З восьми членів екіпажу, що перебували на борту, лише трьом вдалося врятуватися. Полковник Костянтин Могилко, підполковник Сергій Камінський, майор Павло Дришлюк, старший прапорщик Володимир Момот та старший прапорщик Олексій Потапенко загинули при виконанні бойового завдання. Загинули як герої, жертвуючи своїм життям, зробили усе можливе, щоб відвести падаючий літак від Слов’янська, який був збитий терористами в результаті двох пусків ПЗРК і падав на житлові квартали. Умілими діями екіпажу літак був відведений в сторону від міста. Цим героїчним вчинком військовослужбовці врятували сотні життів мирного населення, яке проживає у тому місці. Командир екіпажу Костянтин Могилко був удостоєний почесного звання «Герой України» посмертно, а інші члени екіпажу - нагороджені Орденом Богдана Хмельницького. Іменами наших героїчних військових названо вулиці міста, а іменем командира екіпажу полковника Костянтина Могилка – названо спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів № 5.
Вчора товариші наших загиблих льотчиків взяли участь у відкритті пам’ятного знаку поблизу міста Слов’янська, на місці, де впав літак, а сьогодні відбувся мітинг-реквієм з нагоди відкриття пам’ятного обеліску загиблим членам екіпажу літака АН-30Б на території військової частини. Цей обеліск, у вигляді крила літака, споруджено на честь екіпажу, який навічно зарахований до транспортної авіаційної ескадрильї «Блакитна стежа» військової частини А2215. Право відкрити обеліск було надано командиру цієї ескадрильї підполковнику Олексію Лук’янову та виконуючому обов’язки військової частини А2215 полковник Олегу Михайленку. Також на мітингу були присутні родичі членів екіпажу, колеги-військовослужбовці, депутати міської ради, громадські активісти, заступник міського голови Людмила Пасенко, голова Бориспільської міської організації ветеранів України Костянтин Пасічний, а також Народний артист України Володимир Талашко – один з акторів легендарної стрічки Леоніда Бикова «В бой идут одни «старики». По завершенню мітингу представники міської влади відправилися до Книшового меморіального паркового комплексу та поклали квіти до братської могили, де поховані троє членів екіпажу.
Два роки часу не стерли з пам’яті ті події і не стишили болю втрати. Так багато ми втратили прекрасних людей, відважних воїнів, люблячих синів, відданих чоловіків та найкращих у світі батьків. Нажаль, наша країна і сьогодні знаходиться у ситуації, коли майже кожен день цієї війни забирає життя наших хлопців. Земля Донбасу окроплена кров’ю Героїв України. Але попри все діти наших військових повинні пишатися своїми батьками, які загинули як справжні чоловіки і герої, захищаючи свою рідну країну. Це були люди для яких честь, совість, обов’язок виявилися дорожчими і ціннішими за власне життя. Ми всі у боргу перед цими відважними людьми і ми маємо бути гідними їх подвигу, намагатися щодня власним прикладом робити нашу країну кращою, любити її, працювати на її благо, ставити інтереси держави і народу вище за всі вигоди і тимчасові привілеї, гідно виховувати майбутні покоління і цінувати свободу, яка виборюється для нас дуже дорогою ціною.
