У сім років хлопчик виконав пісню «Два кольори» перед автором — українським поетом, перекладачем, літературним критиком та громадсько-політичним діячем Дмитром Павличком. Не раз виступав на різноманітних конкурсах, у тому числі й за кордоном. Але ж це перший сольний концерт, а значить — дуже відповідальний у житті день.
Охочих подивитися на зростання Дмитрового таланту прийшло чимало, адже все місто спостерігало, як він ще з раннього дитинства підкорював сцену. Від імені міської влади привітала Діму заступник міського голови Людмила Пасенко: «Дозволь спершу передати величезну подяку від найбільшого шанувальника твого таланту — міського голови Анатолія Федорчука. На жаль, через справи він не зміг приїхати, але попросив передати слова вдячності за те, що ти є окрасою всіх заходів у місті. Переконана, що ти завжди повертатимешся до отчого дому, тішитимеш нас своїм талантом й досягнеш бажаних висот».
Вдячний за підтримку юнак не забув подякувати найріднішим й найближчим людям. Неймовірний внесок у розвиток Діминого таланту зробили заслужені працівники культури України родина Бурчаків — Жанна Іванівна та Юрій Васильович. Тож як вдячність за віру, підтримку, науку Дмитро присвятив одну з пісень своєму педагогу та наставнику Жанні Іванівні. Також щиро і любов’ю заспівав для батьків.
Загалом концерт був сповнений сюрпризів та несподіваних номерів. За вечір Діма встиг показати багато граней своєї душі: романтичність, ліричність, патріотизм, любов до родини і Батьківщини. На сцені він був і вокалістом, і музикантом, і актором.
Дуже вдало талант хлопця підкреслила сценарист заходу Ірина Тименко, яка не один рік працює з Дімою. Просто шквал емоцій викликав відеозапис виступу восьмирічного Дмитрика. Більше того, присутні мали змогу побачити зростання артиста від маленького хлопчика до юного вокаліста на прикладі однієї пісні. Досить цікавими були підбір репертуару та дуети з Юлією Шидогуб й Катериною Макотерською. Підготували сюрприз і для Діми. Саме під час концерту його педагог Ж. Бурчак повідомила, що тепер Дмитро Швачко став солістом ансамблю «Барви України».
Не обминула нагоди привітати молодого артиста й головний спеціаліст управління освіти і науки Тетяна Павленко, директори НВК «Гімназія «Перспектива» Антоніна Черницька та ЗОШ № 3 Ірина Панкявічене, завідуюча дошкільним навчальним закладом № 1 Галина Пружинська, керівники рідної для Діми «Веселочки» Олена Вишняк та Вікторія Крастиченко, а також директор БДЮТ Наталія Тименко. Поважні гості дякували Дмитрові за талант, теплі емоції, щирість та бажали великої сцени.
Інф. «ТС»
Крокуючи сценою — від «Веселки» до «Барв»
Перший виступ маленького Дмитрика відбувся ще в дитячому садочку. Заспівавши під час свята, хлопчик зрозумів – «це моє!» і далі почав крокувати стежкою вокаліста. Та й не дивно, адже виріс у співочій родині. Тато Дмитра за фахом диригент, мама — музикант. Уже в Будинку дитячої та юнацької творчості міста Борисполя сцена стала вірною супутницею для соліста зразкового вокального колективу «Веселочка». Вперше на велику публіку Діма вийшов під час конкурсу «Таланти твої, Бориспільщино!» 2006 року з піснею «Моя Україна». Найяскравішим виступом у пам’яті хлопця залишається участь у фестивалі 2014 року, що проходив у Трускавці, оскільки залишився задоволений власним виступом. А от сцена найбільш запам’яталася в місті Созополь (Болгарія), на якій хлопець співав ще у вісім років. Тоді вона здалася Дмитрику неймовірно великою. Саме той виступ у Болгарії шанувальники таланту Дмитра Швачка могли побачити на відео під час одного з номерів сольного концерту. Незабутні враження залишилися й від роботи з ансамблем «Барви України», великий хор з чудовими голосами та супроводом оркестру надихав хлопця.
Усі виступи Дмитра проходили за підтримки великої співочої родини БДЮТ, адже у «Веселочці» наставниками є не лише викладачі, а й старші солісти. «Під час хорових репетицій найменші учасники не тільки дивляться на керівника, вони спостерігають ще й за старшими. Ми ж, у свою чергу, даємо молодшим поради щодо поведінки на сцені», ‒ зауважив Діма.
Чи проходить хвилювання перед сценою з досвідом? Дмитро впевнений, що чим частіше виходив на публіку, тим ставав стриманішим і навчився контролювати хвилювання.
«Коли був маленьким, завжди сильно переживав перед кожним виступом, але вже на сцені хвилювання зникало. Зараз почуваюся впевненіше. Дякую Наталії Іванівні за можливість виступати на різних сценах. Хоча перед сольним концертом дуже хвилювався», – розповідає Дмитро.
До речі, Діма минулого року закінчив Щасливську музичну школу по класу баяна, а цього року – вокалу. Паралельно, разом з татом, хлопчина вчився грати на гітарі. Декілька років тому з’явилося бажання оволодіти мистецтвом гри на скрипці, але через брак часу реалізувати його не вдалося.
Репертуар для виступів завжди підбирав досить ретельно, адже пісню треба виконувати не лише голосом, а й душею. «З дитинства співав пісні тільки про Україну, а вже старшим почав обирати композиції про глибокі почуття, кохання. Дуже вдячний Жанні Бурчак за те, що побачила і розкрила мій талант. Саме з нею ми обговорюємо кожну пісню. Кожну композицію спершу пробуємо вокально, а потім вкладаємо душу. Якщо не вдавалося відчути пісню – відкладали на певний час», – розповів хлопець.
Крім усіх Діминих талантів, про які знає Бориспіль, він пробував писати вірші, але брак часу трохи витіснив це захоплення. А ще хлопець колекціонує монети та не відмовляється від пробіжки, особливо влітку. Хоч він людина й творча, з цікавістю вивчає біологію, хімію та геометрію.
І хоч наразі Дмитро Швачко впевнений, що хоче пов’язати своє життя з медициною, запевняє, що музика завжди буде в його житті.
Порада від Дмитра Швачка: «Ніколи не бійтеся сцени та помилок. З усіх невдач треба робити висновки. Головне – знайти натхненника, який завжди підтримуватиме в душі вогник до улюбленого заняття».
