Дорослі з цікавістю запитували — юні відповідали. Така собі прес-конференція.
Андрій Бугайов, Ірина Гончаренко, Карина Безверха та Аліна Косяк про побачене та почуте ділилися з особливим ентузіазмом, до того ж привезли із собою чимало цікавих ідей.

Допомога після війни
Андрія Бугайова дуже вразили ветеранські центри. На думку хлопця, зважаючи на сьогоднішню ситуацію в країні, нам варто подумати про створення подібних закладів. Справа в тому, що, пройшовши все пекло війни, свідомість уже не може позбутися страшних спогадів. Про такі речі важко говорити з рідними, а от побратим чи такий же військовий з легкістю зрозуміє. Саме тому американці створили заклади, де чоловіки, які бачили війну на власні очі, можуть збиратися, аби просто поговорити. Для них це хороша психологічна підтримка.

 

Хто розумніший?
Перебуваючи за кордоном, бориспільські школярі й на уроках посиділи, і спробували на смак американський «граніт науки». Як розповіла Аліна Косяк, з трьох старших шкіл – Оссей, Парк Центрую та Мейпл Гроу, перші дві вразили своїми масштабами та обладнанням, а третя – неймовірною кількістю національностей серед школярів.
Запам’яталося те, що американці не носять шкільної форми. Одяг для них — це спосіб самовираження, тому говорити про стандарти не доводиться. Також відмінним є підхід до навчального процесу. У старших класах виділяється 5 основних предметів, які знадобляться учню в подальшому, вони вивчаються поглиблено, а решта — для загального розвитку. Загалом, знання перевіряються на фінальному екзамені, тож примусово до дошки ніхто не викликає. Основне завдання вчителя – зацікавити школярів, а не змусити зазубрювати матеріал.

Лідерство
«До Америки ми їхали, щоб стати лідерами. Кожен з нас багато для себе взяв під час курсів фасилітації (професійна організація процесу групової роботи). Ми вчилися довіряти один одному, вести розмову так, щоб співрозмовник не ухилявся від запитань, та організовувати роботу в групі. Ми навчилися, як бути лояльним лідером і чути думки оточуючих», — розповіла Ірина Гончаренко.
Цікаво те, що працювати після навчання в пекарнях, книгарнях та магазинах американці можуть з 15-ти років. Це привчає до відповідальності й самостійності. В Україні підлітки, які прагнуть працювати на канікулах, як правило, не знаходять такої можливості. На думку Ірини, це дуже обмежує і пригнічує молодь.
Учнівське самоврядування в США самостійно приймає багато важливих рішень. Звичайно, дорослі намагаються зробити все якомога краще, але різні покоління мають різні погляди. Тож кому, як не самим учням, вирішувати організаційні питання?

Хопкінс
Молодь найбільше вразили позитив та гостинність американців. Не залишило байдужим і дозвілля американських друзів. У місті створено розважальний заклад для молоді, де кожен може знайти заняття до душі (комп’ютерні ігри, ролики, музичні інструменти тощо). Принциповим є те, що заклад безкоштовний, єдине, за що доведеться заплатити, – це кава, але й та недорога.
Тож бориспільці «загорілися» ідеєю створення подібного закладу і в нашому місті. Вони навіть готові самі взятися за реалізацію, але потребують підтримки міської влади.
Не відмовилися школярі спробувати себе і в ролі пожежних та поліцейських, про що розповідали із захватом. Виявляється, що форма американського пожежного важить 30 кг, і одягають вони її за 59 секунд.
Організувала поїздку директор проектів «Програма залучення юних лідерів Україна – Міннесота» Тетяна Бабенкова, яка й супроводжувала дітей. Візу та перельоти оплачували батьки, а витрати в США брали на себе приймаючі родини.

 

Отже, досвід цікавий, і ентузіазму для його використання у школярів достатньо.

 

Інф. «ТС»