Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», статей 19, 164, 180, 250 Сімейного кодексу України, статей 26, 30 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, підпункту 4 пункту б) частини 1 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи рекомендації Комісії з питань захисту прав дитини (протокол від 15.12.2015 № 32), виконавчий комітет міської ради ВИРІШИВ:

1. Визнати малолітнього ***, 01.12.2010 року народження, таким, що втратив статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у зв’язку з визнанням громадянином *** батьківства відносно нього.

2. Порушити питання про позбавлення батьківських прав громадянина *** відносно малолітнього ***, 01.12.2010 року народження.

3. Погодити висновок про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина *** відносно малолітнього ***, 01.12.2010 року народження.

4. Службі у справах дітей та сім’ї міської ради підготувати позов до суду про позбавлення батьківських громадянина *** відносно малолітнього ***, 01.12.2010 року народження, та стягнення аліментів на утримання дитини.

5. Доручити начальнику служби у справах дітей сім’ї міської ради Величко Ірині Петрівні виступати представником органу опіки та піклування у суді по цій справі у якості позивача.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови Пасенко Л.В.

Міський голова                                                                  А.С.Федорчук

                                                                  Додаток
                                                                  до рішення виконавчого комітету
                                                                  міської ради
                                                                  21.12.2015№ 759

Висновок
про доцільність позбавлення батьківських прав
громадянина *** відносно
малолітнього ***,
01.12.2010 року народження

Громадянка *** народила малолітнього сина ***, 01.12.2010 року народження, як одинока мати, тому відомості про батька у свідоцтві про народження дитини записані, відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України.
Відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради від 13.10.2014 № 638 «Про визначення малолітнього *** на виховання до комунального закладу Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Боярка» на повне державне утримання» до 01.06.2015.
Громадянці *** був наданий термін до 01.06.2015 для оздоровлення обставин у родині та створення належних житлово-побутових умов для виховання сина.
Але, маючи на утриманні малолітнього сина ***, мати не створила умов для належного життя, навчання та розвитку дитини, свідомо та без поважних причин ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків, не бере участі у вихованні та утриманні сина.
Тому, рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31.08.20015 у громадянки *** дитини була відібрана без позбавлення її батьківських прав.
Рішенням виконавчого комітету міської ради від 05.10.2015 № 551 «Про надання малолітньому *** статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» дитині наданий відповідний соціально-правовий статус, а  рішенням виконавчого комітету міської ради від 21.10.2015 № 602 «Про утворення прийомної сім’ї на базі родини *** та *** та влаштування малолітньої дитини, позбавленої батьківського піклування, *** на виховання та спільне проживання» дитина визначена на виховання у прийомну родину, де проживає по даний час.
18.11.2015 громадянин *** визнав батьківство відносно малолітнього ***., але з письмовою заявою про повернення йому на виховання малолітнього *** не звернувся, більш того написав письмову заяву, що він погоджується на позбавлення батьківських прав його батьківських прав відносно ***, 01.12.2015 року народження.
Нормою ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров’я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття повної загальної середньої освіти, готувати їх до самостійного життя, чого в життєвих планах матері не було.
Верховний суд України в ч. 2 п. 16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3 наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення батьком від виконання його батьківського обов’язку, свідомого невиконанням протягом тривалого часу дій, спрямованих на оздоровлення обставин в сім’ї та повернення дитини.
 Враховуючи вищенаведене, з метою захисту законних прав та інтересів малолітнього ***, 01.12.2010 року народження, на належне виховання, матеріальне забезпечення, захист житлових та майнових прав дитини, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення громадянина *** батьківських прав відносно сина.

_______________________________________