґрунтя — дуже важливо.

Другою перемогою цього року є вивезення отрутохімікатів з території міста Борисполя (вулиця Завокзальна і масив Дубичанський). Знову ж таки, те, що не могло вирішитися багато років, — вирішено. Кошти виділили з обласного бюджету. Вартість реалізації цього проекту — понад 5 мільйонів гривень. Жодної копійки з місцевого бюджету ми не витратили. Це свідчення того, що у нас гарна співпраця з обласною держадміністрацією, з депутатами обласної ради.

— А що не вдалося вирішити?

— Якщо відкрити стратегічний план розвитку Борисполя до 2015 року, то можна багато побачити того, що ми не змогли реалізувати. Наприклад, планувалося завершити реконструкцію будинку культури колишнього радгоспу «Бориспільський». Однак це питання так і не вирішили цього року. Витратили 300 тисяч на ремонт даху, це дозволить запобігти подальшому руйнуванню будівлі. Не реалізували проект освітлення вулиць, оскільки вийшла нова постанова Кабінету Міністрів, згідно з якою, починаючи з травня 2011, розпочинати введення у дію проекту можна тільки тоді, коли кошторис пройде експертизу. Тож ми з весни чекаємо на висновки. Тиждень тому ми отримали документи на вулицю Воровського, там розпочата робота, іде заміна опор. Я думаю, що до весни ми завершимо цей проект. Плануємо і далі проводити освітлення вулиць міста.

— Як Ви оцінюєте ділову активність підприємців та підприємств міста, порівнюючи з попереднім роком?

— Я б хотів подякувати підприємцям, керівникам підприємств нашого міста за підтримку і порозуміння, яке у нас сьогодні є. Не знаю, як в інших містах, але у нас у цьому плані все гаразд: до кого б я не звернувся за допомогою, ніхто не відмовляється. Ми нещодавно вітали підприємців з Днем благодійника. Здається, на 500 тисяч гривень збільшилася фінансова допомога на заклади освіти Борисполя у порівнянні з 2011 роком. Ці кошти використані на ремонти шкіл, дитячих садків. Плюс податки, які сплачуються до бюджету міста. Сказати, що хтось неактивний, не можу. Люди сьогодні переконані, що кожна копійка, яка дається, використовується за призначенням. А якщо видно результати, то є і бажання допомогти. І це радує.

— Депутатський корпус міської ради політично різношерстий. Чи не заважає це у вирішенні актуальних питань, які хвилюють місцеву громаду?

— Наш місцевий парламент представлений 13 політичними партіями. Але у цьому депутатському корпусі зібралися люди, які мають досить високий інтелектуальний потенціал. Є з чим порівняти з минулою каденцією. Більш прагматичні підходи, більш реалістичні, тому і більш конструктивна робота. Усі націлені на конкретний результат, прагнуть щось зробити для міста. Мені приємно, що наші депутати самі виявили ініціативу об’єднатися навколо програми міського голови. У нас створена більшість не за політичним принципом, а за принципом зробити позитивні зміни у місті. Ті дискусії, які виникають, це нормальний процес, принцип демократичності у нас витримується у повній мірі, враховується виважена, конструктивна думка, пропозиція кожного депутата.

— Як Ви оцінюєте роботу депутатів, як мажоритарників, так і тих, хто пройшов до ради за списком, в округах?

— Сказати, що ті, хто пройшов за списками, гірші чи кращі, я не можу. Усе залежить від особистості. Є багато чудових депутатів. І мені сьогодні важко когось виділити, але є кістяк, на який можна покластися. Вони у будь-який час готові прийти на допомогу, завжди дадуть суттєву пораду, знають проблеми свого округу. І це дуже гарна підтримка. Я задоволений роботою більшості депутатів.

— А чи задоволені Ви активністю бориспільців у житті міста?

— Ви знаєте, часто говорять, що у нас пасивний народ. Але я вважаю, що у нас дуже розумний народ. У тому, що люди неактивні, вина влади, міськвиконкому, депутатів. Це значить, що я не доніс людям тієї ідеї, яка б спонукала їх бути активними. Мене радує, що активність людей зростає. Я навіть суджу по роботі громадської ради. Це видно з тих ідей, які надходять від молодіжного парламенту, від учнівського самоврядування, від окремих громадян. Люди не просто пасивно спостерігають за роботою, їх турбує якість прокладання доріг, використання коштів, вони аналізують зміни у місті. Бориспільці є безпосередніми учасниками подій у своєму місті. Дай Боже, щоб небайдужих людей було більше. Адже це спонукає до якіснішого виконання робіт комунальними підприємствами. Важливо, щоб мешканці міста не були осторонь благоустрою Борисполя. Саме тоді ми будемо повноцінною громадою.

— Ми піднімали питання про присвоєння аеропорту «Бориспіль» імені Павла Чубинського. Ми знаємо, що Ви намагались переконати у цьому керівництво аеропорту, проте позитивної реакції не було. З огляду на те, що Львівському аеропорту до «Євро-2012» все-таки присвоїли ім’я Данила Галицького, чи не варто це питання розглянути на сесії міської ради та направити відповідне клопотання до Кабінету Міністрів?

— Я прочитав на сторінках вашої газети пропозицію щодо присвоєння аеропорту імені Павла Чубинського. Ми направляли такого листа попередньому керівництву ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», але звідти прийшла негативна відповідь про те, що потрібно переробляти статут підприємства, усі договори, тощо. Я вважаю, що то була просто відписка. Зважаючи на пропозиції, можливо, варто на сесії затвердити звернення до Кабміну, до генерального директора аеропорту «Бориспіль», не лише від міського голови, а від усього депутатського корпусу міської ради. Можливо, тоді буде результат. Я вдячний журналістам за активність і підказку.

— За Вашою ініціативою Бориспіль співпрацює з містом Хопкінс США. Наша делегація була у них, американці приїжджали до нас. Що з побаченого Вас найбільше вразило, а, можливо, щось Ви і запозичили для роботи міськради?

— Я особисто, на жаль, не зміг побувати у США. Але делегація Борисполя, яку очолював депутат міської ради Сергій Лінкевич, відвідала місто Хопкінс. Поїздка сподобалася. Приємно повідомити, що 26 вересня розпорядженням губернатора штату Міннесота оголошено Днем міста Борисполя. Це величезне досягнення нашої громади. Я дуже радий приїзду делегацій із США, які двічі відвідували наше місто. Це дало новий поштовх у плані вироблення лідерських якостей у наших працівників. Були проведені безкоштовні тренінги-семінари за участю працівників виконавчого комітету, вчителів, молоді. Американці нам розповідали, як розробляється стратегічний план за допомогою громади, як залучати молодіжний рух до розв’язання тих чи інших проблем. Це дуже знадобиться у подальшій роботі.

— Які найважливіші питання Ви маєте намір вирішити у наступному році?

— Є багато ключових питань. На останніх сесіях міськради піднімалося питання будівництва будинку культури. Наступного року нам треба ввести в експлуатацію будинок культури на вулиці Радгоспній. Вартість реалізації цього проекту 9,5 мільйонів гривень. Ми обов’язково це зробимо. Плануємо розпочати реконструкцію центральної площі Борисполя, Будинку дитячої творчості. Хочемо розпочати будівництво оригінального фонтану на центральному майдані. Продовжуватимемо освітлення вулиць, закладемо кошти на будівництво тротуарів. Віримо, що транспортний збір буде залишатися у міському бюджеті, а не в «Укравтодорі»; тоді ми зможемо прокладати нові дороги, ремонтувати старі тощо. Окрім того, сьогодні у незадовільному стані знаходиться дитсадок №3, на ремонт якого потрібно близько 4,8 мільйонів. Багато проблем є у школі №3, на ремонт цього навчального закладу потрібно, щонайменше, 10 мільйонів. Планів дуже багато. Звичайно, вирішувати будемо найбільш нагальні. Але хочу, щоб і громада міста з розумінням поставилася до благоустрою. Без співфінансування ми не зможемо проводити ремонти у під’їздах, бо це приватна власність. Ми можемо підтримати мешканців багатоповерхівок, коли 50 відсотків сплачуватиме громада, а 50 — з бюджету міста, тому що у тарифі такі витрати не закладені. Але ремонт дахів, цоколю, підвальних приміщень ми повністю проводимо за рахунок бюджету. Ми сподіваємось на підтримку громади.

— З яким почуттям — розчарування, оптимізму чи натхнення — Ви зустрічаєте Новий рік?

— Я — оптиміст. Виконавчий комітет міської ради, депутатський корпус — це єдина команда, яка сповнена рішучості дійсно зробити наше місто кращим, ніж воно є сьогодні. У нас є для цього людський потенціал, фінансовий, географічний. І буде дуже погано, коли ми цей потенціал не використаємо на благо громади. Але у той же час і люди наші мають ставитися з розумінням до того, що робиться, повинні поважати працю інших. Інакше ми ніколи не будемо жити нормально, ніколи не матимемо чистих вулиць і під’їздів. Тож кожен на своєму місці повинен дбати про красу свого міста, про затишок навколо. Ми прагнемо змінити менталітет. У цьому полягає завдання моє і виконавчого комітету. Нам потрібно виховувати любов до нашого міста. Тільки любов’ю ми зможемо щось змінити.

— Якщо можна, відкрийте сторінку свого приватного життя: чи є у Вас сімейні традиції зустрічі Нового року?

— У кожній родині є традиції. Моє переконання — Новий рік потрібно зустрічати у колі своєї сім’ї. Ми збираємося за одним столом, пригадуємо приємні моменти минулого року, відкидаємо все, що нам не подобалося, і з оптимізмом бажаємо, щоб наступний рік був кращим. Ми традиційно кладемо подарунки під ялинку. Загадуємо бажання, загортаємо написане побажання у цукерки і вішаємо на ялинку, а потім зриваємо ці цукерки і з нетерпінням чекаємо здійснення бажань. Після того, як я став міським головою, ми традиційно о 2 годині ночі зустрічаємося з громадою у центрі міста, біля ялинки, згадуємо рік, що минув, і вітаємо один одного з Новим роком.

Я вірю у здійснення бажань. Нещодавно я прочитав, що доти, поки людина вірить, що збудуться бажання, доти вона лишається дитиною, доти вона живе і може реалізовувати свої плани. Якщо людина відчуває, що стає дорослою, то вона вже перестає вірити у дива. Тому я бажаю кожному залишатися у душі дитиною. Важливо мріяти про казку, і вона обов’язково збудеться!

— Що б Ви хотіли побажати бориспільцям у переддень Нового року?

— Я усім бажаю цінувати кожну хвилину, кожну мить життя. Інколи ми думаємо, що завтра буде краще, і свої плани переносимо на завтра. Але все найкраще є сьогодні. Дехто думає: піду на пенсію, і в мене все буде чудово, тоді я щось зроблю. Це ілюзія. Як говорить один філософ, жити треба сьогоднішнім днем, але так, ніби помирати треба буде завтра. І жити так, наче ти не помреш ніколи. Треба уміти цінувати життя, намагаючись говорити людям тільки позитивне, дякувати за найменшу дрібницю. Посміхніться тому, хто йде назустріч, тоді й вам у відповідь посміхнуться. До всього, що нас оточує, треба ставитися з любов’ю, не втрачати оптимізму, віри у завтрашній день. Якщо ми таку атмосферу створимо навколо себе й інших людей, то життя наше буде значно кращим, ніж сьогодні. Треба уміти радіти життю і дякувати Богу, що він нам його подарував.