Його твори друкували неохоче, за життя світ побачив лише одну його збірку під назвою “Тиша й грім”. Після смерті виходила лише ідеологічно правильна, порізана цензурою поезія. Лише після здобуття Україною незалежності твори Василя Симоненка починають вивчати у школах. У 1995 році поета посмертно нагороджено Шевченківською премією. Помер талановитий письменник і великий патріот України у 28 років від наслідків побиття його НКВДистами.

Учасники заходу згадали життєвий і творчий шлях Симоненка, а також прочитали найвідоміші його найвідоміші твори: «Лебеді материнства», «Україно, п’ю твої зіниці…», «Україні», «Дід умер», «Монархи», «Завірюха» , «Ти знаєш , що ти – людина».