І хоча календар невпинно рахує дні і не стримати зміну пір року за вікном, в українців все ще той страшний ранок 24 лютого 2022 року. Роз’єднані родини, знищені будинки, зламані долі, обірвані життя цивільних людей і наших захисників та захисниць, які з перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію України без вагань стали на захист кожного з нас. А сьогодні, на жаль, окремі з них повертаються додому на щиті.

Вічного польоту, наш Герою!...

Щодня, щохвилини, щосекунди тривають запеклі бої за кожний клаптик рідної української землі та мирне небо, на які посягають російські окупанти.

 Його війна закінчилась сьогодні,
Десь там, на сході, на самім нулі… (с) В. Кравченко

Щоденно у книзі вічної пам’яті викарбовуються нові імена Героїв, які у війні з російськими окупантами віддали власне життя заради Батьківщини та кожного з нас.

«Таких, як він, немає людей!»

З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи №3 (нині Бориспільський ліцей «Патріот»), старший солдат, старший стрілець взводу охорони роти охорони батальйону охорони військової частини 41-річний Юрій ЖИГАЛО з Борисполя.

Шановна громадо!...

З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер»), солдат резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу батальйону резерву 26-річний Олексій ТРЕПІКОВ з Борисполя.

Якби зібрати всі сльози, пролиті українцями, у яких проклята війна забрала найцінніше – рідних людей, то можна було б могутньою річкою залити те рашистське кодло. І ніколи вона не відмиє той страшний злочин, який нині вчиняють окупанти, а голоси та образи невинно убієнних українців будуть праведним відлунням через роки, століття…

Часто військові дають імена своїй техніці: танкам, бойовим машинам, вантажівкам і, звичайно, гарматам. «Іванківська відьма» — ім’я гармати М119, з якої нищать росіян артилеристи 2-го механізованого батальйону 67-ї окремої механізованої бригади Добровольчого Українського Корпусу.

Тепер назавжди 19…

З сумом та невимовним болем повідомляємо, що виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, залишаючись вірним військовій присязі, на Донеччині загинув наш відважний захисник, справжній патріот, випускник Іванківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів (нині Іванківський ліцей) та ДПТНЗ "Бориспільський професійний ліцей", матрос, стрілець-снайпер відділення морської піхоти 19-річний Тарас ТКАЧ з села Іванків.

Його війна закінчилась сьогодні,
Десь там, на сході, на самім нулі... © В. Кравченко

З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі на Донеччині загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник

Зустрічай Героя, рідне село… Зустрічай свого захисника, рідна громадо! На щиті повертається додому ще один твій син, стражденна, але незламна Україно!

З сумом та невимовним болем повідомляємо, що виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, залишаючись вірним військовій присязі, загинув наш відважний захисник, справжній патріот, випускник Глибоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (нині Глибоцький ліцей), старший солдат, кулеметник 25-річний Євген ПАВЛЮК.

Євген народився і виріс у селі Глибоке.  Разом з сестричкою рано залишилися без мами, але тато виховав своїх дітей гідними людьми та справжніми патріотами. Після закінчення Глибоцької школи, здобув технічну освіту, пройшов строкову військову службу. Працював у КП ВКГ "Бориспільводоканал", де користувався повагою у колег.

Спокійний, добрий, ввічливий, відповідальний, дружелюбний, справжній господар, завжди прийде на допомогу – таким запам’ятають нашого Героя його рідні, друзі, колеги. Ще з шкільних років активно займався спортом, був учасником шкільних та районних спортивних змагань, захоплювався туризмом. Любив та вмів дуже смачно готувати.

На початку повномасштабного вторгнення росії на територію України у лютому 2022 року Євген без вагань став на захист рідного краю, приєднавшись до лав Збройних Сил України.

Виконуючи бойове завдання у Запорізькій області, старший солдат Євген Павлюк разом з побратимами був важко поранений та госпіталізований до медичного закладу. Лікарі довго боролися за життя бійця, та 5 липня 2023 року його серце зупинилося…

У Героя залишились батько, сестра, дружина та маленька донечка…

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...

Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!

Церемонія прощання відбудеться у неділю,  9 липня 2023 року,  о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі.

А опісля –  поховання на кладовищі у селі Глибоке.

Громадо! Просимо провести всім разом в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

Гідно вшанувати пам’ять  –  це найменше, що ми, українці, можемо зробити для наших Героїв, які віддають найцінніше – життя!

Герої не помирають!