Бориспільська земля зростила багатьох відомих людей, чиї імена ввійшли в історію України. Проте за радянської влади справжніх патріотів заборонялося й згадувати. Небагатьом мешканцям Борисполя відомі імена бандуристів-земляків, які були знищені комуністичним режимом у 30-х роках ХХ століття. Серед них Іван Борець, Кіндрат Конопліч, Григорій Конон.

В Україні кобзарі споконвіку були носіями національних традицій і культури, яка вирізняла український народ серед інших у Російській імперії. Саме завдяки кобзарській традиції збереглися численні думи, пісні, інші фольклорні надбання українців. Народні співці намагалися донести до людей легенди про героїчні подвиги наших пращурів. Та владі був не до вподоби їхній спів.

Більшовицький режим ще з перших років свого приходу до влади влаштовував справжні полювання на кобзарів і лірників, часом сліпих і немічних. Були прийняті постанови «Про обов’язкову реєстрацію музичних інструментів у відділах міліції та НКВС», «Про затвердження репертуару в установах НКО» тощо. В цей же час усіляко пропагуються «кудесница гармошка» і «диво-інструмент» балалайка.

Але подолати народних співців, примусити їх мовчати неможливо: багато їх було в Україні, та й дух козацький нуртував, не дозволяючи байдуже спостерігати за тим, що діється навколо. Тож, аби остаточно придушити вільнолюбних незалежних кобзарів, влада вирішила зібрати їх на з’їзд у Харкові. Кобзарів скликали, а декого силою забрали нібито на з’їзд, який відбувся в грудні 1934 року. Майже всіх їх було винищено, за різними даними, від 250 до 348 кобзарів.

Дехто з бориспільських патріотів-кобзарів також були учасниками того клятого з’їзду. Доля багатьох маловідома. Що дійшло до наших днів, наприклад, про Івана Борця і Кіндрата Конопліча, які були учасниками народної капели при Бориспільському будинку культури? Відомо, що Іван Олексійович Борець (1898 або 1899 року народження) мав прекрасний голос і не лише грав на бандурі, але й виготовляв музичні інструменти. Він був членом Київського радіокомітету, учасником Харківської і Полтавської капел бандуристів. Борець брав участь у військових формуваннях 1917-1919 рр., за що у рік масових репресій — 1937 р. — був заарештований і засуджений до розстрілу.

Скупі дані залишились про Кіндрата Михайловича Конопліча (1900 р.н.) з Борисполя. Відомо, що грав і співав він у Київській (1927-1929 рр.), а згодом — у Бориспільській капелах, де був адміністратором.

Григорій Якович Конон (1887 р. н.) також родом з Борисполя. Бандурист був одним із засновників Першої української художньої капели кобзарів, завідував художньою частиною. Загинув 1937 року. Імена цих трьох бориспільців входять до реєстру кобзарів і лірників, знищених більшовиками в 30-х рр., і тих, що зникли безвісти, який склав відомий кобзарезнавець зі Львова Богдан Жеплинський. Тож саме у ці грудневі дні давайте запалимо свічку пам’яті і згадаємо про тих безневинно вбитих українських співців, які свято берегли народні традиції.

 Газета "Вісті"