З метою забезпечення енергоефективності в бюджетній сфері, що спрямована на раціональне використання та ощадливу витрату енергоресурсів і яка реалізується з використанням технічних, економічних і правових методів та враховуючи пропозиції постійної комісіії міської ради з питань планування бюджету і економічної реформи, відповідно до пункту 22 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, міська рада ВИРІШИЛА:

1.Затвердити Програму з енергозбереження в бюджетній сфері міста Борисполя на 2009-2011 роки.
2.Затвердити Положення про фінансування енергоефективних заходів в бюджетній сфері міста Бориспіль.
3.Затвердити Положення про Інформаційну енергетичну картку бюджетної установи.
         4.Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань планування бюджету і економічної реформи.

Міський     голова                                                                       А.С.Федорчук

ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                                                          Рішення міської ради
від 03 березня 2009 року
№ 5491-48-V

Програма «Енергозбереження в бюджетній сфері м. Борисполя
на 2009 – 2011 роки»

ПАСПОРТ ПРОГРАМИ “ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В БЮДЖЕТНІЙ СФЕРІ м. БОРИСПІЛЬ НА 2009-2011 РОКИ”

РОЗДІЛ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.Законодавчі підстави

Підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на сучасному етапі є одним з найважливіших стратегічних завдань соціально-економічного розвитку України і є пріоритетним в економічній політиці м. Бориспіль. Але якщо для промислового виробництва реальним результатом енергозбереження стає зниження енергоємності продукції, то в бюджетній сфері стимулювати економію енергоресурсів складніше. Саме тому міська програма “Енергозбереження в бюджетній сфері м. Бориспіль на 2009-2011 роки“ (Програма)розроблена з метою втілення комплексу заходів для реалізації потенціалу енергозбереження.

Законодавчим підґрунтям Програми є:

• Закон України «Про енергозбереження» від 01.07.1994р. № 74/ 94-ВР.
• Концепція діяльності органів виконавчої влади у забезпеченні енергетичної безпеки України, затверджена Постановою КМУ від 19.01.1998р. № 48.
• Енергетична стратегія України на період до 2030 року, затверджена Розпорядженням КМУ від 15.03.2006р. № 145-р.
• План заходів на 2006 - 2010 роки щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, затверджений Розпорядженням КМУ від 27.07.2006р. № 436-р.
• Комплексна державна програма енергозбереження України, затверджена Постановою КМУ від 05.02.1997р. №148;
• Пріоритетні напрямки енергозбереження, затверджені Наказом МФУ від 04.07.2006р. № 631.
• Указ Президента України № 679/2008 «Про стан реалізації державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів» від 28 липня 2008 року .

2. Мета та завдання Програми

Основною метою Програми є  скорочення споживання енергоресурсів об’єктами бюджетної сфери за умов дотримання санітарно-гігієнічних норм і підвищення рівня комфорту в будівлях бюджетної сфери.

Завдання Програми полягають в наступному:

1. Створення системи управління, моніторингу та контролю за споживанням енергоресурсів об’єктами бюджетної сфери.
2. Формування більш уважного ставлення до питань використання енергії та створення умов і механізмів матеріального стимулювання працівників бюджетної сфери щодо скорочення споживання енергоресурсів.
3. Реалізація організаційних і технічних заходів щодо підвищення ефективності, надійності та сталого функціонування систем споживання теплової енергії, електричної енергії, холодної води та водовідведення.
4. Проведення заходів з термореновації будівель бюджетної сфери.
5. Застосування механізму відновлюваного фінансування енергоефективних заходів.

РОЗДІЛ II

СУЧАСНИЙ СТАН ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ ОБ’ЄКТАМИ БЮДЖЕТНОЇ СФЕРИ м. Бориспіль

На території м. Бориспіль функціонують 10 дошкільних навчальних закладів, 6 загальноосвітніх шкіл, ліцей “Дизайн-освіта“, багатопрофільна гімназія “Перспектива“, будинок дитячої та юнацької творчості, дитячий будинок “Берегиня”, дитяча юнацька спортивна школа, міжшкільний навчально-виробничій комбінат трудового навчання та професійної орієнтації учнів (МНВК) і ЦТТ “Евріка“.

Середній термін експлуатації будівель дошкільних навчальних закладів складає 36,4 років. “Найстаріший” ДНЗ 2 -  збудований в 1961 року, останній ДНЗ Колосочок - введений в експлуатацію в 1980 році.

Середній термін експлуатації будівель шкіл складає 34 роки, найбільший – 49 років припадає на спеціалізовану школу “ Лінгвістика“, найменший – 19 років - на багатопрофільну гімназію “Перспектива“.

Для всіх навчальних закладів крім ДНЗ № 2 та МНВК тепло постачає КПТМ “Бориспільтепломережа“. Електропостачання всіх закладів освіти міста здійснює Бориспільський районний підрозділ електричних мереж ЗАТ “А.Е.С. Київобленерго”. Водопостачання та водовідведення всіх навчальних закладів крім спеціалізованої школи “Лінгвістика“ забезпечує комунальне підприємство “Бориспільводоканал”.

Заклади освіти в цілому забезпечені приладами обліку тепла, електроенергії та холодної води.  Лічильники тепла потребують:

• Будинок дитячої та юнацької творчості
• трудовий комплекс та II – й навчальний корпус ЗОШ № 7

У підпорядкуванні міського відділу культури знаходяться 5 закладів культури, серед них:

• Центр культури і мистецтв міського відділу культури
• Дитяча музина школа
• Бориспільський Державний історичний музей
• Міський будинок культури та
• Бібліотека

Всі заклади культури, крім дитячої музичної школи, забезпечені теплом, електроенергією та водопостачанням централізовано. Тепло дитячій музичній школі забезпечує власна газова котельня. Всі заклади культури забезпечені приладами обліку тепла, електроенергії та води на 100%.

Ненадто задовільний стан будівель, зношеність систем та обладнання, невідповідність санітарно-гігієнічним нормам – це ті фактори, що впливають на нераціональне  використання енергетичних ресурсів установами бюджетної сфери м.Борисполя та постійне збільшення споживання тепла, електроенергії та води.

Річні обсяги споживання паливно - енергетичних ресурсів і води бюджетними установами м. Борисполя наведено у таблиці 1.

Аналіз споживання енергоресурсів бюджетними установами м.Борисполя за 2006-2008рр. показав, що протягом останніх трьох років спостерігається тенденція до збільшення споживання всіх видів енергоресурсів (за винятком води) у натуральному вигляді. Особливо значне зростання спостерігається у 2008 році.

Так, споживання теплової енергії тільки за останній рік збільшилося на 18,6%, електричної енергії – на 11,1%, природного газу – на 5,7%. Лише споживання води внаслідок встановлення приладів обліку зменшилось на 5,3%.

Додатковим фактором збільшення витрат з бюджету на оплату енергоносіїв стало стрімке зростання тарифів на енергетичні ресурси. Головною причиною цього стало подорожчання енергоносіїв.

Аналіз тарифів на енергетичні ресурси в м. Борисполі за три останні роки (2006-2008)р. показав, що за період з 2006 по 2008 рік тарифи на теплову енергію збільшились на 57,8%, на електричну енергію – на 57,9%, на холодну воду – на 36,8%, на послуги водовідведення – на 66,3%, на природний газ – на 65,4%.

Водночас, темпи росту витрат на оплату енергоносіїв значно випереджують темпи росту тарифів як в цілому по місту, так і по окремим установам.

В 2008 році приріст витрат на оплату тепла по бюджетних установах Борисполя в 2 рази випередив збільшення тарифів – витрати на оплату тепла збільшились на 41,3% тоді як тариф в 2008 році на теплову енергію виріс на 21,2%. Тобто із загальної суми збільшення витрат з бюджету на оплату теплопостачання (914,2тис.грн.) за рахунок росту тарифу на теплову енергію витрати збільшились лише на 469,8тис.грн.,  а ріст витрат на 444,4тис.грн. – зумовлений збільшенням споживання теплової енергії бюджетними установами міста (еквівалент 1358,9 Гкал. або на 18,6% у порівнянні з 2007 роком).
Збільшення споживання тепла в 2008 році відбулося майже по всіх установах. При цьому майже в 1,5-2 рази більше ніж в попередньому році використали теплової енергії наступні установи: ДНЗ«Журавонька», ДНЗ «Росинка», ДНЗ «Сонечко», ЗОШ№1, ЗОШ№3, Міський будинок культури.

По електричній енергії загальна сума збільшення видатків бюджету склала 214,3тис.грн. З цієї суми збільшення видатків установ за рахунок росту тарифів на електроенергію становить 178,9тис.грн., а на 35,4тис.грн. витрати виросли внаслідок збільшення споживання даного виду енергоносія, що в відповідає 126,7тис.кВт*год.
В цілому по установах обсяг споживання електроенергії збільшився в поточному році на 11,1%, а окремі установи допустили значного росту у використанні електричної енергії (на 40-90%): ДНЗ№1, ЗОШ№6, Ліцей «Дизайн-освіта», МНВК, історичний музей, Міський будинок культури.

На оплату природного газу в 2008 році витрачено на 31% більше, ніж в попередньому при незначному рості тарифу. Це викликано збільшенням споживання природного газу на 4,4тис.куб.м. Особливо значного збільшення споживання природного газу допустили Дитяча музина школа (на 22,7%) та МНВК (на 12,7%).

По воді та водовідведенню спостерігається тенденція до зменшення споживання (на 5% щорічно). Але при цьому окремими установами допускається значне збільшення споживання цих послуг. Таке перевищення рахується по 8 закладах і складає 6,2 тис.куб.м. Це такі установи як: ДНЗ «Веселка», ДНЗ «Колосочок», ДНЗ «Світлячок», ДНЗ «Сонечко», ДНЗ «Теремок», ЗОШ №6, Гімназія «Перспектива», ДБ «Берегиня»

Низький рівень комфорту в будівлях бюджетної сфери м. Борисполя та водночас надмірне споживання енергоресурсів зумовлені наступними недоліками, які характерні для більшості громадських будівель:

• Низькі теплозахисні властивості зовнішніх огороджуючих конструкцій (стін, вікон, дахових перекриттів)
• Нещільні віконні та дверні отвори, що спричиняють велику інфільтрацію повітря
• Низька ефективність систем опалення будівель
• Відсутні автоматичні теплові регулятори температури
• Зношені внутрішні електромережі, застарілі електроприлади, прилади зовнішнього та внутрішнього освітлення, пристрої автоматики, електропускачі тощо.

Зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів установами бюджетної сфери не тільки зменшує фінансове навантаження на міський бюджет, а й сприяє підвищенню технічної доступності та надійності послуг тепло- , газо- та електропостачання, що поступово знижуються через дефіцит потужностей.

РОЗДІЛ III

ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ ТА ВИКОНКОМІ М. БОРИСПОЛЯ

Потенціал реальної економії енергоресурсів пов’язаний в першу чергу з раціональністю споживання.

На сьогодні відповідними нормативними документами встановлені оптимальні обсяги споживання енергоресурсів для бюджетних установ України. Відповідні норми споживання теплової енергії затверджені Державними будівельними нормами України «Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель» ДБН В.2.6-31:2006; норми споживання електроенергії затверджені Наказом Державного комітету з енергозбереження від 25.10.99р. № 91 «Про затвердження Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України». Тому для розрахунку резерву економії споживання теплової та електричної енергії були розраховані річні нормативи споживання відповідних ресурсів по кожній установі.
Щодо споживання холодної води та послуг з водовідведення, то у зв’язку із наявністю приладів обліку води, у відповідності із ст.41 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» норми не використовуються. Тому в даному випадку доцільним є для розрахунку резерву економії використовувати середнє споживання по однотипних закладах.
В результаті обрахунку, загальна сума потенціалу економії бюджетних коштів за рахунок оптимізації споживання енергоресурсів у відповідності із встановленими нормативам та приведенням споживання до середнього рівня складає 829,1тис.грн. (Додатки 1, 2, 3), в т.ч.:

- по теплопостачанню – 743,8тис.грн.;
- по електричній енергії – 21,4тис.грн.;
- по водопостачанню – 42,8тис.грн.;
- по водовідведенню – 21,1тис.грн.

Досвід країн Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки в питаннях енергоефективності  свідчить, що резерв економії енергоресурів в установах бюджетної сфери зосереджений в:

• Системі теплопостачання і опалення будівель (можлива економія енергоресурсів: 20-40%)
• Теплозахисних якостях і особливостях фізичного та будівельного стану огороджувальних конструкцій: стін, вікон, дверей, підвальних приміщень, технічних поверхів та горищ (можлива економія енергоресурсів: 20-45%)
• Системі вентиляції та кондиціювання повітря (можлива економія енергоресурсів: 5-20%)
• Системі зовнішнього та внутрішнього електричного освітлення (можлива економія енергоресурсів: 20-60%)
• Стані теплозахисних властивостей внутрішніх та зовнішніх інженерних мереж будівель (можлива економія енергоресурсів: 5-15%)
• Використанні приладів автоматичного регулювання тепло- і електроспоживання (можлива економія енергоресурсів: до 30%)
• Культурі споживання води та користування приладами електроспоживання (можлива економія енергоресурсів: 5-15%)

Спираючись на зарубіжний та вітчизняний досвід впровадження енергозберігаючих заходів в установах бюджетної сфери, можна стверджувати, що потенціал збереження паливно-енергетичних ресурсів в закладах освіти та окремих закладах культури становить не менше 30% від базового 2008 року .

Тому, результатом реалізації середньострокової програми “ Енергозбереження в бюджетній сфері на 2009-2011 роки“ має бути скорочення споживання енергетичних ресурсів закладами освіти, культури та будівлею виконавчого комітету  до 2011 року на:

• 30 % по тепловій енергії
• 40% по електричній енергії
• 5% по водопостачанню та водовідведенню

РОЗДІЛ IV

ОСНОВНІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ ЗАХОДИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ ТА КУЛЬТУРИ
м. БОРИСПОЛЯ

Нестача коштів та відсутність кваліфікованих спеціалістів в установах  бюджетної сфери м. Бориспіль визначають низький рівень експлуатації систем тепло-, і електроспоживання. Установи бюджетної сфери не мають технічної можливості регулювати об’єм тепло споживання і вимушені забезпечувати тепловий комфорт в приміщенні через відкриття вікон або включення електронагрівачів. 
Дошкільні навчальні заклади, які не мають прямих договірних відносин з тепло постачальником, часто не можуть забезпечити нормалізацію температурного режиму в приміщеннях. Проблеми з експлуатацією систем опалення підсилюються відсутністю персоналу, особисто зацікавленого в енергозбереженні в даній установі. Разом з тим прості заходи: промивка і наладка систем опалення, ревізія запірної арматури, теплова ізоляція підвальних стель та горищ, посилення герметизації вікон і дверей і інші можуть дати значний економічний ефект.

Чинником успішної і повномасштабної реалізації завдань програми є втілення технічних, організаційних  і нормативно-правових заходів.

1. Технічні заходи

Технічні заходи, що спрямовані на підвищення енергетичної ефективності закладів освіти та культури м. Бориспіль поділяються на першочергові, середньострокові та перспективні.

Першочергові (малозатратні заходи)

1. Виконати монтаж систем автоматичного регулювання споживання тепла будівлями
2. Виконати промивку систем опалення
3. Виконати налагоджувальні роботи систем опалення
4. Установити тепловідбиваючі екрани
5. Ущільнити вікна та двері.
6. Провести очистку елементів нагріву (ТЕНів) від накипу у водонагрівачах
7. Провести поточний ремонт і заміну застарілої запірної арматури.

Середньострокові (до трьох років)

1. Частково замінити "старі" віконні рами на "склопакети”

В першу чергу, заміна вікон буде здійснюватись на  північній та тіньовій сторонах будівлі, що приблизно складає 25% від загальної площі вікон.

1. Замінити енергоємні лампи розжарювання на енергозберігаючі люмінесцентні лампи
2. Відновити теплову ізоляцію трубопроводів та виконати ізоляцію внутрішніх трубопроводів, що прокладені в неопалюваних приміщеннях

1. При проведенні капітальних ремонтів:
1. виконати "теплову розводку" з поліпропіленових труб
2. провести заміну внутрішньобудинкового металевого трубного розведення  на пластмасові труби
3. провести утеплення зовнішніх стін будівель відповідно до вимог ДБН В. 2.6. – 31: 2006

Перспективні

1. Перевести окремі заклади освіти (де це технічно і економічно доцільно) на індивідуальне опалення.
2. Встановити новітнє енергоефективне теплогенеруюче обладнання та прилади, в тому числі на основі альтернативних та поновлюваних джерел енергії.

Основні технічні заходи з  енергозбереження плануються здійснити, в першу чергу, для найбільш енергозатратних будівель.

2. Організаційні заходи

Як свідчить світовий досвід, основним інструментом скорочення споживання енергоресурсів та збільшення енергоефективності установ бюджетної сфери  є енергетичний менеджмент.

Енергоменеджмент – система управління, яка базується на аналізі стану енергоспоживання, розробці та впровадженню енергоефективних заходів, забезпеченні такого функціонування установ, яке сприяє споживанню паливно-енергетичних ресурсів виключно в оптимальних обсягах.

Енергетичний менеджмент в бюджетній сфері починається з формування її організаційної структури та вживання адміністративних заходів для забезпечення її сталого функціонування.

Організаційна структура системи енергоменеджменту в м. Бориспіль виглядає наступним чином:

До функцій керівництва міста (міський голова, заступник міського голови) відносяться координація роботи всіх учасників системи енергоменеджменту міста, прийняття управлінських рішень за підсумками реалізації енергоефективних заходів, залучення додаткового (зовнішнього) фінансування.

Функції міського фінансового управління в системі енергоменеджменту включають забезпечення своєчасного фінансування запланованих енергоефективних заходів з міського бюджету, контроль за реалізацією середньострокової міської програми “ Енергозбереження в бюджетій сфері“ та загальна координація питань енергозбереження в міській бюджетній сфері.

Відповідальні за енергомоніторинг в управлінні освіти та відділі культури – це фахівці головних розпорядників коштів – управління освіти та відділу культури, відповідальні за надання аналітичних даних по споживанню енергоресурсів як у цілому по головному розпоряднику, так і в різних розрізах (наприклад, будинків, установ, КФК). До їх обов’язків також належить розробка інформаційної енергетичної картки бюджетної установи раз у три роки. Функції відповідальних за енергомоніторинг можуть виконувати бухгалтери або економісти управління освіти та відділу культури м. Бориспіль.

Енергоменеджер  в закладах освіти та культури – технічний працівник (завгосп), відповідальний за споживання енергоресурсів бюджетною установою. До функціональних обов'язків енергоменеджера-завгоспа входять:

1. збір даних щодо використання ПЕР і води з застосуванням приладів обліку
2. визначення пріоритетних заходів по економії енергоносіїв та їх впровадження
3. популяризація міської політики енергоефективності в закладі.

Для розбудови та сталого функціонування міської системи енергоменеджменту в бюджетній сфері м. Бориспіль необхідно вжити наступні організаційні заходи (Таблиця 2).

Таблиця 2

1. Нормативно-правові заходи

Нормативно-правові документи в сфері управління процесом енергозбереження в бюджетній сфері м. Бориспіль регулюють фінансово-економічні питання, що закріплюються Положенням про револьверне (відновлювальне) фінансування і методичні питання, які визначені Положенням про інформаційну енергетичну картку бюджетної установи. Ці документи є невід’ємною частиною даної Програми.

РОЗІЛ V

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок загального обсягу асигнувань бюджету м. Бориспіль, передбачених головним розпорядникам коштів, які визначені відповідальними виконавцями програми, зокрема управління освіти, відділ культури та виконавчий комітет. В кінці кожного року впродовж терміну виконання Програми управління освіти, відділ культури та виконавчий комітет будуть готувати та подавати до міського фінансового управління обґрунтовані запити на фінансування з міського бюджету енергоефективних заходів, які необхідно виконувати разом з проведенням планових поточних та/або капітальних ремонтів.

Передбачається застосування механізму револьверного (поновлюваного) фінансування для енергоефективних проектів, що полягає в наступному: частина коштів, які виділяються за статтею “Енергоносії та комунальні послуги“ ( КЕКВ 1160) через впровадження енергоефективних заходів витрат заощаджується до кінця календарного року і спрямовуються на фінансування енергоефективних заходів в наступному році.

Орієнтовний обсяг фінансового забезпечення Програми становить 5 823 626 грн. Дані щодо обсягів бюджетних коштів, які плануються на реалізацію енергоефективних заходів, передбачених Програмою впродовж 2009-2011 років, наведені у Додатках 4 і 5 .

РОЗДІЛ VI
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВІД ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Виконання завдань Програми “ Енергозбереження в бюджетній сфері м. Бориспіль на 2009-2011 роки“ забезпечить:

• Зменшення споживання енергоресурсів (теплової енергії та електричної енергії) бюджетними установами м. Бориспіль на 30%  та відповідно 40% від базового 2008 року.
• Покращення матеріально-технічної бази та інженерних мереж будівель закладів освіти та культури.
• Ефективну експлуатацію енергоспоживаючого обладнання на об’єктах бюджетної сфери.
• Покращення  умов навчання та виховання в закладах освіти та культури.
• Підвищення рівня обізнаності працівників бюджетної сфери щодо питань енергоефективності.

Орієнтовні обсяги економії енергоресурсів від впровадження енергоефективних заходів в закладах освіти, культури та виконкомі в натуральному та грошовому вимірах наведені в таблиці 2.

Таблиця 3

Відносні показники потенціалу енергозбереження в бюджетній сфері (заклади освіти, культури та виконком) наведені в таблиці 3.
Таблиця 4

Простий термін окупності комплексної програми “ Енергозбереження в бюджетній сфері м. Бориспіль на 2009-2011 роки “ орієнтовно складає :
O = C∑/E = 5823625,55   =  4, 4 року
1314352

де C∑ - загальні капітальні вкладення в реалізацію Програми
E – очікуваний економічний ефект.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Загальне керівництво Програмою “Енергозбереження в бюджетній сфері на 2009-2011 роки “ покладено на заступника міського голови Ковальову Л.О. Управління Програмою базується на нормативно-правових актах, які регулюють питання енергозбереження в бюджетній сфері м. Бориспіль, та  здійснюється через координацію всіх учасників Програми, моніторинг виконання енергоефективних заходів, аналіз динаміки ключових показників і внесення необхідних змін в хід реалізації Програми.

ПРОЕКТ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням сесії Бориспільської міської ради
від "__" __________ 2008р. № _____

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ФІНАНАСУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ЗАХОДІВ В БЮДЖЕТНІЙ СФЕРІ м. БОРИСПІЛЬ

Це Положення визначає механізм фінансування енергоефективних заходів в бюджетній сфері м. Бориспіль.

Основні терміни, які використовуються в цьому Положенні:
Енергоефективний захід – комплекс робіт з модернізації та/ або реконструкції і ремонту будівлі, систем, обладнання та зміни поведінки користувачів, який призводить зо зменшення споживання енергоресурсів установою без погіршення якості послуг.
Механізм “револьверного” (поновлювального) фінансування енергоефективних заходів - механізм багаторазового використання коштів, що заощаджено за рахунок скорочення споживання паливно-енергетичних ресурсів і води, на реалізацію нових енергозберігаючих заходів;
Базовий рік – неперервний період з 12 календарних місяців, які передують впровадженню енергозберігаючих заходів у будівлях бюджетної установи. В рамках базового року визначають базові дані, які характеризують споживання паливно-енергетичних ресурсів і води до початку впровадження енергоефективних заходів в установі.
Енергосервісна компанія - суб’єкт господарювання, що здійснює енергоефективні заходи повністю чи частково за рахунок власних, позикових або залучених коштів та забезпечує гарантоване досягнення економії паливно-енергетичних ресурсів і води впродовж терміну реалізації енергозберігаючих заходів.
Економія паливно-енергетичних ресурсів (води) - розрахункова величина, яка визначається по установі як скорочення споживання паливно-енергетичних ресурсів (води), що виявляється у зниженні витрат установи на оплату комунальних послуг.

Порядок реалізації енергоефективних заходів

Для  забезпечення ефективної реалізації енергоефективних заходів в бюджетній сфері  м. Бориспіль створена міська система енергоменджменту, основними завданнями якої є :
- забезпечення споживання паливно-енергетичних ресурсів і води бюджетними установами виключно в оптимальних обсягах;
- концентрації внутрішніх місцевих резервів та залучення інвестицій для фінансування енергозберігаючих заходів  в бюджетних установах;
- стимулювання матеріальної зацікавленості відповідальних працівників бюджетної сфери в енергозбереженні.

Обов’язковими учасниками міської системи енергоменеджменту є Бориспільська міська рада, установи бюджетної сфери і місцеві підприємства житлово-комунального господарства. Енергосервісні компанії, виробники енергоефективного обладнання, фінансові установи тощо, самостійно приймають рішення про участь у міській системі енергоменеджементу, що закріплюються підписанням договору, де взяті на себе зобов’язання мають юридичну силу упродовж дії цього договору.

Енергоефективні заходи визначаються міською програмою “ Енергозбереження в бюджетній сфері м. Бориспіль на 2009-2011 роки“ (Програма) і ґрунтуються на всебічному аналізі натуральних і фінансових показників споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) і води бюджетною установою за останні три роки.

Реалізація енергоефективних заходів здійснюється шляхом:

• виконання проектно-кошторисних робіт з урахуванням завдань з енергозбереження;
• закупівлі, доставки, монтажу та введення в експлуатацію енергоефективного обладнання та матеріалів;
• оснащення бюджетних установ сучасними засобами обліку, контролю та регулювання використанням паливно-енергетичних ресурсів і води;

 На першому етапі реалізуються переважно малозатратні та швидкоокупні заходи. Втілення наступних енергоефективних заходів по установах бюджетної сфери, що передбачені Програмою, стає можливим після верифікації відповідальними виконавцями досягнутої економії ПЕР і води від попередніх енергоефективних заходів.

Для відслідковування рівня енергозбереження в закладах освіти та культури в м. Бориспіль створена система енергомоніторингу, яка базується на показниках енергоефективності.  Вимірювання споживання закладами освіти і культури ПЕР і води здійснюється виключно приладами обліку. План-графік здійснення енергомоніторингу, порядок проведення розрахунків та подання звітних даних, які підтверджують економію паливно-енергетичних ресурсів і води та коштів на оплату їх споживання установами бюджетної сфери визначається наказами по головним розпорядникам коштів відповідно до міської програми “ Енергозбереження в бюджетній сфері м. Бориспіль на 2009-2011 роки“.

Порядок фінансування енергоефективних заходів

Основне завдання “револьверного” фінансування енергозбереження в бюджетній сфері – це не тільки технічне переозброєння систем і модернізація будівлі, а й зобов’язання повернути гроші тому, хто їх надає для наступного вкладання в нові енергоефективні проекти. Таким вкладником є місцевий бюджет.
Енергозбереження в бюджетній сфері – це в першу чергу фінансова категорія, для успішної реалізації якої необхідні специфічні фінансові механізми. Це –не разові діяння чи кампанії, це безперервний, сталий процес, який працює на “ револьверній“ основі і забезпечує стійкі наростаючі доходи міському бюджету в близькій перспективі.
Основним джерелом фінансування енергоефективних заходів в бюджетній сфері м. Бориспіль є кошти міського бюджету. Іншими джерелами фінансування можуть бути інвестиційні кошти та матеріальні ресурси енергосервісних компаній; заохочувальні кредити виробників енергоефективного обладнання і матеріалів (товарні кредити); гранти, технічна допомога міжнародних організацій, благодійні внески; інші надходження, не заборонені законодавством України.
Розмір видатків місцевого  бюджету на фінансування енергоефективних заходів визначається за статтею “капітальні вкладення” та статтею “ поточні видатки“  в кошторисах видатків бюджетних установ і використовуються для фінансування енергоефективних заходів, які включено до міської програми “ Енергозбереження в бюджетній сфері м Бориспіль на 2009-2011 роки“.
Видатки за кодом 1160 - "оплата комунальних послуг і енергоносіїв" для бюджетних установ плануються  на рівні базового 2008 року. На весь термін дії Програми видатки за цим кодом застабілізовуються на рівні планових показників початку виконання Програми.

Організація револьверного (відновлюваного) фінансування енергоефективних заходів складається з наступних етапів:

• обрахунок економії ПЕР і води від реалізації енергоефективного заходу
• визначення поточних енергозаощаджень для установи, у якій здійснюється енергоефективні заходи;
• обрахунок розміру “ відновлюваного“ фінансування енергозберігаючих заходів на наступний рік;
• обрахунок розміру видатків за статтею “ преміювання“ відповідальних виконавців за фактичне енергозбереження в установі.

Орієнтовні обсяги економії ПЕР і води від реалізації енергоефективних заходів впродовж трьох років наведені в міській програмі “ Енергозбереження в бюджетній сфері на 2009- 2011 роки“.
Заощадження від реалізації енергоефективних заходів в поточному році визначаються як різниця між плановим значенням споживання ПЕР і води установою в натуральних одиницях, які обраховуються на підставі показників базового року, і фактичним значенням.
Базою розрахунку обсягу відновлюваного фінансування енергоефективних заходів на наступний рік є сума економії бюджетних коштів на оплату енергоносіїв бюджетною установою в поточному році. 85% зекономлених коштів за КЕКВ 1160 направляються на фінансування подальших енергоефективних заходів, передбачених Програмою для цієї установи в наступному році. 
Матеріальне стимулювання відповідальних осіб установ бюджетної сфери здійснюється за наявності фактичної економії паливно-енергетичних ресурсів і води в установі, розрахованої методом визначення різниці між споживанням ПЕР і води в натуральних одиницях до і після впровадження енергоефективних заходів в грудні кожного року впродовж дії Програми. 15% коштів, зекономлених установою на видатки ПЕР і води за результатами поточного року, направляються на преміювання відповідальних працівників  за проведення організаційно-технічних заходів, які сприяли зниженню споживання енергоносіїв установою. Обсяг коштів на преміювання за енергозбереження в бюджетній установі включається до кошторису видатків бюджетної установи на наступний рік і  виплачується не пізніше 15 січня наступного року.
До 5% коштів від економії паливно-енергетичних ресурсів і води по головному розпоряднику  можуть бути направлені начальником управління (відділу) на преміювання працівників апарату управління (відділу) за проведення енергомоніторингу. Здійснення регулярного енергомоніторингу є необхідною передумовою винесення достовірних і об’єктивних оцінок щодо обсягів заощадження ПЕР і води від енергозберігаючих заходів.

Місцевий контроль за результатами фінансування енергоефективних заходів

Контролю підлягають правильність та ефективність використання коштів місцевого бюджету на здійснення енергоефективних заходів, відповідність досягнутих результатів запланованим міською програмою “ Енергозбереження в бюджетній сфері . Бориспіль на 2009-2011 роки“. Координацію і контроль “револьверним” фінансуванням енергоефективних заходів в бюджетній сфері здійснює міське фінансове управління.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням сесії Бориспільської міської ради
від "__" __________ 2008р. № _____

ПОЛОЖЕННЯ

Про Інформаційну енергетичну картку бюджетної установи

Сфера  застосування

Це Положення визначає основні вимоги до складання Інформаційної енергетичної картки і обов’язковість її впровадження в установах бюджетної сфери.

Інформаційна енергетична картка є невід’ємним елементом єдиної системи обліку і контролю використання паливно-енергетичних ресурсів та води бюджетними установами.

Інформаційна енергетична картка введена з метою:

• визначення фактичного балансу споживання паливно-енергетичних ресурсів  та води;
• оцінки показників енергетичної ефективності споживача паливно-енергетичних ресурсів;
• оцінки реального стану енергетичного господарства бюджетних установ;
• розрахунку лімітів споживання паливно-енергетичних ресурсів і води виходячи з об’єктивних потреб споживача;
• розробки енергозберігаючих заходів;
• економії бюджетних коштів;
• стимулювання установ під час проведення енергозберігаючих заходів.

Нормативна база

Це Положення розроблено на виконання:

• Закону України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 року №74/94-ВР 
  із змінами;
• Указу Президента України № 679/2008 «Про стан реалізації державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів»;
• Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, затвердженої Розпорядженням КМУ від 15.03.2006р. № 145-р;
• інших нормативно-правових актів.

Визначення термінів

В даному Положенні використовуються наступні терміни:

Енергомоніторинг – процес постійного відслідковування результатів правових, організаційних, наукових, технічних і економічних заходів, спрямованих на ефективне використання паливно – енергетичних ресурсів бюджетною установою.
Паливно-енергетичні ресурси – сукупність природних чи вироблених енергоносіїв, нагромаджену енергію яких за сучасного рівня розвитку техніки та технології технічно можливо використати в господарській діяльності.
Ефективне використання енергетичних ресурсів – економічно доцільне використання енергетичних ресурсів за сучасного рівня розвитку техніки та технології і дотриманні вимог щодо охорони навколишнього середовища.
Споживач паливно-енергетичних ресурсів – установа бюджетної сфери, яка використовує паливо, теплову енергії та електричну енергію.

Інформаційна енергетична картка - нормативний документ, який включає загальні відомості про установу, її технічні, експлуатаційні характеристики  та відображає споживання паливно-енергетичних ресурсів і води бюджетною установою за три роки. 

Правила складання Інформаційних енергетичних карток

Загальні положення

• Інформаційні енергетичні картки  складають усі споживачі паливно-енергетичних ресурсів.
• Складання Інформаційної енергетичної картки виконується на основі даних технічного паспорту бюро технічної інвентаризації, проектної документації, договорів про надання послуг з постачання паливно-енергетичних ресурсів і води, даних енергомоніторингу. В разі відсутності паспортних даних для заповнення Інформаційної енергетичної картки виконуються необхідні заміри та технічні обстеження.
• В разі наявності декількох об’єктів, що належать одному споживачу паливно-енергетичних ресурсів, кількість Інформаційних енергетичних карток повинна відповідати кількості відповідних об’єктів.
• Інформація в Інформаційній енергетичній картці поновлюється раз у три роки, до 31січня року, наступного за останнім роком звітного періоду.
• Споживачі паливно-енергетичних ресурсів, які входять до системи головного розпорядника, подають проекти Інформаційних енергетичних карток головному  розпоряднику до 25 січня року, наступного за останнім роком звітного періоду для погодження.
• Головні  розпорядники розглядають проекти Інформаційних енергетичних карток на предмет відповідності затвердженим формам та достовірності і повноти даних.
• У разі невідповідності проекту Інформаційної енергетичної картки встановленій формі або звітним головний розпорядник повертає таку картку на доопрацювання відповідному споживачу паливно-енергетичних ресурсів.
• Відповідальність за достовірність даних в Інформаційній енергетичній картці несе особа, відповідальна за енергетичне господарство, і керівник бюджетної установи.
• Інформаційна енергетична картка складається в двох примірниках і затверджується керівником установи – споживача паливно-енергетичних ресурсів. Один примірник Інформаційної енергетичної картки залишається  у споживача паливно-енергетичних ресурсів,  другий  –  передається відповідному  головному  розпоряднику.
• Головний розпорядник на  вимогу міського фінансового управління формує необхідну зведену інформацію на підставі  Інформаційних енергетичних карток споживачів паливно-енергетичних ресурсів, що належать до системи управління відповідного головного розпорядника, для подання до фінансового управління.

Структура Інформаційної енергетичної картки
Інформаційна енергетична картка складається з наступних розділів:

• Загальні відомості про споживача паливно-енергетичних ресурсів (адреса, приналежність, функціональне призначення);
• Технічна характеристика об’єкта (поверховість, опалювальний об’єм, загальна та корисна площа, строк експлуатації тощо);
• Експлуатаційні характеристики об’єкта (число відвідувачів, кількість споживачів);
• Теплоспоживання на об’єкті;
• Електроспоживання на об’єкті;
• Холодне водопостачання на об’єкті;
• Водовідведення на об’єкті;
• Тарифи на енергетичні ресурси та воду.

Вимоги до складання паспорта бюджетної програми            

• На титульній сторінці визначаються відповідно код за ЄДРПОУ, назва бюджетної установи – споживача паливно-енергетичних ресурсів, повна юридична адреса, вид власності, джерело фінансування, ПІБ керівника установи та посадової особи, відповідальної за енергетичне господарство, та їх контактні телефони, найменування головного розпорядника та дата складання Інформаційної енергетичної картки.

• Форми вихідних даних заповнюються наступним чином:

Форма № 1 «Технічна характеристика об’єкта»

Форма № 2 «Експлуатаційні характеристики об’єкта»

Форма № 3 «Теплоспоживання на об’єкті»

Форма № 4 «Електроспоживання на об’єкті»

Форма № 5 «Холодне водопостачання на об’єкті»

Форма № 6 «Водовідведення на об’єкті»

Форма № 7 «Тарифи на енергетичні ресурси та воду,грн. (середньорічні показники)»

Форма Інформаційної енергетичної картки додається.