Віктор Кондратенко: «Для дітей усе потрібно зробити якнайкраще!»

Нині найбільшою проблемою для цієї родини є необхідність розширення житлової площі.

— Дівчатка наші уже досить дорослі і кожна хоче мати власну кімнату, — розповідають про мрії дітей батьки-вихователі Оксана Анатоліївна та Сергій Андрійович Соломахи. — У нашому будинку шість кімнат. Але дітям уже замало просто окремого ліжка, їм хочеться і власної кімнати, і власної шафи, щоб особисті речі були окремо, і комп’ютера, також власного. Але починати потрібно було саме з кімнат.

Спочатку ми хотіли переробити покрівлю, щоб обладнали мансардний поверх, побудувати дві кімнати і санвузол, бо нині у нас один санвузол на всіх. І це для нас дуже проблемне питання. Але потім відмовилися від цієї думки — зачіпати покрівлю, не маючи достатньо коштів на виконання усіх робіт, дуже ризиковано.

Вирішили потихеньку зводити літню кухню із гаражем на першому поверсі і благоустроєною житловою зоною на другому. Там мають бути три кімнати для дітей. Але найголовніше, що там буде окремий санвузол. Торік ми звели стіни і зробили покрівлю. Звичайно, ці роботи виконувалися не без спонсорської допомоги. Але на утеплення фасаду і на штукатурку коштів уже не було. Отут нам прийшов на допомогу депутат Бориспільської міської ради від політичної партії «Удар» Віктор Іванович Кондратенко. Фактично, він сам нам запропонував цю допомогу.

Навесні він подарував нам великий двокамерний холодильник і після того неодноразово приїжджав до дітей. Побачивши нашу недобудову, пообіцяв допомогти. Ми з Віктором Івановичем домовилися, що зробимо все, що зможемо, власними силами, а тоді звернемося до нього.

Коли його люди розпочали роботи, стіни були голою чорновою кладкою. Віктор Кондратенко надав увесь будівельний матеріал, необхідний для проведення утеплювальних робіт і для оформлення фасаду. На всю будівлю було виділено пінопласт товщиною десять сантиметрів. Хоча спеціалісти стверджували, що і п’ятисантиметрового було б достатньо, Віктор Іванович заперечив: це для дітей, і це повинно бути надійно! Попередньо планувалося тільки підготувати стіни до облицювання фасаду. Але Віктор Іванович згодом повідомив, що нам зроблять усе до кінця.

І якщо попередньо ми збиралися використати на фасад хоч і надійні, але більш скромні матеріали, Віктор Іванович вирішив, як справжній господар: і шубу виконали за найновішими технологіями, щоб не постраждала навіть від дитячих забавок із м’ячем, і фарбу використали ту, що не вигорає (хоч це і обійшлося значно дорожче).

Після завершення зовнішніх робіт двоє працівників протягом цілого місяця виконували внутрішні штукатурні роботи. Такі роботи надзвичайно дорого коштують. Ми б на них ще довго гроші збирали.

Тепер ми можемо робити опалення, класти на кухні кахель, встановлювати душову кабіну… Але те, що зробив для нашої родини Віктор Іванович, для наших дітей стало сюжетом зі справжньої чарівної казки. Ще нещодавно вони чули від нас, що не вийде швидко втілити їхню мрію в життя, а тут раптом будівництво ожило: привозять матеріали, накладають шубу… Уранці, коли йшли до школи, ще були сірі стіни, а після школи дітвору зустрічає свіжопофарбована будівля…

Усе зроблено капітально. На наші руки цих робіт вистачило б років на десять.

Я сам будівельник, плиточник, тому дуже багато робіт виконую сам. Так, ми з дітьми разом зробили дитячий майданчик, самотужки будемо продовжувати розпочате будівництво. Але всього самому зробити неможливо. Та і часу не вистачає — діти потребують багато уваги.

Сьогодні, якщо роботи виконуватимемо власними силами, років через три дітки вже зможуть справити новосілля у власних кімнатах.

Ми хочемо щиро подякувати Віктору Івановичу і партії «УДАР» за їхню благодійну допомогу. За час, відколи ми співпрацюємо, він став для нас і наших дітей справжнім другом.

Два роки поспіль ми подавали кандидатуру Віктора Івановича на звання благодійника року і щиро раді, що він отримав цю нагороду.

Він допомагає нам від щирого серця, і серця наших дітей завжди відкриті для нього.