Бориспільська міська територіальна громада

Загальна інформація
Бориспільська міська територіальна громада утворилася у жовтні 2020 року у рамках реформи децентралізації влади з 19 населених пунктів: м. Бориспіль, с. Глибоке, с. Городище, с. Іванків, с. Кучаків, с. Артемівка, с. Лебедин, с. Мала Стариця, с. Сулимівка, с. Любарці, с. Тарасівка, с. Рогозів, с. Кириївщина, с. Сеньківка, с. Андріївка, с. Велика Стариця, с. Горобіївка, с. Григорівка, с. Перегуди. У результаті об’єднання нині до складу громадивходять:місто Бориспіль, а також Іванківський, Глибоцький, Кучаківський, Любарецький, Рогозівський, Сеньківський старостинські округи.

Громада розташована в центрі лівобережної частини Київської області на південний схід від м. Київ. Загальна площа Бориспільської міської територіальної громади складає 527,7 км2. Населення - 90,5 тис. осіб.

З півночі та сходу громада межує з Броварським районом а саме з Великодимерською та Баришівською громадами. З півдня – з Вороньківською громадою Бориспільського району. Із заходу – з Гірською громадою а з північно-західної сторони – з Пристоличною громадою.

Адміністративний центр громади знаходиться у місті Борисполі, яке розташоване за 35 км на південний схід від столиці України – м. Києва. Поряд із містом знаходиться  найбільший міжнародний аеропорт України «Бориспіль». Через місто прокладено автомобільний шлях міжнародного значення Е-40 (ділянка Київ - Полтава). Є залізнична станція, відстань до м. Києва залізницею 30 км.  

Історична довідка
Бориспільська земля має тисячолітню історію, від багатьох поколінь до нас дійшла велика духовна спадщина. Перша літописна згадка про місцевість, де розташоване місто Бориспіль, належить до 1015 року, і згадується у літописах як захисне укріплення Лто (Летч) та місце привалу київських князів. У своїй назві Бориспіль несе генетичну пам’ять минулих століть.
Територія нинішньої Бориспільської громади заселена людьми з найдавніших часів. Про це свідчать численні знахідки знарядь праці, предметів побуту, а також кургани, могильники, залишки давніх поселень, зокрема скіфської доби. За характером знахідок середини І тисячоліття чітко простежується прилежність місцевого населення до слов’ян. Наприкінці тисячоліття ця територія входить до складу праукраїнської держави – Русі зі столицею в Києві. Близькість до столиці і водночас південно-східного порубіжжя держави стала причиною багатьох історичних подій у цей час: князівських самітів, військових походів, значних битв тощо. Залишки поселень княжої доби виявлено у Борисполі (у літописах згадується як Льто), біля Іванкова та Любарець. Напад монголо-татар у 1239-1241 роках поклав край політичній самостійності Русі та зупинив цивілізаційний поступ на цих землях. З середини XIV століття територія майбутньої громади разом з усією Переяславщиною мирно інкорпорується до складу Великого Князівства Литовського, яке у 1569 році об’єдналося з Польським королівством в одну державу Річ Посполиту. Край все ще продовжує страждати від нападів татар, але все ж відновлюється. За документами 1508 року вперше згадується Іванків, 1525 – Рогозів, 1590 – Бориспіль (таку назву поселенню дали монахи Пустинно-Микільського монастиря у Києві, які володіли ним до того часу), 1615 – Сулимівка та Кучаків, 1622 – Любарці, 1629 – Велика Стариця , 1630 – Глибоке. У 1630 край зазнав руйнувань у ході козацького повстання Тараса Федоровича (Трясила). Мешканці (козаки і селяни) Бориспільщини неодноразово брали участь і в інших повстаннях-як раніше, так і пізніше. З утворенням козацької держави – Гетьманщини – утворена Бориспільська сотня Переяславського полку як військова та адміністративна одиниця, проте частина сіл відносились до Баришівської та Вороньківської сотень. У ході руїни край включений до складу Московського царства (з 1721 – Російська імперія). Після ліквідації автономії Гетьманщини Бориспільщина включена до Переяславського повіту Полтавської губернії. В умовах відсутності військових подій край розвивається економічно, зростає кількість населення, створюються умови для розвитку культури, досліджень минулого. З Бориспільщиною ХІХ століття пов’язані імена Василя Лукашевича, Тараса Шевченка, Павла Чубинського, Миколи Лисенка, Антона Калити. Наприкінці ХІХ століття засновані перші навчальні заклади. У першій чверті ХХ століття Україна зазнала масштабних потрясінь – Перша світова війна, Українська революція, більшовицька окупація. Територія громади так само зазнавала руйнувань під час майже безперервних бойових дій, а з 1920 року – постійно в окупації більшовиками. У 1923 році утворені райони. Територія краю включена до складу Бориспільського, Рогозівського (до 1927) та Баришівського (Березанського) (до 1974) районів. У ході катастрофічних подій другої чверті століття (Голодомор, політичні репресії, Друга світова війна) Бориспільщина втратила тисячі життів. Під час німецько-радянської війни окупація краю нацистами тривала протягом двох років. У ході боїв більшість будівель була зруйнована, економіка зазнала масштабних збитків, наслідки яких відчувалися більше десятиліття. Важливим поштовхом для економічного розвитку краю стало будівництво міжнародного аеропорту біля Борисполя. Наприкінці 1980-х у суспільстві посилюється тенденція до демократизації, проходять мітинги з вимогою незалежності України, переоцінки історичного минулого, передусім останніх 70 років. Мешканці краю абсолютною більшістю (понад 90%) підтримали на референдумі проголошення незалежності України. Криза 1990-х, викликана переходом до ринкової економіки, не оминула і наш край – багато господарств занепали, натомість засновуються нові підприємства, зокрема, й промислові. Демографічна криза також відбилася на чисельності населення міста і сіл громади, проте з середини 2000-х населення Борисполя та багатьох сіл зростає завдяки міграційному приросту. У 2020 році в ході адміністративної реформи утворено Бориспільську міську територіальну громаду у складі Бориспільського району, до якої увійшло місто обласного значення (з 1975) Бориспіль та 18 сіл, які були об’єднані у шість старостинських округів.

Географічне положення
Бориспільська громада розташована на Придніпровській низовині в межах Східно-Європейської рівнини. Знаходиться на другій надзаплавній терасі долини річки Дніпра. Часто зустрічаються блюдцеподібні суффозійні пониження (поди), які навесні затоплюються талими водами снігів. Абсолютна висота найвищої точки над рівнем моря складає 121 м. У геологічному відношенні – це перехідна зона від північно-східного схилу Українського щита до Дніпровсько-Донецької западини. Серед гірських порід переважають піщаноглинисті відклади тріасової системи потужністю до 130 м, а також крейдові, які залягають на значних глибинах і мають потужність до 38 м.
Клімат – помірний, атлантико-континентальна область. Радіаційний баланс у середньому за рік не перевищує 40 ккал/см2.  Середня річна температура повітря складає +6,80 С. Середня температура січня -6,30С, липня - +19,60 С. Переважаючі вітри – західні. Середня кількість опадів – 476-568 мм/рік. Грунти – темно-сірі, опідзолені та типові чорноземи на середньо-суглинковому лесі, частково супіщані та глейові.
Поверхневі води території громади представлені залишками русла річки Альта, Олесницьким озером, Княжицьким та іншими малими водоймами міста. На території Сеньківського старостинського округу – озеро «Пісковаха», у Рогозові – озеро «Біле», на території Глибоцького старостинського округу – ставки, у с. Іванків – озеро «Велике», у Любарецькому старостинському окрузі – озеро «Полянь».

Економічно-географічні фактори розвитку
Серед економіко-географічних факторів, які складають господарську привабливість громади можна виділити наступні: вигідне економіко-географічне положення, близькість до Києва, з яким історично склалися і розвиваються тісні виробничі та науково-технічні зв’язки; територією громади пролягає автомагістраль державного значення «Київ-Харків», є залізничне сполучення «Київ-Полтава», поруч міжнародний аеропорт «Бориспіль»; позитивна демографічна ситуація, яка характеризується тенденцією  приросту населення за рахунок внутрішніх міграційних процесів, високим професійним, освітнім і культурним рівнем трудових ресурсів; розвинутий промисловий комплекс, здатний виготовляти конкурентоспроможну продукцію, функціонування розгалуженої мережі торгівельних та побутових об’єктів, фінансово-кредитних установ; а також зацікавленість місцевих органів влади у залученні іноземних інвестицій в економіку громади, у розвитку та примноженні його історичної та культурної спадщини.
Основу економіки громади становить багатогалузева промисловість, сільське господарство, сфера послуг також розвинута система комунального господарства, транспортних засобів, систем сучасного зв'язку.
На території громади функціонують 25 основних промислових підприємств, які випускають продукти харчування, будівельні матеріали, борошно, предмети особистої гігієни, лікарські засоби, парфумерні вироби, пластикові вікна та двері, поліамідну плівку для ковбасних виробів, виробляють теплову енергію та воду. Це - ПрАТ «Лантманнен Акса», ТОВ «Натурпродукти», ПрАТ «ПентоПак», Бориспільська філія ТОВ з ІІ “Проктер енд Гембл Україна”, ТОВ «Парфумерно-косметична фабрика «Ароза», ПрАТ «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів», ТОВ «Бортек», ТОВ «Купава Укрторг», ТОВ «КТА», ТОВ «Фармекс Груп», ТОВ «Галант», КПТМ «Бориспільтепломережа» та КП ВКГ «Бориспільводоканал», ПрАТ «Діелектричні кабельні системи України», ТОВ «Бориспільський завод гумовотехнічних виробів».
Діють 14 основних суб’єктів підприємницької діяльності аграрного спрямування, найбільші з них такі: ТОВ «Агрофірма «Іванків», ТОВ «Хлібороб», ТОВ «Макрогор», ТОВ «Агро-Регіон Бориспіль», ТОВ «Красива земля», ТОВ «МХП-Агро -С», СгОК «Лебедин»,  ФГ «Лотос-Є», ТОВ «Агро-Холдинг МС», СТОВ «Любарецьке», ТОВ «Біотех ЛТД». Підприємства спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, картоплі, великої рогатої худоби.
Географія зовнішньоекономічної діяльністі суб’єктів господарювання охоплює більш як 50 країн світу. До експортоорієнтованих галузей громади можна віднести харчову, хімічну та фармацевтичну промисловість.
З метою пожвавлення інвестиційної діяльності постійно здійснюється робота по залученню іноземних інвестицій для структурної перебудови економіки. Інвесторами є фірми, що представляють такі країни, як Австрія, Нідерланди, Ірландія, Великобританія, Республіка Кіпр, США, Корея, Польща, Туреччина, Латвія та інші.
У громаді створено всі умови для розвитку підприємництва. Станом на 01.01.2022 зареєстровано 4497 юридичних осіб та 4755 фізичних осіб - підприємців.
Сектор малого і середнього бізнесу нараховує 1181 малих підприємств та 54 середніх, на яких працює близько 11,9 тисяч осіб.
Мешканці громади користуються послугами різних операторів мобільного зв’язку. Поштові послуги надає відділення «Укрпошта». Працюють приватні поштові мережі «Нова пошта», «Делівері», «Ін-тайм», «Джастін». Діє мережа кабельного телебачення та КП «ТелеРадіоСтудія «Бориспіль».
Фінансово-кредитна система громади представлена 9 філіями акціонерних комерційних банків.
З кожним роком зростає кількість і якість роботи об’єктів торгівлі та послуг. Таких сьогодні 880, серед них 16 супермаркетів («Нова лінія», «Сільпо», «Фокстрот», «Еко-Бориспіль», «Фора», «АТБ», «Білла», «Новус») та 4 ринки. У Борисполі функціонує 48 об’єктів громадського харчування. Найбільшою популярність користуються кафе та ресторани «Маріанна», «Золотий Лев», «Лицарський замок», «Ольвія», «Олександр» та інші.
Найбільшими перевізниками вантажів є ТОВ «Логіка-Транс», ТОВ «Фіге Україна» та ПрАТ «Атасс-Бориспіль», а пасажирських перевезень – ПП Кисельов О.А., ПП Мозгова Г.П., ПП  Кулик О.М., ПП «Автосервіс», ПрАТ «Атасс-Бориспіль». Мережа пасажирського автомобільного транспорту громади складається з 19 маршрутів загального користування.

Сьогодення
У Бориспільській міській територіальній громаді функціонує 19 комунальних закладів дошкільної освіти (3727 дітей), 15 комунальних закладів загальної середньої освіти (11 906 учнів), 4 заклади позашкільної освіти (4295 учнів) та Інклюзивно-ресурсний центр. Освітні послуги надають також 4  приватні заклади дошкільної освіти, що мають ліцензії на діяльність з наданням освітніх послуг.
Діють 4 заклади охорони здоров’я, засновником яких є Бориспільська міська рада:
КНП “Бориспільський міський центр первинної медико-санітарної допомоги” (включає 12 амбулаторій загальної практики сімейної медицини та 2 ФАПи);
КНП “Бориспільський стоматологічний центр”;
КНП “Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування”;
КП «Бориспільська центральна аптека № 24».
Функціонують приватні медичні центри та кабінети.
Мережа закладів культури громади включає Бориспільський державний історичний музей та відділ «Сучасний Бориспіль», публічну бібліотеку, дитячу музичну школу імені Лариси Остапенко, муніципальний театр «Березіль», Центр культури і мистецтв, Іванківський краєзнавчий музей.
На території громади налічується 111 об'єктів-пам’яток археології, історії та культури. Вирує розмаїте культурно-мистецьке життя, проводяться культурно-масові заходи з нагоди державних свят та історичних подій, тематичні вечори, художні виставки, молодіжні шоу, студентські свята, випускні вечори, дитячі конкурси, Дні сіл тощо.
Бориспільська громада – спортивна громада. Мережа спортивних закладів представлена Бориспільською дитячо-юнацькою спортивною школою, міським центром спорту та фізичного здоров’я населення. Для проведення спортивних заходів та фізкультурно-оздоровчої роботи у громаді використовуються 228 спортивних споруд, з них 3 стадіони, 158 площинних спортивних споруд (з яких 30 із тренажерним обладнанням), 10 майданчиків зі штучним покриттям, 22 спортивних зали, 22 футбольних поля, 35 пристосованих приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, 3 тенісних корти, 1 плавальний басейн. Мають розвиток 22 види спорту.
Славиться наша громада також своїми успіхами в галузі соціального партнерства, молодіжної політики, освіти, культури та спорту; динамічно розвивається мережа місць для проведення організованого дозвілля молоді, розвитку її творчого, культурного та спортивного потенціалу. Окрасою міста стали «Альтанка для закоханих», ландшафтний парк «Водограй», фонтан на Європейській площі, Бориспільський муніципальний театр, сучасна волейбольно-баскетбольна площадка відкритого типу з штучним покриттям, парк культури та відпочинку, Олесницьке озеро, Книшовий меморіально-парковий комплекс.

Набутий упродовж років господарський досвід, працелюбність бориспільців, створена багатьма поколіннями матеріальна та духовна культура у поєднанні з новітніми технологіями дають Бориспільській громаді високі потенційні можливості в умовах ринкової економіки. Адже, це земля, де тісно переплелося коріння сивої давнини і нашого стрімкого сьогодення!