ЗАТВЕРДЖЕНО
                                                                               рішення міської ради
                                                                               від 15.10.2009 № 6586-57-V

КОДЕКС
професійної етики працівників виконавчих органів
Бориспільської міської ради

Мета кодексу

Забезпечення довіри суспільства та громадян міста Борисполя до органів місцевого самоврядування;
підвищення авторитету міської ради, її виконавчого комітету та репутації посадових осіб виконавчих органів міської ради (далі – посадові особи);
забезпечення ефективного здійснення завдань і функцій органів місцевого самоврядування;
профілактики корупції у виконавчих органах міської ради;
розширення можливостей впливу громадськості міста на оцінку і якість діяльності виконавчих органів ради міської ради;
інформування фізичних та юридичних осіб про поведінку, яку вони вправі очікувати від посадових осіб місцевого самоврядування.

Розділ I. Загальні положення

Цей Кодекс визначає стандарти та норми поведінки і етики посадових осіб місцевого самоврядування Бориспільської територіальної громади, гарантії їх дотримання і відповідальність за їх порушення. Він призначений для інформування фізичних та юридичних осіб про те, якої поведінки вони мають право очікувати від посадовців органів місцевого самоврядування.

Стаття 1. Предмет регулювання

1. Норми Кодексу застосовуються працівниками виконавчих органів Бориспільської міської ради, які займають посади, віднесені до категорій посад в органах місцевого самоврядування відповідно до Закону України  «Про службу в органах місцевого самоврядування».
При прийнятті на посаду в органи місцевого самоврядування працівник знайомиться з Кодексом, про що робиться письмове засвідчення в його особовій справі.
Цей Кодекс є складовою частиною умов трудового договору посадових осіб з моменту ознайомлення з ним.

2. Працівник повинен вживати необхідних заходів щодо відповідності його діяльності етичним вимогам, визначених Кодексом.

3. Дотримання працівником норм Кодексу є обов'язковим при проведенні щорічної оцінки, атестації, зарахуванні до кадрового резерву, призначенні на вищу посаду, наданні характеристики чи рекомендації.

4. Працівник у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, цим Кодексом та загальними морально-етичними нормами поведінки у суспільстві.

5. Положення цього Кодексу не поширюються на обраних представників громади ( депутатів міської ради).

Стаття 2. Визначення основних термінів

У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в  органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом,
посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця органу місцевого самоврядування, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень;
посадова особа – особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету і яка :
обирається територіальною громадою (міський голова);
затверджується відповідною радою;
або призначається міським головою на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України;
заінтересована особа – фізична та/або юридична особа, яка пов’язана взаємовідносинами з установою, де працює посадова особа;
неправомірна винагорода – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги матеріального або нематеріального характеру, що їх обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, без законних на те підстав;
конфлікт інтересів – реальні або такі, що видаються реальними протиріччя між приватними інтересами особиста її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Стаття 3. Порядок прийняття Посадовою особою Присяги
                      
1. Працівник, якого призначили вперше на посаду в органи місцевого самоврядування, згідно зі статтею 11 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" складає Присягу.

2. Присяга посадової особи місцевого самоврядування складається в урочистій обстановці у приміщенні, де встановлено Державний Герб України і Державний Прапор України, символіку територіальної громади міста Борисполя, у присутності міського голови, керівника кадрової служби та колективу виконавчого органу, в якому працівник працюватиме.

3. Працівник зачитує Присягу та скріплює її текст своїм підписом. Після складення Присяги міський голова або інша посадова особа за його дорученням вручає працівнику службове посвідчення. Церемонія складання Присяги посадовою особою місцевого самоврядування завершується виконанням Державного Гімну України.

Розділ II. Морально-етичні принципи професійної діяльності

Стаття 4. Служіння територіальній громаді міста, Українському народові

1. Працівник зобов'язаний служити територіальній громаді міста Борисполя, Українському народові, демонструючи етичну поведінку, усвідомлюючи, що служба в органах місцевого самоврядування передбачає:
відданість громаді, Українському народові, зобов'язання діяти в інтересах громади і держави та відстоювати національні інтереси, утверджуючи базові суспільні цінності;
свідоме підпорядкування власних інтересів суспільним вимогам та інтересам і пріоритетам громади і держави;
професійне, сумлінне виконання службових обов'язків згідно з Конституцією України, законами країни, іншими нормативно-правовими актами.

         2. Працівник повинен усвідомлювати, що посада в органах місцевого самоврядування є виявом довіри територіальної громади. Проходження служби в органах місцевого самоврядування міста несумісне з корумпованістю і хабарництвом.

         Стаття 5. Патріотизм

1. Працівник повинен шанувати державні символи – Державний Прапор України, Державний Герб України,  Державний Гімн України, вільно володіти українською мовою.

2. Працівник має наслідувати духовні та моральні цінності, сформовані  багатовіковою історією Українського народу.
                    
         Стаття 6. Гуманізм і соціальна справедливість

Працівник повинен постійно вдосконалювати  організацію своєї роботи на засадах справедливості. Своїми вчинками, діями, поведінкою зміцнювати віру громадян у законність дій та рішень органів місцевого самоврядування, сприяти добровільному дотриманню ними вимог законодавства.

Стаття 7. Верховенство права, демократизму і законності

1. Працівник зобов'язаний дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи місцевого самоврядування власних та делегованих повноважень та повною мірою використовувати надані їм права.

2. Працівник не повинен допускати впливу на виконання своїх службових обов'язків особистих (приватних)  інтересів, інтересів членів своєї сім'ї або інших осіб, якщо ці інтереси не співпадають із завданнями органів місцевого самоврядування  та/або суперечать їм.

Стаття 9. Нейтральність та неупередженість

1. Працівник може бути членом політичної партії. Незалежно від власних політичних поглядів повинен виконувати  свої службові обов'язки в межах законодавства з дотриманням норм Кодексу.
2. Працівник, з урахуванням конституційних прав, може брати участь у політичній та громадській діяльності лише в позаробочий час, не підриваючи віру громадськості в неупереджене виконання ним своїх службових обов'язків.

3. Під час виконання службових обов'язків працівник зобов'язаний будувати свої відносини з громадянами на основі довіри, поваги та неупереджено ставитися до різних політичних і релігійних переконань, уникати будь-яких дій, що порушують стандарти етичної поведінки.

Стаття 10. Професіоналізм, компетентність, чесність і відданість справі

1. Працівник повинен постійно працювати над удосконаленням свого професійного рівня.

2. Працівник повинен виконувати службові обов'язки, проявляючи ініціативу, творчість і принциповість, ефективно використовувати робочий час.

3. Працівник повинен використовувати довірене йому службове майно, кошти та будь-які інші матеріальні активи ефективно, за призначенням та заощадливо.

Стаття 11. Прозорість, відкритість і гласність

1. Працівник не повинен приховувати від громадян  інформацію, яка  згідно з нормативно-правовими актами може або повинна бути розповсюджена належним чином, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.

2. Працівник повинен обґрунтовувати та роз'яснювати прийняті ним рішення.

Стаття 12.  Корпоративність 

1. Працівник ( чи посадовець) повинен примножувати кращі традиції свого колективу, бути принциповим і вимогливим до себе, колег і громадян, поважати права, законні інтереси, честь, гідність, репутацію осіб.

2. Працівник зобов'язаний уникати ситуацій, здатних завдати шкоди його репутації та авторитету органів місцевого самоврядування.
3. Працівник зобов'язаний дотримуватись правил публічних виступів, що встановлені в органах місцевого самоврядування.

4. Працівникові забороняється отримувати без письмового дозволу уповноваженої на те посадової особи органу місцевого самоврядування, в якому він працює, нагороди, премії, почесні і спеціальні звання (за винятком нагород, премій у галузі науки та техніки й наукових звань) від іноземних держав і міжнародних організацій, політичних партій, інших громадських об'єднань, релігійних організацій, якщо до його посадових обов'язків входить взаємодія з ними.
   
5. Працівник повинен відстоювати професійну честь і гідність як особисту, так і своїх колег, не допускати поширення недостовірної інформації та упередженої критики на їх адресу.

6. Працівник зобов'язаний мати охайний та діловий зовнішній вигляд, що відповідає прийнятим в колективі нормам ділового адміністративного етикету.

Стаття 13. Етичні правила поведінки керівників органів місцевого самоврядування

1. Керівник зобов'язаний бути відданим етичним принципам і нормам професійної діяльності та демонструвати підлеглим і громадянам зразкову етичну поведінку.

2. Керівник зобов'язаний здійснювати добір працівників до органу місцевого самоврядування, враховуючи їх моральні, професійні та ділові якості.

3. Керівник повинен бути справедливим в оцінці роботи підлеглих, застосовуючи відповідне моральне і матеріальне стимулювання працівника, у тому числі просування по службі.
                       
Розділ III. Обмеження щодо використання службового становища

Стаття 14. Обмеження щодо використання повноважень

1. Працівник не має права сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним та юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.
2. Працівник не має права займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо, через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб при вирішенні справ у органах місцевого самоврядування, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту, що здійснюються в  позаробочий час).

3. Працівник не має права входити особисто, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об'єднань, які здійснюють підприємницьку діяльність.

Стаття 15. Використання інформації про діяльність органів місцевого самоврядування

1. Працівник зобов'язаний дотримуватися службової таємниці.

2. Працівник повинен неухильно виконувати встановлені законодавством вимоги щодо використання інформації, отриманої під час виконання ним службових обов'язків.

3. Працівник не повинен розголошувати інформацію з обмеженим доступом, яка була отримана ним при виконанні своїх службових обов'язків. Порушення правил використання інформації з обмеженим доступом тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України.

4. Працівник не має права розповсюджувати інформацію про особисте та сімейне життя, домашню адресу та телефони співробітників або про інших посадовців без дозволу останніх, крім  випадків,  передбачених Конституцією України.

Стаття 16. Одержання доручень, що суперечать нормам чинного законодавства

1. Доручення, надане керівником, повинно бути законним, чітким, зрозумілим. Його виконання необхідно здійснювати точно і в установлений строк.

2. Працівник, дотримуючись норм чинного законодавства, самостійно визначає правомірність доручень,  наданих керівництвом, та можливу шкоду, що буде завдано інтересам громади, суспільства,  людині, державі у випадку виконання доручення, яке не є правомірним.
3. У разі одержання доручення (письмового чи усного), яке працівник вважає неправомірним, останній зобов'язаний негайно доповісти про це особі, яка надала доручення, а у разі його підтвердження – не виконувати його, а повідомити вищого за посадою керівника.

5. У випадку виконання неправомірного доручення, працівник та керівник, який надав це доручення, несуть відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства.

Стаття 17. Гарантії захисту прав працівника

1. Працівник має право на:
належні, безпечні і здорові умови праці;
своєчасне одержання винагороди за працю;
захист від незаконного звільнення;
соціальний захист;
захист від необ'єктивного оцінювання результатів його роботи;
захист від незаконного тиску з метою прийняття рішень, які суперечать нормам чинного законодавства України.
Таке право гарантується чинним законодавством України.

2. Керівник, який використовує владу для примусу підлеглих до політичних дій, надає перевагу окремим працівникам, громадянам, притягується до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Розділ IV. Конфлікт інтересів

Стаття 18. Запобігання конфлікту інтересів

1. Працівник повинен виконувати обов'язки, передбачені законами України "Про державну службу", «Про службу в органах місцевого самоврядування», "Про державну таємницю", іншими нормативно-правовими актами, не допускати корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, визначених Законом України "Про боротьбу з корупцією".

2. Працівник не має права займатися забороненою законодавством діяльністю, а також повинен відмовитися від здійснення іншої, не забороненої чинним законодавством діяльності, якщо вона може призвести до конфлікту інтересів.
                           

Розділ V. Протидія одержанню неналежної винагороди (подарунків)

Стаття 19. Заборона надання та отримання неналежних винагород (подарунків)

1. Працівник при виконанні службових обов'язків не має права:
просити або примушувати будь-яких осіб надавати винагороду (подарунки) собі або іншим особам;
приймати прямо чи опосередковано винагороду (подарунки) за прийняття рішень, виконання дій, що входять до його повноважень, чи бездіяльність на свою користь чи інших осіб;
надавати прямо чи опосередковано винагороди (подарунки) іншим особам, включаючи своїх керівників за виконання останніми будь-яких дій або невиконання певних дій (бездіяльність) на свою користь чи інших осіб.

2. Винагорода (подарунок) визнається наданою  безпосередньо, якщо винагороду (подарунок) одержали особи, які є близькими родичами, інші особи, за умови, що працівник про це знав та був зацікавлений в її отриманні.

Розділ VI. Громадський контроль за дотриманням Кодексу

Стаття 20. Подання та розгляд звернень громадян, громадських організацій про порушення норм Кодексу

1. Громадяни мають право подавати на ім’я керівника органу місцевого самоврядування чи комісії з етики в установленому законодавством порядку звернення про порушення працівниками етичних норм поведінки. Результати розгляду звернення керівник органу чи голова комісії з етики доводить до відома громадян, які вносили ці звернення.

2. Керівництво органу місцевого самоврядування узагальнює та аналізує звернення про порушення працівниками етичних норм поведінки та періодично інформує  громадськість про результати їх розгляду.

Розділ VII. Внутрішній контроль за дотриманням норм Кодексу

Стаття 21. Попередження порушень норм Кодексу

Керівники зобов'язані запобігати проявам неетичної поведінки підлеглих працівників шляхом організації системної роботи з розвитку  професійної етики персоналу, насамперед навчання, інформаційно-просвітницької підтримки та контролю за дотриманням працівниками норм Кодексу.

Стаття 22. Правовий статус комісії з етики
 
Правовий статус комісії з етики визначається положенням про неї.