У лікарні або будинку для літніх людей заповіт може посвідчити головний лікар або його заступник, черговий лікар. Під час плавання — капітан судна. В розвідувальній експедиції — начальник експедиції. Заповіт військовослужбовця, а в місцях дислокації військ, де немає нотаріусів або органів, які вчиняють нотаріальні дії, - і членів сім'ї військовослужбовця може засвідчити командир військової частини. Заповіти осіб, які перебувають у місцях виконання покарань чи слідчому ізоляторі, можуть засвідчити керівники цих установ. У таких випадках заповіт обов'язково завсідчують у присутності свідків (не менше двох).
За бажанням заповідача свідки можуть бути присутніми і при посвідченні заповіту у нотаріуса або в органі місцевого самоврядування. Свідками не можуть бути: нотаріус, особи, на користь яких складений заповіт, члени сім'ї і близькі родичі спадкоємців за заповітом, особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос і ставлять свої підписи на ньому.
Для складання заповіту необхідна особиста присутність заповідача. Посвідчення заповіту через представників не допускається.
Заповіт складається у письмовій формі. У його тексті вказується місце і час його складання, дату і місце народження заповідача. Підписує заповіт особисто заповідач. Якщо через хворобу або фізичні вади людина не може підписати заповіт сама, це може за її присутності зробити інша особа. У такому разі нотаріус засвідчує такий підпис і вказує причину, за якої заповідач не розписався особисто. Фізична особа, на користь якої складено заповіт, не має права підписувати заповіт замість заповідача.
При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, що підтверджують його право на майно, яке заповідається.
Для посвідчення заповіту нотаріусу достатньо надати паспорт і довідку про присвоєння реєстраціного номеру облікової картки платника податків (ідентифікаційного номеру). Жодних правовстановлюючих документів на майно не потрібно. Вони знадобляться спадкоємцям під час оформлення спадщини.
Щодо самого тексту заповіту, то він має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало непорозумінь або суперечок після відкриття спадщини. Нотаріус також перевіряє, чи не містить заповіт розпоряджень, що суперечать вимогам законодавства.
За заповітом майно може бути заповідано лише у власність. Заповідач може покласти на спадкоємця, до якого переходить рухоме чи нерухоме майно, зобов'язання надати іншій особі право користування цим майном або його частиною. Заповідач може зумовити виникнення права на спадщину у особи, яка призначена в заповіті, наявністю певних умов (проживання в певному місці, народження дитини, отримання освіти тощо). Умова, визначена в заповіті, є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства. До заповіту може бути включено розпорядження немайнового характеру (наприклад, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання заповідача, бажання призначити опіку над неповнолітнім та інше).
Державний нотаріус А.О.Скрипка
