Зібрати докупи однодумців було нескладно. Тим паче, якщо враховувати, що міська влада залучилася цілим арсеналом підтримки. Так, до сімки організаторів увійшов історичний факультет Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка та Управління культури, національностей та релігій КОДА. Право відкрити конференцію надали міському голові. Анатолій Федорчук відзначив, що громада зробила багато у популяризації генія, якого по-справжньому оцінили сьогодні.

Початок конференції був натхненним. У виконанні народної академічної хорової капели імені Павла Чубинського під керівництвом її незмінного керівника та диригента, Заслуженого артиста України Олександра Зюзькіна прозвучав Національний гімн.

Загалом свої доповіді представило вісім науковців. Варто відзначити найемоційніший виступ доктора мистецтвознавства Михайла Хая. Перш ніж розповісти про славень П. Чубинського – М. Вербицького і Революцію Гідності у контексті етнофонічних рефлексій Евромайдану, Михайло Йосипович розпочав із тексту гімну, який, на думку чоловіка, за своєю семантикою, структурою і емоційним наповненням не відповідає першій сутності. Вся проблема в тому, що на державному рівні немає жодної розвідки, яка спростувала б чи підтвердила думку науковця.

 

Передостанньою була доповідь заступника міського голови Людмила Пасенко, яка розповіла про увінчення пам’яті творців Державного Гімну України в місті Борисполі. Насамперед, Людмила Василівна відзначила величезний внесок міського голови, завдяки якому вийшов Указ президента України про відзначення 170-ої річниці від дня народження Павла Чубинського.

Перш ніж перейти до роботи секцій у НВК «Ліцей «Дизайн-освіта»  ім. П. Чубинського, учасники конференції відвідали пам’ятні місця, пов’язані з автором тексту Державного гімну України.  

Інф. «ТС»