Нинішній пакет рішень – продовження ініціатив Уряду щодо пожвавлення ділової активності та розвитку підприємництва. Перше  системне рішення – «Стоп маски-шоу», розроблений КМУ і підтриманий парламентом законопроект, який  зупинить вал незаконних обшуків бізнесу силовиками. Наступне – реформування системи контролю. Створення комфортних умов для ведення бізнесу в Україні сприятиме пришвидшенню економічного зростання, збільшенню інвестицій та створенню нових робочих місць. 
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман:
Десятиріччями в країні триває безпрограшна лотерея для чиновників, які здійснюють нагляд від імені держави. На будь-яке підприємство можуть прийти контролери, як за часів СРСР, можуть знайти привід, щоб заблокувати роботу, або виписати штраф, а потім вимагати хабара. Це є неприпустимим і має бути знищено. Нам потрібно змінювати систему державного контролю, нагляду, регуляції, створити нормальні умови ведення бізнесу в країні.
Мене штрафи не цікавлять! Мене цікавить безпека громадян та нормальний діловий клімат. Ми будемо чітко визначати ризики – де є проблеми, яким чином їх виявляти та вирішувати. Всі контролюючі органи мають до 1 квітня 2018 року визначити основні галузеві ризики, яких потрібно уникати підприємцям, а також окреслити чек-лісти – правила проведення перевірок та моніторингу результатів цих перевірок. Цього терміну цілком достатньо для реформування  контролюючого органу. Голови тих контролюючих органів, які не впораються із цим завданням, мають покласти на стіл заяви на звільнення.
Стоп корупція контролерів
Уряд поставив на меті створення в Україні комфортних умов ведення бізнесу.  Для цього Кабінет міністрів розробив і вже втілює в життя покроковий план реформування взаємовідносин держави і суб’єктів підприємницької діяльності.
 Система проведення перевірок має бути змінена, тому що:

• Чинна система неефективна – контролери штрафують, а не ліквідують порушення
• Контролери визначають, що перевіряти, на свій розсуд. Не враховуються реальні загрози для довкілля і людей
• Не має чіткої відповіді на питання: «Що конкретно має перевірятись?», «Як часто мають перевірятися підприємства?», що породжує корупцію

Ініціатива КМУ – зробити з контролюючих органів не каральну машину, а консультантів бізнесу, які допомагають запобігти нанесенню шкоди життю та здоров’ю громадян або довкіллю. Для цього:
Будуть чітко визначені предмет і частота перевірок
Буде сформовано індивідуальний перелік вимог для кожного виду бізнесу –  так званий чек-ліст. Це означає, що замість тисячі сторінок профільних законодавчих актів підприємцю потрібно буде вивчити всього один документ, в якому зібрані конкретні вимоги до ведення конкретного виду бізнесу. За таким чек-листом підприємець зможе сам себе перевірити – чи правильно організований його бізнес. Крім того, він буде чітко знати, що саме перевірятиме і контролер:  ревізор не зможе перевірити більше (чи менше), ніж міститься в чек-листі. Чек-ліст буде генеруватись автоматично на підставі даних про виявлені ризики, що має остаточно ліквідувати корупцію серед контролерів. Контролюючі органи мають затвердити прозорі правила встановлення ризиковості підконтрольних видів підприємницької діяльності. Частота проведення перевірок залежатиме від ступеню ризиковості бізнесу.

Всі дані про перевірки і їх результати будуть відкриті
На єдиному ресурсі будуть зібрані плани перевірок, вимоги до бізнесу,результати перевірок, санкції і результати оскарження. Відтак кожний підприємець знатиме, хто і коли має прийти з плановою перевіркою і зможе сам проконтролювати, чи не допущено порушень при організації перевірки.

Реформа державного контролю не означає зниження вимог до безпеки бізнесу по відношенню до людей і довкілля. На наступний рік продовжено дію мораторію на проведення перевірок. Але тепер цей мораторій буде враховувати як інтереси бізнесу, так і інтереси потенційних споживачів. Тому уряд вирішив вивести з-під дії мораторію  13 контролюючих органів, зокрема, органи ветеринарного контролю Держпродспоживслужби та Державну інспекцію ядерного регулювання.

Спрощення умов ведення бізнесу
На урядовому засіданні також було скасовано низку застарілих нормативів: 19 постанов уряду, 315 наказів міністерств і відомств. Запропоновано скасувати 6 указів Президента.
Збільшено ліміт операцій для застосування РРО
Річний граничний обсяг операцій, який потребує застосування РРО, збільшується в 2,5 рази - з 200 тис. грн. до 500 тис грн. Для підприємців використання РРО має бути дешевим і зручним.  Держава ж отримає можливість реально контролювати обіг коштів підприємства, аби уникнути сірого імпорту мінімізації оподаткування. Відповідна зміна до постанови КМУ ліквідує необґрунтовані витрати бізнесу на придбання РРО і подачу звітності. Зокрема, дозволить суб’єкту господарювання зекономити  22,7 тис грн.
Скасовуються застарілі штрафи за перевищення ліміту обігу готівки
Оскільки нині діє мораторій на проведення перевірок, ці види штрафів не застосовуються. Зокрема, запропоновано скасувати  штрафи за: перевищення лімітів залишку готівки в касах, витрачання готівки на зарплату, нецільове використання отриманої в банку готівки та ін.
Спрощується відкриття іноземних представництв фірм і банків
Уряд пропонує ліквідувати зайву погоджувальну ланку: придбання, ремонт, оренду приміщення вже не потрібно буде погоджувати з Гендирекцією по обслуговуванню іноземних представництв.
Забезпечення підприємств, що виробляють лаки, фарби, сировиною
 Уряд запропонував розширити перелік компаній, які отримують квоти на ввезення сировини для хімічних комбінатів без сплати акцизу. Це сприятиме  зростанню обсягів виробництва і підвищенню конкурентоздатності нашої продукції.     
Пришвидшуються митні процедури в портах
Зараз без попередньої електронної декларації наявного вантажу іноземним судам не дозволяється заходити в акваторію порту. За новими правилами судно зможе заходити в порт, а товар з нього буде вивантажуватись через 24 години після надання електронної декларації.  Таким чином буде мінімізований людський фактор, що сприятиме зменшенню корупції.
Скасовується вимога проводити переоцінку запасів корисних копалин кожні 5 років
Пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин зобов’язує надрокористувачів проводити повторну державну експертизу та оцінку запасів родовищ корисних копалин кожні 5 років експлуатації ділянки надр незалежно від зміни обсягу запасів вуглеводнів. Монопольне право на проведення такої переоцінки має Державна комісія України по запасах корисних копалин. Скасування обов’язкового проведення повторної експертизи зменшить витрати бізнесу.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю
Секретаріату Кабінету міністрів України