Обурені споживачі звертаються в різні інстанції, аби встановити справедливість, адже вважали, що з лічильниками буде менше. Як пояснює ситуацію влада міста і які кроки планує, щоб допомогти бориспільцям? З цими запитаннями «ТС» звернулася до міського голови Анатолія Федорчука:
- Слід зауважити, що згідно з постановою НКРЕКП від 09.06.2016 № 1101 вартість послуг з централізованого опалення для КПТМ «Бориспільтепломережа» встановлено на рівні 34 грн 26 коп. З урахування складних погодних умов цьогорічної зими, зокрема у січні та лютому, споживання тепла було набагато більшим, ніж очікувалося. До того ж кожен будинок має різну питому опалювальну характеристику, вік, особливості проектних рішень, конструкції тощо. В результаті там, де встановлено теплові лічильники, отримали досить високі показники. Є будинки, наприклад, по вул. Гоголя, 6-а, Гоголя, 4, Київський Шлях, 43, де плата за січень становила за 1 м кв., відповідно, 51 грн 48 коп., 49 грн 49 коп і 49 грн 06 коп. Виходить, що люди на сьогодні опинилися в нерівних умовах.
Враховуючи економічну ситуацію, що склалася в більшості сімей, коли люди не спроможні платити такі величезні суми за тепло, а також беручи до уваги численні звернення жителів міста з цього питання, я хочу звернутися до профільної депутатської комісії, а потім винести питання на сесію міської ради, щоб різницю між вартістю одиниці опалювальної площі, визначену за постановою НКРЕКП, і вартістю, яку люди мають сплатити за фактично спожите тепло, покласти на міський бюджет.
- Сподіваєтесь, депутатський корпус з розумінням поставиться до цього?
- Знаю, що реакція буде неоднозначною, але іншого виходу не бачу. Зроблено аналіз спожитої за січень теплової енергії, на компенсацію її вартості знадобиться 770679,6 грн. Приблизно таку ж суму плануємо закласти в бюджет і на компенсацію за лютий. Це хоч і тимчасове, але цілком реальне розв’язання проблеми. А взагалі, щоб поліпшити ситуацію, потрібно в кожному будинку встановити індивідуальні теплові пункти, серйозно зайнятися їх утепленням. Однак усе це за рахунок міського бюджету зробити неможливо. До того ж це буде несправедливо стосовно тих бориспільців, які живуть у приватному секторі.
- Але ж в уряді говорять, що такі високі тарифи встановлюють на місцях…
- Так, уряд виправдовує свої дії тим, що, мовляв, усе вирішує місцева влада, що саме вона подає свої розрахунки в НКРЕКП. Це – напівправда. Дійсно, ми подаємо свої розрахунки, але ж із чого виходимо? Найперше – з ціни на газ, яку встановлює уряд, з ціни на електроенергію, яку теж встановлює не місцеве самоврядування, з розрахування мінімальної заробітної плати, ціни матеріалів. Тому місцева влада – заручник ситуації. Однак вихід завжди є, і я його озвучив.
Плануємо також встановити в деяких будинках в якості експерименту індивідуальні теплові пункти. Проте масово це зробити за рахунок бюджету не зможемо, адже вартість однієї такої установки – 400-500 тис. грн.
- Багато людей скаржаться, що в їх квартирах цієї зими температура перевищувала +25?С. Чи не краще було б заради економії зменшити потужність теплопостачання?
- Справа в тому, що котельні будувалися ще за радянських часів, коли тепло, газ, електроенергія коштували копійки. Їх конструкція розрахована таким чином, що будинки, розміщені ближче до котельні, опалюються краще, а ті, що подалі, – гірше. Відрегулювати подавання тепла технічно просто неможливо.
- Зважаючи на ситуацію, які заходи з енергозбереження сьогодні планує місто?
- На енергозбереження спрямовуємо й надалі плануємо спрямовувати значні кошти. Наразі гостро стоїть питання модернізації освітлення в школах, дошкільних навчальних закладах, за рахунок чого, за нашими підрахунками, мінімум втричі зменшиться споживання електроенергії. Адже тільки за спожиту електроенергію в ДНЗ місто сьогодні за рік сплачує в середньому 3,5 млн грн.
Що стосується квартир, тут мешканці мають організовуватися і самостійно вирішувати питання. Ми не маємо права визначати, який будинок більше потребує допомоги, а який менше, до того ж усі жителі міста повинні бути в рівних умовах – і ті, хто проживає в багатоповерхівках, і ті, хто має приватну оселю.
Матеріал газети «Трудова слава»