Треба зазначити, що Повірений не має права по довіреності діяти в своїх інтересах. Це випливає із самого визначення поняття “довіреність”, передбаченого статтею 244 Цивільного кодексу України, - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Чинне законодавство містить чіткі вимоги щодо форми довіреності, а саме, згідно статті 245 Цивільного кодексу України, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті. Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем. Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу. Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора. Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами. Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.
Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання (згідно частини четвертої статті 245 Цивільного кодексу України).
Також встановлені вимоги щодо змісту довіреності, а саме: у довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику. Дії, які належить вчинити представнику, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. Довіреність від імені кількох осіб може бути посвідчена на вчинення юридичних дій для досягнення спільної мети. Довіреність на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем, нотаріусом не посвідчується (наприклад, заява про прийняття або відмову від прийняття спадщини подається особисто, заповіт також не може бути посвідчений через представника). У довіреності на укладання договору дарування обов'язково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові або повне найменування обдаровуваного. У разі невиконання такої умови довіреність є нікчемною. У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (для юридичної особи — повне найменування), місце проживання (для юридичної особи — місцезнаходження) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають. У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер). У довіреностях, виданих на ім'я адвокатів, можуть зазначатися їх статус та членство в адвокатському об'єднанні.
Довіреності посвідчуються на певний строк. Статтею 247 Цивільного кодексу передбачено, що строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.
Отже, звертаючись до нотаріуса або інших посадових осіб, яким законом надано право посвідчувати довіреності, громадянин повинен надати оригінали паспорта, картки платника податків, бажано паспорт або фотокопію паспорта повіреного (задля уникнення помилок в написанні ПІБ), а також чітко сформулювати повноваження, які будуть надані повіреному та строк їх виконання. Якщо мова йде про розпорядження майном, бажано мати при собі оригінали правовстановлюючих документів (задля уникнення помилок при написанні адреси та характеристики майна).

Державний нотаріус                                                              Н.Б. Черненко