С Т А Т У Т

ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

МІСТА БОРИСПОЛЯ

ПРЕАМБУЛА
        
Місцеве самоврядування в місті Борисполі є визнане державою та гарантоване Конституцією України право територіальної громади міста самостійно вирішувати питання місцевого значення. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через міську раду, її виконавчі органи, органи самоорганізації населення.
Бориспільська міська рада 24-го скликання з метою урахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних, інших особливостей місцевого самоврядування в м. Борисполі, розуміючи, що місцеве самоврядування є найбільш ефективною формою управління територіальною громадою, що забезпечує підвищення добробуту її членів, вільний розвиток особистості та відповідно до Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування, Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про статус депутатів місцевих рад”, а також інших законів України, приймає Статут територіальної громади м. Борисполя.
Цей Статут є установчим нормативно-правовим актом територіальної громади, який за своєю юридичною силою є вищим від актів міської ради, міського голови, інших органів та посадових осіб місцевого територіального самоврядування, органів самоорганізації населення. Він визначає форми та порядок здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою м. Борисполя, гарантує всім членам територіальної громади міста право участі у місцевому самоврядуванні, встановлює регламентні правила і процедури реалізації цього права. Положення даного Статуту територіальної громади є обов’язковими для всіх юридичних та фізичних осіб м. Борисполя.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ГЛАВА 1.1. ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТА, ЙОГО ТЕРИТОРІЯ

Стаття 1.1.1.

  Місто Бориспіль є самоврядною територіальною одиницею в межах території якого територіальна громада здійснює місцеве самоврядування, має свою комунальну власність, бюджет міста та органи місцевого самоврядування.

  Перша літописна назва про місце, де виросло місто Бориспіль, належить до 1015 року, коли син київського князя Володимира Святославовича Бориса виступив у похід на лівий берег Дніпра і зупинився в укріпленні Альто. Тут він і загинув від рук убивць, найнятих Святополком, який захопив великокнязівський престол. З тої пори місце, де прийняв мученицьку смерть Борис, назвали Борисовим полем, а звідси і пішла назва міста Бориспіль. Укріплений пункт Альто, Льто, Лто, як згадується в літописах був у центрі багатьох історичних подій.
З 1802 по 1921 рік місто Бориспіль був волосним центром Переяславського повіту Полтавської губернії.

  Починаючи з 1612 року у Борисполі діє “мейський уряд” – міське управління.

  З 1921 року місто Бориспіль увійшло до складу Київської губернії.

  З 1923 по 1925 рік місто Бориспіль стало районним центром Київської губернії.

  З 1925 по 1932 рік місто Бориспіль стало районним центром Київського округу.

  З 1956 року місто Бориспіль – районного підпорядкування, а з 1975 року – обласного підпорядкування.

Стаття 1.1.2.

  Територію, в межах якої здійснюється місцеве самоврядування, визначають адміністративні кордони міста.
Адміністративними кордонами міста є міська межа, визначена Постановою Верховної Ради № 3094/ІІІ від сьомого березня 2002 року.

  Зміна міської межі здійснюється відповідно до законів України за поданням міської ради з обов’язковим врахуванням думки територіальної громади міста.

  Будь-які зміни міської межі, здійснені відповідно до закону, відображають в територіальному плані міста.

Стаття 1.1.3.

  Територія міста є невід’ємною складовою території України. Місто має статус міста обласного підпорядкування і згідно з адміністративно-територіальним устроєм України, входить до складу Київської області.

  Територія міста є основою життя і діяльності територіальної громади.

Розпорядження землею в межах адміністративних кордонів міста здійснює міська рада при дотриманні прав власників та інших землекористувачів.

Віднесення земель міста до будь-яких категорій здійснюється міською радою відповідно до Генерального плану забудови і плану земельно-господарського устрою міста згідно з чинним законодавством.

  Порядок і правила використання земель міста може, відповідно до чинного законодавства, встановлювати особливості використання земель міста незалежно від форми їхньої власності.

Стаття 1.1.4.

  Місто Бориспіль є членом Асоціації міст України та може ступати в інші асоціації, фонди, союзи тощо.

Стаття 1.1.5.

  Органи місцевого самоврядування міста Борисполя на договірних засадах можуть вступати у відносини з органами місцевого самоврядування міст зарубіжних країн та входити до міжнародних союзів, асоціацій, фондів тощо органів місцевого самоврядування.

Стаття 1.1.6.

  День міста відзначається щороку двадцять третього вересня як загальноміське свято.

  Щорічно, двадцять третього вересня відзначається визволення міста від німецько-фашистських загарбників.

Стаття 1.1.7.

  Рішенням виконкому міської ради напередодні Дня міста за поданням міського голови громадянам присвоюються звання “Почесний громадянин міста Борисполя” за особливі заслуги перед територіальною громадою міста, вагомий особистий внесок у розбудову, розвиток економіки, освіти, науки, культури і спорту та вирішення інших актуальних питань м. Борисполя.

  Пропозиції щодо присвоєння звання “Почесний громадянин міста Борисполя” подаються міському голові державними органами та органами місцевого самоврядування і самоорганізації населення міста, громадськими організаціями, трудовими колективами.

  Особам, яким присвоєно звання “Почесний громадянин міста Борисполя”, вручаються диплом, стрічка, посвідчення.

  Члени територіальної громади міста, підприємства, установи та організації, які досягли вагомих результатів у творчій, науковій, господарській та інших видах діяльності, можуть відзначатися міським головою Грамотою або Подякою міського голови.

  Міська рада може засновувати відзнаки, премії, якими нагороджуються жителі міста, інші громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають значні заслуги перед містом та внесли суттєвий вклад у соціально-економічний та культурний розвиток міста. Перелік відзнак, підстави і порядок нагородження встановлюється Положеннями, які затверджуються рішенням міської ради чи розпорядженням міського голови.

Стаття 1.1.8.

  Система місцевого самоврядування в місті встановлюється відповідно до Конституції України, законів України та даного Статуту. Систему місцевого самоврядування м. Борисполя складають:

1. територіальна громада міста;

2. міська рада;

3. міський голова;

4. виконавчі органи міської ради;

5. органи самоорганізації населення.

  Розмежування повноважень між елементами системи місцевого самоврядування здійснюється відповідно до законів та положень цього Статуту.

Стаття 1.1.9.

  Громада міста має свою символіку: прапор і герб. Прапор представляє собою прямокутне полотнище (співвідношення довжини і ширини 2:3) світло-блакитного кольору із зображенням у його центральній частині герба територіальної громади.

Стаття 1.1.10.

  Герб територіальної громади представляє собою стилізований щит у вигляді старовинного пергаменту з датою в нижній частині 1015 – рік вбивства князя Бориса. Колір щита – малиновий, що вказує на козацьку добу міста, яка суттєво вплинула на соціальний стан його жителів, особливо за часів кріпацтва.

  Герб виглядає як частина міського муру з ворітьми. У верхній частині – бійниці як символ оборонного значення муру. Нижня частина – обрамлена ковелем, який характерним орнаментом обплутав княжий меч (зброя рядових воїнів не прикрашалася) і є символом княжої доби за часів якої виникло місто.

  Неоголений меч, обвитий ковелем, є символом зброї, що довгий час не використовувалась та може бути використана лише для оборони. Хлібні колоски вказують на землеробство – основне заняття місцевих жителів. Літак, що пролітає через міські ворота – символ повітряних воріт держави, на що вказують кольори державного прапора. Частина приміщення аеровокзалу, випущені шасі літака – признаки наявності терміналу аеропорту “Бориспіль”, завдяки якому місто Бориспіль знане в усьому світі.

  Над міською стіною елемент ще одного об’єкту міста, що зустрічає гостей – храму Бориса і Гліба як символ духовного відродження та належності більшості жителів міста до православного Християнства. Контури міського муру щита обрамлені золотом як символом достатку.

  Навколо щита розташовано віночок із срібних щитів гербів сіл, які оточують місто та утворюють адміністративну одиницю – район з назвою міста. Багато жителів міста – вихідці з цих сіл.

  Герб можна використовувати як герб бориспільщини, так як його елементи притаманні всьому регіону.

Стаття 1.1.11.

  Порядок використання символіки міста визначається Положенням, яке затверджується міською радою.

Стаття 1.1.12.

  З ініціативи органів місцевого самоврядування або жителів міста міською радою може бути заснована й інша символіка.
Порядок заснування, використання та внесення змін у символіку визначається Положенням про зміст, опис і порядок використання символіки територіальної громади, що затверджується міською радою.

РОЗДІЛ 2. ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА МІСТА

ГЛАВА 2.1. ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 2.1.1.

  Територіальна громада міста Борисполя (далі – територіальна громада) – це первинний суб’єкт міського самоврядування, основний носій його функцій і повноважень.
Територіальна громада – це жителі міста, об’єднані постійним проживанням у межах міста (фізичні особи): громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства.

  Фізичні особи вважаються такими, які постійно проживають у місті Борисполі (члени територіальної громади міста), якщо вони мають власну або найману житлову площу в місті (за винятком готелів) і зареєстровані у встановленому законом порядку.

Стаття 2.1.2.

  Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування на наступних принципах, передбачених Конституцією України і Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”:

1. народовладдя;

2. законності;

3. верховенства права, пріоритету прав та свобод людини та громадянина;

4. гласності;

5. колегіальності;

6. поєднання місцевих інтересів та державних;

7. правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в обсягах та межах своїх повноважень;

8. підзвітності та відповідальності перед територіальною громадою органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

9. державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

10. судового захисту прав територіальної громади.

Стаття 2.1.3.

  Метою територіальної громади є здійснення місцевого самоврядування для загального блага її членів, сприяння створенню умов, що забезпечують гідне життя і вільний розвиток кожного члена територіальної громади.

  Визнання, дотримання і захист конституційних прав і свобод людини та громадянина - обов’язок територіальної громади і всіх інших суб’єктів місцевого самоврядування.

  Завданнями територіальної громади є:

1. економічний розвиток міста, зберігання рівноваги між економічним розвитком та екологічним середовищем;

2. забезпечення кожній людині безпечного для життя і здоров’я навколишнього середовища;

3. зберігання, раціональне та ефективне використання природних ресурсів;

4. розвиток у місті ефективних виробничої, соціальної і транспортних систем;

5. здійснення обґрунтованої політики розвитку соціальної сфери міста, що користується громадською підтримкою;

6. створення умов для працевлаштування жителів міста та їх матеріально-фінансової самостійності;

7. забезпечення пропозиції та вибору достатнього за ціною житла;

8. забезпечення різноманітного асортименту доступних та якісних послуг і товарів;

9. створення умов у місті, які сприяють досягненню фізичного, культурного, морального і духовного розвитку особистості;

10. організація закладів для підтримки здоров’я жителів міста, заохочення їх прагнення вести здоровий спосіб життя;

11. розширення пільгових, доступних для різних категорій населення, форм користування соціально-культурними, спортивними закладами, спорудами міста;

12. надання підтримки у розвитку національно-етнічних, вікових, фахових, культурних релігійних та інших груп населення, створення умов для їх діяльності та мирного співіснування, участі в них широкого кола жителів міста;

13. зберігання і реставрація історичних пам’ятників та споруд, розвиток якісної сучасної архітектури, формування естетичного зовнішнього вигляду міста;

14. створення безпечних умов проживання для жителів міста, забезпечення ефективного захисту від злочинності, правопорушень та будь-яких форм насильства;

15. організація в місті безпеки руху транспорту та пішоходів.

Стаття 2.1.4.

  Компетенцією територіальної громади є її правомочність безпосередньо або через створені нею органи розглядати і вирішувати будь-яке питання, віднесене Конституцією України і законами України до відання місцевого самоврядування.

  До компетенції територіальної громади, що реалізується шляхом виборів, референдумів або зборів за місцем проживання, належить:

1. формування міської ради, обрання міського голови і ухвалення рішення про дострокове припинення їхніх повноважень;

2. заслуховування звітів депутатів ради і міського голови;

3. здійснення контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування у встановлених законодавством і Статутом формах;

4. установлення об’єктів комунальної власності, що не можуть бути відчужені в будь-якій формі;

5. ініціювання питання, пов’язаного з перейменуванням територіальної громади;

6. об’єднання з іншими територіальними громадами і вихід із таких об’єднань.

  Не можуть безпосередньо вирішуватись територіальною громадою питання виконання делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів державної виконавчої влади.

РОЗДІЛ 3. МАТЕРІАЛЬНО-ФІНАНСОВА ОСНОВА МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ МІСТА

ГЛАВА 3.1. КОМУНАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ МІСТА

Стаття 3.1.1.

  Відповідно до Конституції України територіальна громада міста має комунальну власність, якою володіє, користується та розпоряджається. Підставою для набуття права комунальної власності є передача територіальній громаді майна, а також майнових прав безоплатно державою, іншими суб’єктами права власності, створення або придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Матеріальні і фінансові ресурси, що перебувають у комунальній власності міста, є надбанням територіальної громади. Їх недоторканність захищається законом.

Стаття 3.1.2.

  Право комунальної власності територіальної громади на нерухоме майно реєструється державою відповідно до чинного законодавства. Перелік нерухомого майна, що є власністю територіальної громади, визначає сесія міської ради відповідно до чинного законодавства та даного Статуту.

До комунальної власності міста належать:

1. земля та інші природні ресурси, корисні копалини місцевого значення;

2. комунальні підприємства міста;

3. комунальний житловий фонд та не житлові будівлі, приміщення, споруди;

4. нерухоме майно, що передано до комунальної власності територіальної громади за рішенням суду;

5. інше рухоме і нерухоме майно, визначене чинним законодавством;

6. банки, страхові товариства, пенсійні фонди, довірчі товариства, заклади і установи культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, соціального обслуговування, та інше майно, що належить територіальній громаді;

7. частки (паї) у майні суб’єктів підприємницької діяльності;

8. доходи бюджету міста, цільові фонди (в тому числі валютні), інші кошти та депозити органів місцевого самоврядування в банківських установах, цінні папери, інші, передбачені чинним законодавством, фінансові ресурси.

  Об’єкти, визначені рішенням міської ради комунальною власністю не можуть бути визнані банкрутами.

Стаття 3.1.3.

  Територіальна громада є суб’єктом права комунальної власності. Вона здійснює це право через міський референдум та органи і посадові особи міського самоврядування.
Володіння, користування, розпорядження комунальною власністю відповідно до закону здійснює міська рада та її виконавчий комітет.

Стаття 3.1.4.

  Відчуження та передача об’єктів нерухомості комунальної власності під заставу здійснюється виключно міською радою.

Стаття 3.1.5.

  Оперативне управління об’єктами комунальної власності територіальної громади  міста здійснює виконавчий комітет міської ради, який:

1. готує пропозиції щодо прийняття об’єктів нерухомості до комунальної власності територіальної громади на розгляд сесії міської ради;

2. пропонує розглянути на сесії міської ради питання створення, реорганізації та ліквідації підприємств і організацій, що перебувають у комунальній власності територіальної громади;

3. реалізує програму приватизації комунального майна територіальної громади, затвердженої рішенням міської ради.

Стаття 3.1.6.

  Загальний контроль за використанням об’єктів комунальної власності територіальної громади міста здійснює міський голова, який раз на рік інформує територіальну громаду про стан використання, збереження майна, що є у комунальній власності територіальної громади міста.

ГЛАВА 3.2. ФІНАНСИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 3.2.1.

Фінанси територіальної громади міста становлять:

1. кошти міського бюджету;

2. кошти спеціальних та цільових фондів;

3. фінансово-кредитні ресурси;

4. страхові ресурси;

5. кошти підприємств, установ, організацій, що перебувають у комунальній власності міста;

6. частки коштів підприємств, організацій і установ, які створені за пайовою участю органів місцевого самоврядування;

7. кошти, отримані від розміщення міських позик і міських цінних паперів та валютних фондів;

8. кошти, отримані від проведення міських лотерей;

9. кошти дочірніх підприємств, заснованих підприємствами комунальної власності територіальної громади міста;

10. кошти органів самоорганізації населення;

11. інші фінансові ресурси, передані місту.

Стаття 3.2.2.

  Територіальна громада міста має право:

1. отримувати плату за користування землею, іншими природними ресурсами від природокористувачів відповідно до чинного законодавства;

2. на отримання відшкодувань за екологічні збитки, заподіяні на території міста підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм їх власності відповідно до чинного законодавства.

Стаття 3.2.3.

  Міська територіальна громада на договірних умовах може об’єднувати свої фінансові ресурси з фінансовими ресурсами інших територіальних громад для спільного фінансування міських та регіональних програм.
Стаття 3.2.4.

  Міська рада або за її рішенням інші органи місцевого самоврядування можуть, у межах визначених законом, випускати міські цінні папери, лотереї, видавати юридичним і фізичним особам позики, отримувати кредити в банківських установах, створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи. Виступати гарантом кредитів підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності міста.

Стаття 3.2.5.

  Фінанси підприємств, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, відносяться як складова частина до фінансової системи міста. Підприємства комунальної власності мають самостійні фінансові баланси.

ГЛАВА 3.3. БЮДЖЕТ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА

Стаття 3.3.1.

  Міська рада самостійно розробляє, затверджує і виконує бюджет територіальної громади.

Стаття 3.3.2.

  Бюджет міста формується за рахунок загальнодержавних прибуткових джерел, а також місцевих податків, зборів і обов’язкових платежів, визначених відповідно до чинного законодавства України.

Стаття 3.3.3.

  Бюджет міста поділяється на загальний та спеціальний (в тому числі, бюджет розвитку).

Стаття 3.3.4.

  Прибутки бюджету розвитку формуються за рахунок частини податкових надходжень, коштів, залучених від розміщення місцевих позик, а також інвестиційних субсидій з інших бюджетів.

Стаття 3.3.5.

  Кошти бюджету міста спрямовуються на утримання об’єктів соціальної сфери, органів місцевого самоврядування, комунальних служб, апарату органів самоорганізації населення, соціального обслуговування жителів міста, сплати видатків по міських позиках тощо.
Стаття 3.3.6.

  Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного та культурного розвитку міста відповідно до інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов’язаних із соціально-економічним розвитком міста.

Стаття 3.3.7.

  Доходи бюджету міста складаються з:

1. місцевих податків і зборів;

2. надходжень від закріплених законом окремих загальнодержавних податків або їх частин;

3. дотацій, субсидій, субвенцій та інших трансферів, які передаються з державного або обласного бюджетів;

4. надходжень від приватизації або інших способів відчуження об’єкті комунальної власності міста та земельних ділянок;

5. надходжень від  місцевих позик та лотерей;

6. надходжень від оренди цілісних майнових комплексів, що належать комунальній власності міста;

7. прибутків підприємств, що перебувають у комунальній власності міста (чи частина прибутку, визначена рішенням міської ради), що зараховуються до фонду соціально-економічного розвитку міста;

8. штрафів та відшкодувань за екологічні збитки;

9. інших коштів, отриманих від господарської діяльності органів місцевого самоврядування.

  Доходна частина міського бюджету має бути достатньою для виконання функцій місцевого самоврядування та наданих законом окремих повноважень органів виконавчої влади.
Міська рада може встановлювати граничний розмір дефіциту міського бюджету та механізм погашення для його збалансованості.

Стаття 3.3.8.

  Видатки з міського бюджету передбачаються окремо із загального та спеціального фондів, у тому числі на розвиток міста.

Стаття 3.3.9.

  Додаткові доходи бюджету міста, отримані при його виконанні, суми перевищення доходів, які утворилися від перевиконання доходної частини вилученню не підлягають. Вони використовуються за рішенням міської ради, в тому числі вони можуть бути вкладені в акції, цінні папери тощо.

Стаття 3.3.10.

  У міському бюджеті може передбачатися резервний фонд для фінансування непередбачених видатків. Такий фонд використовується за рішенням виконавчого комітету міської ради з наступним затвердженням міською радою.

Стаття 3.3.11.

  Контроль за виконанням міського бюджету підприємствами, організаціями, установами здійснюють виконавчі органи міської ради.
Міська рада інформує членів територіальної громади через громадські слухання або публікації звітів у засобах масової інформації.

ГЛАВА 3.4. СПЕЦІАЛЬНІ, ЦІЛЬОВІ ТА ВАЛЮТНІ ФОНДИ

Стаття 3.4.1.

  Міська рада може утворювати спеціальні, цільові та валютні фонди, визначати порядок їх використання відповідно до закону. Порядок формування та використання коштів вищезазначених фондів визначаються Положеннями, які затверджуються міською радою.

Стаття 3.4.2.

  Спеціальний фонд міського бюджету формується за рахунок:

1. коштів відчуження майна, що є в комунальній власності міста, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення;

2. надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у власності територіальної громади;

3. коштів, які передаються з іншої частини бюджету за рішенням відповідної ради;

4. запозичень, здійснених у порядку, визначеному законодавством;

5. податків з власників транспортних засобів чи інших самохідних машин, механізмів у частині, що зараховується до даного бюджету;

6. плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів;

7. власних надходжень бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

8. плати за забруднення довкілля у частині, що зараховується до бюджету;

9. відрахувань відсотків питної води суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію питної води через системи централізованого постачання з відхиленням від відповідних стандартів;

10. надходжень до цільових фондів, утворених міською радою;

11. інших надходжень, що не суперечать чинному законодавству.

Стаття 3.4.3.

  За рішенням міської ради валютні фонди можуть містити:

1. добровільні внески, пожертви фізичних та юридичних осіб іноземною валютою, чи іноземними цінними паперами;

2. відрахування від прибутків в іноземній валюті підприємств, організацій та установ, що перебувають у комунальній власності підприємств.

Стаття 3.4.4.

  Кошти спеціальних і цільових фондів перебувають на окремих рахунках і не можуть бути вилучені. Вони використовуються відповідно до складеного кошторису, затвердженого міською радою, виключно за рішенням міської ради, яка інформує членів територіальної громади про використання цих фондів.

РОЗДІЛ 4. ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЧЛЕНАМИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА

ГЛАВА 4.1. ПЕРЕЛІК ФОРМ УЧАСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ В МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ

Стаття 4.1.1.

  Члени територіальної громади здійснюють своє право на участь у місцевому самоврядуванні як безпосередньо, так і через відповідні органи місцевого самоврядування.

  Формами участі членів територіальної громади в місцевому самоврядуванні є:

1. місцевий референдум;

2. місцеві вибори (міського голови, депутатів міської ради);

3. загальні збори громадян за місцем проживання;

4. місцеві ініціативи;

5. громадські слухання;

6. колективні та індивідуальні звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

7. участь через діяльність громадських організацій та осередків політичних партій;

8. консультативне опитування жителів;

9. створення органів самоорганізації населення;

10. інші, не заборонені законодавством, форми здійснення міського самоврядування.

Стаття 4.1.2.

  Вищими формами безпосереднього здійснення територіальною громадою участі у місцевому самоврядуванні є місцеві вибори та місцевий референдум.

Стаття 4.1.3.

  Жителі міста відповідно до Конституції України мають право збиратися мирно, проводити збори, мітинги, походи, демонстрації та інші масові заходи. Порядок проведення масових заходів на території міста визначається виконавчим комітетом міської ради відповідно до чинного законодавства.

Стаття 4.1.4.

  Органи місцевого самоврядування дотримуються у своїй діяльності принципів громадянського миру та злагоди між членами територіальної громади, захисту прав, поваги гідності та інтересів різноманітних соціальних, етнічних і релігійних груп громадян. Під час виникнення конфлікту передбачається погоджувальна процедура, порядок проведення якої затверджується виконавчим комітетом міської ради.
У передбачених законодавством випадках конфлікти вирішуються у судовому порядку.

ГЛАВА 4.2. МІСЦЕВИЙ РЕФЕРЕНДУМ

Стаття 4.2.1.

  Місцевий (міський) референдум є основною формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.

Стаття 4.2.2.

  Предметом міського референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією та законом України до відання місцевого самоврядування.

Стаття 4.2.3.

  На місцевий референдум не можуть виноситись питання, віднесені законом до відання органів державної влади.

Стаття 4.2.4.

  Порядок призначення та проведення міського референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдум.

Стаття 4.2.5.

  Рішення, прийняті міським референдумом, є обов’язковими для виконання всіма органами та посадовими особами місцевого самоврядування, громадянами, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, які розташовані на території міста. Ці рішення мають вищу юридичну силу, ніж акти органів і посадових осіб органів міського самоврядування.

Стаття 4.2.6.

  Порядок фінансування, підготовки, проведення місцевого референдуму визначається міською радою.

Стаття 4.2.7.

  Виконання рішень, прийнятих територіальною громадою м. Борисполя на міському референдумі, забезпечується міським головою.

Стаття 4.2.8.

  Якщо рішення, прийняте на міському референдумі не відповідає вимогам
Конституції України та чинному законодавству, то воно може бути скасоване у судовому порядку.

ГЛАВА 4.3. МІСЦЕВІ ВИБОРИ

Стаття 4.3.1.

  Місцеві вибори – це обрання депутатів обласної від міста, міської рад, міського голови шляхом голосування жителів міста.

Стаття 4.3.2.

  Місцеві вибори є формою прямого волевиявлення громадян міста. Вони є вільними і відбуваються відповідно до гарантованого Конституцією та законами України загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Ніхто і ні в якій формі не може бути примушений до участі у місцевих виборах.
Стаття 4.3.3.

  Порядок призначення і проведення виборів депутатів обласної від міста, міської ради, міського голови та встановлення результатів голосування визначаються чинним законодавством України.

ГЛАВА 4.3. ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ГРОМАДЯН ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ

Стаття 4.4.1.

  Загальні збори громадян за місцем проживання (далі – загальні збори громадян) – це форма їх безпосередньої участі у вирішенні питань міського значення. Вони скликаються за місцем проживання громадян: будинків, вулиць, кварталів, житлових комплексів, мікрорайонів, районів міста або інших внутрішньоміських територіальних утворень.

Стаття 4.4.2.

  У роботі загальних зборів громадян можуть брати участь громадяни, члени територіальної громади, які досягли на момент проведення зборів 18 років. Не можуть брати участь у зборах громадяни, визнані у судовому порядку недієздатними, особи, які знаходяться у місцях позбавлення волі або примусового лікування.

Стаття 4.4.3.

  Загальні збори громадян за місцем проживання мають право:

1. розглядати будь-які питання, віднесені до відання місцевого самоврядування Конституцією та законами України, а також ті, що стосуються інтересів жителів даної території;

2. обговорювати проекти рішень міської ради, виконавчого комітету, рішень міського голови з питань життєдіяльності міста;

3. вносити пропозиції з питань порядку денного сесії ради та її виконавчого комітету;

4. заслуховувати інформація міського голови, посадових осіб місцевого самоврядування, звіти керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади;

5. заслуховувати звіти керівництва ради та її виконавчого комітету про прийняті ними рішення, про хід виконання законів України, Указів Президента України, інших актів органів законодавчої та виконавчої влади з питань, що зачіпають інтереси територіальної громади;

6. ініціювати розгляд питань про притягнення посадових осіб міського самоврядування до відповідальності; утворення органів самоорганізації населення, затвердження їх статутів, внесення змін до них; вирішувати питання про дострокове припинення їх діяльності;

7. надавати згоду на включення до складу комунальної власності об’єктів, які створені в результаті трудової участі громадян або придбані на їх добровільні внески, на продаж або безоплатну передачу цих майнових об’єктів іншим суб’єктам власності;

8. вносити пропозиції щодо передачі або продажу в комунальну власність підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, які належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають особливо важливе значення для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальної громади;

9. приймати рішення про самооподаткування;

10. залучати на добровільній основі кошти населення і матеріально-технічні ресурси підприємств, організацій на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових основах об’єктів соціальної та виробничої інфраструктури, благоустрій території міста, проводити заходи з охорони навколишнього середовища у межах своїх повноважень;

11. розглядати питання про надання допомоги інвалідам, ветеранам війни та праці, одиноким громадянам похилого віку, багатодітним сім’ям та іншим категоріям малозабезпечених громадян; вносити відповідні пропозиції на розгляд міської ради та її виконавчих органів;

12. вносити пропозиції щодо встановлення міською радо місцевих податків і зборів, оголошувати місцеві добровільні позики;

13. розглядати питання про найменування. перейменування вулиць, провулків, проспектів, площ, скверів, парків; вносити пропозиції з цих питань;

14. вимагати від виконавчих органів міської ради надання інформації про стан навколишнього природного середовища, а також заслуховувати інформацію про заходи, що вживаються з метою його поліпшення;

15. розглядати питання про висунення претендентів на кандидата в Президенти України, кандидатів у народні депутати України і депутати обласної, міської ради, міського голову, представників виборчих комісій по виборах Президента України, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, з всеукраїнського і місцевих референдумів;

16. розглядати питання про відкликання депутатів місцевих рад;

17. розглядати питання про внесення на розгляд міської ради пропозиції про проведення місцевого референдуму;

18. розглядати питання про утворення ініціативних груп всеукраїнського і місцевих референдумів;

19. обговорювати дії або бездіяльність посадових осіб, органів міського самоврядування, внаслідок яких заподіюється шкода інтересам територіальної громади; подавати міській раді пропозиції про вжиття відповідних заходів;

20. обговорювати інші питання, що зачіпають інтереси територіальної громади.

Стаття 4.4.4.

  Загальні збори громадян скликаються:

1. міським головою;

2. виконавчим комітетом міської ради;

3. органом самоорганізації населення;

4. за пропозицією не менш як однієї третьої від загальної кількості громадян, які проживають на відповідній території;

5. не менш як однієї третьої від кількості депутатів міської ради, постійної комісії, депутатської групи;

6. громадськими комітетами і радами самоврядування.

  У випадку, якщо загальні збори скликаються органами самоорганізації громадян або ініціативної групи територіальної громади, вони повідомляють про це міського голову не пізніше, ніж за десять днів до їх проведення. Рішення про скликання загальних зборів оприлюднюється не пізніше як за сім днів до їх проведення із зазначенням часу, місця проведення та питань, які передбачається внести на їх обговорення.

Стаття 4.4.5.

  У випадках, коли об’єктивно не можливо провести загальні збори громадян, скликається конференція представників громадян за місцем проживання – будинків вулиць, мікрорайонів тощо. Представники громади для участі у конференціях обираються загальними зборами громадян, які проживають на території менших територіальних утворень, або визначаються органами самоорганізації населення, якщо вони скликають ці конференції. Норми представництва на конференції представників громадян встановлюються органом, який їх скликає.

Стаття 4.4.6.

  Загальні збори є правомочними за умови присутності не менш половини громадян, які мешкають на даній території.

  Конференція представників громадян є правомочною за умови присутності не менше двох третіх обраних представників.

  На загальних зборах головує міський голова або керівник органу самоорганізації населення або особа, визначена органом, який скликав загальні збори громадян.

  Для ведення протоколу зборів громадян обирається секретар.

  Порядок денний та порядок роботи загальних зборів громадян затверджується загальними зборами громадян за пропозицією органу, який їх скликав.
Міський голова, міська рада та виконавчі органи, відповідний орган самоорганізації населення сприяють підготовці і проведенню загальних зборів громадян, надають їх учасникам необхідні приміщення, матеріально-технічні засоби, інформаційні та довідкові матеріали.

Стаття 4.4.7.

  Із розглянутих питань загальні збори громадян приймають рішення відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів від загальної кількості присутніх на них громадян, які проживають на відповідній території.

Стаття 4.4.8.

  Протокол загальних зборів підписується головою і секретарем зборів. Копії протоколу загальних зборів направляються в п’ятиденний термін до органів і посадових осіб, яких стосується прийняте рішення і доводиться до відома територіальної громади міста через засоби масової інформації.

Стаття 4.4.9.

  Рішення загальних зборів громадян є обов’язковими для виконання всіма членами територіальної громади, органами територіальної самоорганізації громадян, і враховуються органами та посадовими особами місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ і організацій в їх діяльності.

  Рішення зборів, прийняті з питань, що мають важливе значення для територіальної громади, але віднесених до компетенції органів державної влади або органів місцевого самоврядування, мають рекомендаційний характер.

  Рішення органу місцевого самоврядування, що суперечить рішенню загальних зборів, приймається не менш ніж двома третинами від загального його складу. У випадку одноосібного ухвалення рішення посадова особа зобов’язана перед ухваленням рішення, що суперечить рішенню загальних зборів, у письмовому вигляді викласти свою позицію з даного питання і довести її до відома учасників загальних зборів через засоби масової інформації.

Стаття 4.4.10.

  Рішення загальних зборів, що суперечать Конституції України, законам України, Указам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам органів і посадових осіб місцевого самоврядування можуть бути зупинені міським головою, міською радою або її виконавчим комітетом.

ГЛАВА 4.5. МІСЦЕВІ ІНІЦІАТИВИ

Стаття 4.5.1.

  Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд міською радою будь-якого питання, віднесеного Конституцією та законами України до відання місцевого самоврядування.

Стаття 4.5.2.

  Місцева ініціатива – це викладена в письмовій формі пропозиція про необхідність розгляду питання і ухвалення рішення або внесення у відповідну раду проекту нормативно-правового акта з питань, віднесених до її компетенції.

Стаття 4.5.3.

  З місцевою ініціативою можуть виступити;

1. до міської ради – ініціативні групи, сформовані з членів територіальної громади чисельністю не менше ніж сто осіб;

2. член територіальної громади. Але перед цим його ініціатива має обговоритися попередньо на загальних зборах громадян за місцем проживання. За результатами обговорення ініціативи на загальних зборах обирається житель або ініціативна група жителів, яким доручається розробити проект рішення з даного питання та довести до відома міського голови рішення загальних зборів з пропозицією про включення до порядку денного даного питання.

  Член територіальної громади має право ініціювати розгляд питання на сесії міської ради, засіданні виконавчого комітету, звернувшись із заявою (клопотанням, листом) до міського голови, депутата міської ради, а також у постійну комісію або виконавчий комітет міської ради, до компетенції якого віднесене дане питання.

Стаття 4.5.4.

  Місцева ініціатива вноситься не пізніше, ніж через десять днів після прийняття рішення ініціативною групою до міської ради в письмовому вигляді та оформляється відповідно до Регламенту міської ради.

Стаття 4.5.5.

  Питання, ініційоване членами територіальної громади і визнане доцільним для розгляду на сесії, включається до порядку денного пленарного засідання сесії міської ради. Про час і місце проведення засідання завчасно сповіщається зацікавлена особа або група осіб ,які запрошуються на засідання сесії міської ради.

Стаття 4.5.6.

  Проекти нормативно-правових актів, внесених у порядку місцевої ініціативи і підтриманих підписами не менш, ніж десяти відсотків членів територіальної громади, підлягають розгляду в першочерговому порядку на сесії ради.

Стаття 4.5.7.

  Рішення, що прийняті міською радою з питань, які внесені в порядку місцевої ініціативи, доводяться до відома територіальної громади не пізніше, ніж через двадцять п’ять днів після їх прийняття.

ГЛАВА 4.6. ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ

Стаття 4.6.1.

  Територіальна громада має право проводити громадські слухання, тобто зустрічатися з депутатами міської ради, міським головою та іншими посадовими особами міського самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання, вносити пропозиції з питань міського значення ,що належать до відома міського самоврядування.

Стаття 4.6.2.

  На громадських слуханнях:

1. заслуховується інформація про вирішення окремих питань, які зачіпають інтереси всіх членів територіальної громади або її окремих частин;

2. порушуються питання та вносяться пропозиції щодо вирішення проблем місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування;

3. обговорюються та вносяться пропозиції до проектів рішень міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень міського голови.

Стаття 4.6.3.

  Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.

Стаття 4.6.4.

  Громадські слухання проводяться з ініціативи:

1. міського голови;

2. міської ради;

3. постійних комісій міської ради;

4. органів самоорганізації населення;

5. не менш як двадцять членів територіальної громади.

  Громадські слухання з ініціативи жителів міста проводяться з а наявності колективного звернення з відповідною вимогою.

Стаття 4.6.5.

  У пропозиції про проведення громадських слухань зазначаються питання (проекти актів), що пропонуються до обговорення, посадові особи місцевого самоврядування, які повинні взяти участь у громадських слуханнях.

Стаття 4.6.6.

  Пропозиції про проведення громадських слухань направляється міському голові, який зобов’язаний у п’ятиденний термін видати розпорядження про проведення громадських слухань або відхилити пропозицію, мотивуючи при цьому своє рішення.

Стаття 4.6.7.

  У розпорядженні міського голови повинні бути зазначені відомості про місце і час проведення громадських слухань, питання і пропозиції (проект актів), що пропонуються до обговорення, склад посадових осіб, які будуть брати участь у громадських слуханнях.

Стаття 4.6.8.

  Для участі в громадських слуханнях можуть запрошуватися фахівці, експерти з питань, що будуть розглядатися.
Стаття 4.6.9.

  Загальноміські слухання веде міський голова. У випадку, коли предметом слухань є діяльність міського голови, головуючий обирається учасниками слухань.

Стаття 4.6.10.

  Розпорядження міського голови про проведення громадських слухань доводиться до відома відповідних органів і посадових осіб міського самоврядування, а також публікується в засобах масової інформації не пізніше, ніж за двадцять днів до їх проведення.

Стаття 4.6.11.

  Пропозиції вважаються внесеними за результатами громадського слухання, якщо за них проголосувало більш, ніж половина учасників.

Стаття 4.6.12.

  Пропозиції, внесені за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому виконанню органами і посадовими особами міського самоврядування.

Стаття 4.6.13.

  Про результати громадського слухання жителі міста інформуються через засоби масової інформації в десятиденний термін.

ГЛАВА 4.7. КОЛЕКТИВНІ ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗВЕРНЕННЯ

ЖИТЕЛІВ МІСТА ДО ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 4.7.1.

  Члени територіальної громади, незалежно від їх віку, політичних поглядів, статі, громадянства мають право направляти колективні та індивідуальні звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Стаття 4.7.2.

    Члени територіальної громади міста мають право особисто звертатися до органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та до їх посадових і службових осіб з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування.

Стаття 4.7.3.

  Колективні звернення за умови не менш як десяти підписів, розглядаються посадовими особами місцевими особами, до яких вони надійшли у першочерговому порядку.

  Колективні звернення з кількістю підписів більш як п’ятдесят негайно передаються до міської ради (в разі, якщо вони надійшли до інших органів або посадових осіб місцевого самоврядування), підлягають оприлюдненню і невідкладному розгляду з прийняттям необхідного рішення.

  Колективні звернення членів територіальної громади можуть мати на меті:

1. внесення до міської ради, міського голови, виконавчого комітету міської ради конкретних пропозицій з питань соціально-економічного та культурного розвитку міста чи окремих його територій;

2. аналіз роботи міського голови, міської ради, її виконавчих органів у цілому заслуховування звітів про виконання окремих завдань, пов’язаних із соціально-економічним та культурним розвитком міста чи окремих його територій, станом довкілля, громадської безпеки, охорони громадського порядку, з інших питань, віднесених чинним законодавством України до відання місцевого самоврядування;

3. порушення питання про утворення, реорганізацію або ліквідацію органів самоорганізації населення;

4. порушення питання про недовіру посадовій особі органу місцевого самоврядування.

ГЛАВА 4.8. УЧАСТЬ ЧЕРЕЗ ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАДСЬКИХ

ОРГАНІЗАЦІЙ, ОСЕРЕДКІВ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ

Стаття 4.8.1.

  Члени територіальної громади можуть брати участь у здійсненні місцевого самоврядування через діяльність громадських організацій, в тому числі національно-культурних товариств, осередків політичних партій, які зареєстровані у встановленому законом порядку як члени цих громадських організацій чи партій.

  Членство громадян України у громадських організаціях і політичних партіях визначаються законами України “Про політичні партії в Україні”, “про об’єднання громадян”, їхніми Статутами або іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 4.8.2.

  Громадські організації та осередки політичних партій:

1. беруть участь у висуванні кандидатур на посаду міського голови, депутатів місцевих рад, в організації виборів міського голови, депутатів міської ради, інших органів і посадових осіб місцевого самоврядування, які згідно із законом та цим Статутом обираються територіальною громадою міста;

2. через депутатів міської ради, групи та фракції в раді беруть участь у формуванні та здійсненні політики місцевого самоврядування;

3. сприяють залученню членів територіальної громади до обговорення важливих питань соціально-економічного, культурного розвитку міста та інших питань, віднесених діючим законодавством до питань місцевого самоврядування.

Стаття 4.8.3.

  Заборонені будь-які обмеження громадських організацій та політичних осередків у здійсненні місцевого самоврядування, якщо інше не передбачено законом.

ГЛАВА 4.9. КОНСУЛЬТАТИВНЕ ОПИТУВАННЯ ЖИТЕЛІВ

Стаття 4.9.1.

  З метою виявлення волі членів територіальної громади під час вирішення важливих питань міського життя можуть проводитися консультативні опитування жителів міста.

Стаття 4.9.2.

  Рішення про проведення консультативного опитування приймається міською радою. Одночасно приймається рішення про створення комісії з вивчення та узагальнення результатів опитування.

Стаття 4.9.3.

  Результати консультативного опитування оприлюднюються в міських засобах масової інформації, враховуються органами міського самоврядування при прийнятті рішень.

Стаття 4.9.4.

  Якщо проект рішення міської ради не відповідає результатам консультативного опитування, то таке рішення може бути прийняте не менше як двома третинами від загального складу депутатів міської ради.

ГЛАВА 4.10. СТВОРЕННЯ ОРГАНІВ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

Стаття 4.10.1.

  Члени територіальної громади, відповідно до Закону України “Про органи самоорганізації населення” створюють органи самоорганізації населення за територіальною ознакою.

Стаття 4.10.2.

  Територія, у межах якої діє орган самоорганізації населення міста, визначається рішенням міської ради.

Стаття 4.10.3.

  У місті можуть створюватися органи самоорганізації населення: будинкові комітети – в межах будинку (кількох будинків) в державному і громадському житловому фонді та фонді житлово-будівельних кооперативів, вуличні – в межах території однієї, кількох або частини вулиці з прилеглими провулками в місцях індивідуальної забудови, комітети мікрорайонів – в межах території окремого мікрорайону.

Стаття 4.10.4.

  Збори (конференція) жителів за місцем проживання за умови, що в них брало участь (було представлено) не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу, звертаються до міської ради з ініціативою про створення органу самоорганізації населення.

  На зборах (конференції) обирається ініціативна група, яка буде представляти інтереси жителів у міській раді.

Стаття 4.10.5.

  Ініціативна група подає до міської ради заяву про створення органу самоорганізації населення, протокол зборів (конференції) жителів за місцем проживання. У протоколі відображаються основні напрями діяльності створюваного органу самоорганізації населення та описується ініціатива створення цього органу. Разом з протоколом подається список учасників зборів (конференції) жителів за місцем проживання, у якому зазначається прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, серія і номер паспорта, домашня адреса кожного учасника зборів (конференції).

Стаття 4.10.6.

  На найближчій сесії міської ради за участю членів ініціативної групи розглядається та надається дозвіл на створення відповідного органу самоорганізації населення. У рішенні сесії вказується назва органу, основні напрями його діяльності, повноваження та умови їх здійснення, територія, в межах якої буде діяти даний орган.

Стаття 4.10.7.

Орган самоорганізації населення обирається:

1. на термін повноважень міської ради, якщо інше не передбачено рішенням ради чи положенням про орган самоорганізації населення;

2. у складі керівника, заступника (заступників), секретаря, членів;

3. зборами (конференцією) жителів за місцем проживання на основі загального, рівного виборчого права таємним голосуванням жителів. Склад органу самоорганізації населення визначається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання.

Стаття 4.10.8.

  На підставі рішення сесії міської ради збори (конференція) жителів затверджують Положення про орган самоорганізації населення.

Стаття 4.10.9.

  Орган самоорганізації населення легалізується шляхом реєстрації або повідомленням про заснування. Якщо відбувається реєстрація цього органу виконавчим комітетом міської ради, то він набуває статусу юридичної особи.

Стаття 4.10.10.

  Міська рада може надавати органу самоорганізації населення власні повноваження (або їх частину) з одночасною передачею відповідних коштів та матеріально-технічного забезпечення. Вона також контролює виконання наданих нею повноважень органу самоорганізації населення.

Стаття 4.10.11.

  Орган самоорганізації населення самостійно використовує фінансові та матеріально-технічні ресурси на цілі та в межа, визначених міською радою.

Стаття 4.10.12.

  Методичну та іншу допомогу у здійсненні повноважень органами самоорганізації населення надають посадові особи та виконавчі органи міської ради.

ГЛАВА 4.11. ПРАВА ЧЛЕНІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 4.11.1.

  Кожному члену територіальної громади міста, що має право голосу, незалежно від матеріального становища, раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, терміну проживання на території міста Борисполя, мовних або інших ознак, забезпечується участь у місцевому самоврядуванні.

Стаття 4.11.2.

  Члени територіальної громади мають право:

1. безпосередньо брати участь у здійсненні міського самоврядування в різноманітних формах прямого волевиявлення;

2. обирати і бути обраними в органи міського самоврядування;

3. брати участь у прийнятті рішень про дострокове припинення повноважень міської ради, окремих депутатів, міського голови у встановленому законом порядку;

4. брати участь у здійсненні контролю за діяльністю органів і посадових осіб міського самоврядування у встановленому законом і цим Статутом порядку, який може включати відомості про: структуру та чисельний склад органів місцевого самоврядування, їх компетенцію; призначення та звільнення посадових осіб органів міського самоврядування; зміст актів та інших документів, що приймаються в системі міського самоврядування; позицію цих органів і посадових осіб з найважливіших питань життя міста; поточну діяльність та плани роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

5. отримувати копії правових актів органів і посадових осіб міського самоврядування;

6. направляти індивідуальні та колективні звернення (скарги, заяви, пропозиції) органам і посадовим особам міського самоврядування і отримувати на них відповіді у встановлені законом терміни;

7. на персональний прийом посадовими особами органів міського самоврядування;

8. вносити пропозиції про перегляд чинних правових актів органів і посадових осіб міського самоврядування, що суперечать Конституції та законам України;

9. доступ до служби в органах міського самоврядування;

10. брати участь у створенні органів самоорганізації населення та їх засіданнях;

11. бути присутнім на відкритих засіданнях міської ради, на яких обговорюються питання загальноміського значення або стосуються їх особисто. Особи, які виявили бажання відвідати сесію міської ради, не пізніше як за три дні до її відкриття повинні подати заяву на ім’я секретаря міської ради.

  У разі неможливості з організаційних чи технічних питань забезпечити відвідування сесії міської ради членами територіальної громади, секретар міської ради організовує на вулицю трансляцію її роботи;

1. без будь-яких обмежень бути присутніми і виступати на громадських слуханнях;

2. брати участь у засіданнях виконавчого комітету міської ради при розгляді питань, пов’язаних із забезпеченням їх конституційних прав, якщо це віднесено до відання місцевого самоврядування.

  Для участі в засіданні потрібно подати заяву на ім’я керуючої справами виконавчого комітету за три дні до засідання;

1. бути обраними на посади в системі місцевого самоврядування, які визначаються законами та цим Статутом як виборні на рівних підставах.

ГЛАВА 4.12. ІНШІ ФОРМИ УЧАСТІ ЖИТЕЛІВ МІСТА У ЗДІЙСНЕННІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 4.12.1.

  Цим Статутом не перераховані всі форми участі територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування, тому органи та посадові особи мають сприяти становленню нових форм участі членів територіальної громади міста у здійсненні місцевого самоврядування.

Стаття 4.12.2.

  Такими формами можуть бути:

1. участь членів територіальної громади на громадських засадах у роботі комісій, які утворюються при органах місцевого самоврядування;

2. участь у відповідних консультативно-дорадчих радах при органах місцевого самоврядування;

3. участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень органів місцевого самоврядування.

  Члени територіальної громади міста можуть брати участь у громадських роботах по благоустрою міста, надавати місцевому самоврядуванню матеріальну і фінансову допомогу через добровільні пожертвування, внески до фондів, що утворюються органами місцевого самоврядування з метою надання допомоги соціально незахищеним мешканцям міста чи задля підтримки у належному стані пам’яток історії, культури, архітектури тощо.

РОЗДІЛ 5. ОРГАНИ ТА ПОСАДОВІ ОСОБИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

ГЛАВА 5.1. МІСЬКА РАДА

Стаття 5.1.1.

  Міська рада є представницьким органом територіальної громади і міського самоврядування. Вона складається з депутатів, наділених відповідно до закону, правом представляти інтереси територіальної громади, здійснювати від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України, приймати від її імені рішення.

Стаття 5.1.2.

  Міська рада формується шляхом вільних виборів, що проводяться на основі загального, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Порядок призначення, організації та проведення виборів депутатів міської ради визначаються Конституцією та законами України.

Стаття 5.1.3.

  Склад міської ради визначається відповідно до закону про вибори. До складу міської ради за посадою входить міський голова.

Стаття 5.1.4.

  Депутат Бориспільської міської ради є представником інтересів територіальної громади, виборців свого округу, виражає і захищає інтереси територіальної громади міста та його частини – виборців свого округу, виконує їх доручення в межах своїх повноважень, бере активну участь у здійсненні місцевого самоврядування. Депутат міської ради є повноважним і рівноправним членом міської ради.

  Депутат міської ради здійснює свої повноваження, без відриву від своєї роботи чи служби.

  Депутат міської ради відповідно до Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її виконавчих органів.

  Повноваження депутатів міської ради починаються з дня відкриття першої сесії міської ради, з моменту офіційного оголошення підсумків виборів територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії нового скликання.

  Депутат міської ради приймає присягу такого змісту:

  “Зобов’язуюсь усіма своїми діями дбати про благо міста Борисполя, добробут його жителів, гідно представляти своїх виборців, відстоювати їх права і свободи. Присягаю дотримуватися Конституції України, законів України, Статуту територіальної громади міста Борисполя та виконувати свої обов’язки в інтересах територіальної громади міста”.

  Присягу зачитує старший за віком депутат. Кожний депутат скріплює її своїм підписом.

  Термін повноважень міської ради становить чотири роки. Вона є правомочною при умові обрання не менше як двох третин депутатів від загального складу ради.

  Повноваження міської ради починаються з моменту офіційного повідомлення міською територіальною виборчою комісією про обрання необхідної кількості депутатів та припиняються в день оголошення міською територіальною комісією про обрання міської ради нового скликання.

  Дострокове припинення повноважень міської ради відбувається за рішенням Верховної Ради України, саморозпуску міської ради або рішенням місцевого референдуму. Питання про дострокове припинення повноважень міської ради за рішенням референдуму може бути порушене міським головою, а також не менше однією десятою членів територіальної громади міста, які мають право голосу.

  Основною організаційною формою роботи міської ради є сесія, яка складається з пленарних засідань та засідань постійних комісій.

  Сесія є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від їх загального складу. Порядок скликання чергових та позачергових сесій визначається законом.
На сесії міської ради розглядаються питання, найважливіші для територіальної громади, за винятком тих, які віднесені до компетенції міського голови та виконавчих органів міської ради.

  Пропозиції до порядку денного сесії міської ради можуть вноситись міським головою, постійними комісіями, депутатами міської ради, виконавчим комітетом міської ради, головою обласної ради або загальними зборами громадян.

  Порядок підготовки і розгляду на сесіях міської ради питань порядку денного та графік роботи пленарних засідань визначаються Регламентом роботи міської ради.

  Сесії міської ради проводяться гласно і носять відкритий характер. На сесії мають право бути присутні жителі міста, представники засобів масової інформації, політичних партій та громадських організацій.

  У разі необхідності можуть проводитися закриті пленарні засідання.

  Рішення міської ради приймаються відкритим або таємним голосуванням. Регламент міської ради визначає порядок та процедуру прийняття рішень. Прийняті на сесії рішення підписуються міським головою, а в разі його відсутності – секретарем ради, у інших випадках – депутатом ради, який головував на сесії.
Якщо на сесії приймаються рішення, які мають нормативно-правовий характер, то вони офіційно оприлюднюються у засобах масової інформації в десятиденний термін з часу прийняття і набувають чинності з дня оприлюднення, якщо інше не встановлюється міською радою.

ГЛАВА 5.2. ПОСТІЙНІ ТА ТИМЧАСОВІ КОМІСІЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Стаття 5.2.1.

  Постійні комісії міської ради – це діючі органи, які обираються з числа депутатів на термін її повноважень. Вони попередньо вивчають, розглядають і готують питання, що віднесені до відання міської ради, здійснюють контроль за виконанням рішень ради, її виконавчих органів та власних рекомендацій.

  Постійні комісії обираються у складі голови, секретаря та членів.

  Постійні комісії за дорученням міської ради або із власної ініціативи попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного та культурного розвитку міста, міського бюджету, звіти про виконання міських програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського та соціально-культурного будівництва, інші питання, які виносяться на розгляд міської ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, рекомендації, виступають на сесіях з доповідями та співдоповідями.

  Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб ,які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження міською радою, готують висновки з цих питань.

  Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, мають право отримувати від керівників підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, необхідні матеріали та документи.

    Постійні комісії за дорученням міської ради, секретаря ради або з власної ініціативи вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді та виконавчому комітету органів, підприємств, організацій та установ незалежно від їх форм власності, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників або на розгляд міської ради, здійснюють контроль за виконанням рішень ради.

  Голова постійної комісії організовує її роботу: скликає та веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об’єднаннями громадян, підприємствами, організовує роботу з реалізації висновків і рекомендацій комісій.

  Постійні комісії проводять засідання у міру потреби, але не менше ніж один раз у квартал. Засідання є правомочними, якщо в них беруть участь не менше половини осіб від загального складу комісії.

  Висновки та рекомендації постійних комісій є результатами вивчення і розгляду ними питань. Вони приймаються більшістю голосів від загального складу комісії. Протоколи засідань постійних депутатських комісій підписуються головою постійної комісії та її секретарем.

  Рекомендації постійних комісій підлягають обов’язковому розгляду органами та організаціями, яких вони стосуються. Про результати розгляду та вжиті заходи має бути доведено до відома комісій у встановлений ними термін.

  Для вивчення питань постійні комісії можуть створювати підготовчі комісії та робочі групи, до складу яких залучаються вчені, фахівці, експерти, представники громадськості.

  У разі необхідності або за дорученням міської ради можуть проводитися спільні засідання кількох комісій.
За свою роботу постійні комісії звітують перед міською радою. Їх робота визначається Регламентом міської ради та Положеннями про постійні комісії, які затверджуються міською радою.

  Тимчасові комісії – це органи міської ради, що обираються з числа депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень міського самоврядування. Тимчасові комісії подають звіти і пропозиції на розгляд міської ради.

  Рішення про створення тимчасової комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу ради.

  Засідання тимчасових комісій проводяться, як правило, закриті. Депутати, які входять до складу тимчасової комісії, залучені до участі в роботі комісії фахівці, експерти інші особи не повинні розголошувати інформацію, що стала їм відома в зв’язку з роботою в комісії.

  Повноваження тимчасової комісії припиняються з моменту прийняття міською радою остаточного рішення за результатами роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноважень ради, що створила цю комісію.

Стаття 5.2.2.

  Депутати міської ради можуть об’єднуватися у депутатські групи, фракції та інші добровільні депутатські об’єднання, які утворюються на постійній чи тимчасовій основі відповідно до регламенту міської ради.

  Секретар ради є посадовою особою, яка відповідає за організацію її роботи. Він обирається міською радою за пропозицією міського голови на термін повноважень ради таємним голосуванням більшістю голосів від загального складу ради. Секретар ради працює в раді на постійній основі і не може поєднувати свою службову діяльність з іншими посадами, в тому числі на громадських засадах (окрім викладацької, наукової чи творчої роботи в позаурочний час), займатися підприємницькою діяльністю, отримувати від цього прибутки, якщо інше не передбачено законом.

ГЛАВА 5.3. БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА

Стаття 5.3.1.

  Посада міського голови має таку назву: “Бориспільський міський голова” (далі – міський голова).

  Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади, що представляє її інтереси, обирається на чотири роки та здійснює свої повноваження на постійній основі.

Стаття 5.3.2.

  Міським головою може бути обраний будь-який член територіальної громади міста, який має право голосу. Порядок обрання міського голови визначається відповідним законом.

Стаття 5.3.3.

  Повноваження міського голови починаються з моменту оголошення міською виборчою комісією на пленарному засіданні міської ради рішення про його обрання та закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої, обраної відповідно до закону особи, окрім випадків дострокового припинення його повноважень.

  При вступі на посаду міський голова приносить перед міською радою присягу такого змісту: “Я (прізвище, ім’я, по батькові), заступаючи на посаду Бориспільського міського голови, урочисто присягаю дотримуватися Конституції та законів України. При здійснення наданих мені повноважень шанувати, охороняти та відстоювати права та законні інтереси жителів міста Борисполя. Зобов’язуюсь ніколи не ставити особисті інтереси вище громадських, діяти виключно в інтересах територіальної громади міста Борисполя, всебічно сприяти його соціально-економічному та культурному розвитку”.

  У разі дострокового припинення повноважень міського голови проводяться позачергові вибори відповідно до порядку, передбаченого законом.

  При достроковому припиненні повноважень міського голови і до часу вступу на посаду новообраного голови його обов’язки з організації роботи міської ради здійснює секретар міської ради, а з організації роботи виконавчого комітету – заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради відповідно до рішення міської ради.

Стаття 5.3.4.

  Міський голова в межах своїх повноважень видає розпорядження, очолює міську раду, її виконавчий комітет, головує на їх засіданнях. Він здійснює повноваження міського самоврядування відповідно до чинного законодавства України, якщо вони не віднесені до виняткових повноважень міської ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів.

Стаття 5.3.5.

  Міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. При здійснені вищезазначених повноважень міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою міста. Він не рідше одного разу на рік звітує за свою роботу перед територіальною громадою міста.

Стаття 5.3.6.

  Міський голова має регалії та атрибути, Положення про які затверджуються міською радою.

Стаття 5.3.7.

  У випадку тимчасової відсутності міського голови з будь-яких причин його обов’язки виконує секретар ради, а з роботи виконавчих органів – перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади.

Стаття 5.3.8.

  Порядок обрання, діяльність, повноваження міського голови визначаються Конституцією та законами України, Статутом територіальної громади.

Стаття 5.3.10.

  Розподіл обов’язків між заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради здійснюється міським головою.

ГЛАВА 5.4. ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ МІСЬКОЇ РАДИ

Стаття 5.4.1.

  Виконавчий комітет є виконавчим органом міської ради, що утворюється радою на термін її повноважень.

  Виконавчий комітет очолює міський голова. При його відсутності ці повноваження здійснює секретар міської ради або один із заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, на якого міським головою ці обов’язки буде покладено.

  Виконавчий комітет є юридичною особою: має свою печатку та інші реквізити.

Стаття 5.4.2.

  Кількісний склад виконавчого комітету міської ради визначається міською радою. Персональний склад за пропозицією міського голови затверджується міською радою.

  До складу виконавчого комітету входять: міський голова, секретар міської ради, перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади, заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади, керуючий справами виконавчого комітету, а також керівники відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, інші особи. Члени виконавчого комітету виконують свої обов’язки на громадських засадах.

Стаття 5.4.3.

  Повноваження виконавчого комітету визначаються відповідно до законів України та Статуту територіальної громади міста.

Стаття 5.4.4.

  Виконавчий комітет є підзвітним і підконтрольним міській раді, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади також і підконтрольним відповідним органам державної виконавчої влади.

Стаття 5.4.5.

  Про роботу виконавчого комітету міської ради звітує міський голова.

Стаття 5.4.6.

  Основною формою роботи виконавчого комітету міської ради є його засідання, які скликаються міським головою або його першим заступником з питань діяльності виконавчих органів влади в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо в них беруть участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

  Рішення виконавчого комітету підписуються міським головою, на час його відсутності – першим заступником з питань діяльності виконавчих органів ради.

Стаття 5.4.7.

  У разі незгоди міського голови з рішенням виконавчого комітету він може тимчасово призупинити дію цього рішення своїм розпорядженням і винести це питання на розгляд сесії міської ради.
Стаття 5.4.8.

  Рішення виконавчого комітету міської ради з питань, віднесених до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані міською радою.

Стаття 5.4.9.

  Організаційно-технічне та інформаційне забезпечення роботи виконавчого комітету здійснює секретар (керуючий справами), який затверджується сесією міської ради за пропозицією міського голови.

Стаття 5.4.10.

  Міська рада у межах затвердженої нею структури і штатів, може створювати відділи, управління, комітети та інші виконавчі органи для здійснення повноважень виконавчих органів ради.

  Відділи, управління та інші виконавчі органи ради підзвітні та підконтрольні міській раді, підпорядковані виконавчому комітету, міському голові.

  Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів міської ради призначаються і звільняються з посади міським головою, а у випадках, передбачених законом, – за погодженням з відповідними органами виконавчої влади.

  Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи затверджуються міською радою.

ГЛАВА 5.5. АКТИ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ
 ТЕРИТОРІАЛЬЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 5.5.1.

  Органи і посадові особи територіальної громади в межах своїх повноважень приймають нормативно-правові та інші акти:

1. міська рада – рішення;

2. міський голова – розпорядження;

3. виконавчий комітет міської ради – рішення;

4. керівники відділів, управлінь, інші виконавчі органи – накази;

5. постійні комісії – висновки, рекомендації.

Стаття 5.5.2.

  Акти органів і посадових осіб територіальної громади, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на території міської ради органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також жителями, що постійно або тимчасово проживають на території міста.

Стаття 5.5.3.

  Нормативно-правові акти органів і посадових осіб територіальної громади набирають чинності після їх офіційного оприлюднення в міських засобах масової інформації, якщо ними не встановлений більш пізній термін введення їх у дію.

Стаття 5.5.4.

  Акти органів і посадових осіб територіальної громади через їх невідповідність Конституції та законам України можуть бути визнані незаконними в судовому порядку і підлягають скасування органом чи посадовою особою, що видали цей акт.

РОЗДІЛІВ 6. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ПІДПРИЄМСТВАМИ, УСТАНОВАМИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯМИ

ГЛАВА 6.1. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ
ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Стаття 6.1.1.

  Органи і посадові особи місцевого самоврядування міста функції місцевого самоврядування здійснюють незалежно від органів державної виконавчої влади.

  Органи державної виконавчої влади не можуть видавати органам та посадовим особам міста обов’язкові акти, якщо вони відносяться до відання місцевого самоврядування та регламентувати їх діяльність.

  Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування та органами державної виконавчої влади базуються на основі співробітництва та взаємодопомоги.

  Органи і посадові особи місцевого самоврядування підконтрольні з питань здійснення ними наданих законом окремих повноважень органів державної виконавчої влади відповідним органам державної виконавчої влади.

  За організацію зв’язків органів і посадових осіб місцевого самоврядування з органами державної виконавчої та судової влади відповідає міський голова.

  Органи і посадові особи місцевого самоврядування сприяють органам судової влади і прокуратури в їх діяльності і надають допомогу у здійсненні їх функцій відповідно до чинного законодавства.

ГЛАВА 6.2. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ПІДПРИЄМСТВАМИ, УСТАНОВАМИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Стаття 6.2.1.

  Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з підприємствами, організаціями та установами міста базуються на суворому дотриманні ними прав, визначених чинним законодавством та визначаються формою власності, джерелами фінансування, характером діяльності суб’єктів господарювання.

  Органи та посадові особи місцевого самоврядування по відношенню до підприємств, організацій та установ комунальної власності здійснюють такі функції:

1. призначають та звільняють з посади їх керівників;

2. утворюють, реорганізовують та ліквідовують їх;

3. визначають мету, функції, організаційні форми та порядок їх діяльності, затверджують Статути;

4. відповідно до законодавства встановлюють ціни, тарифи на продукцію та послуги;

5. приймають рішення про їх відчуження відповідно до законодавства;

6. контролюють ефективність і законність використання ними майна відповідно до чинного законодавства;

7. визначають порядок використання їх доходів та прибутку, встановлюють для них розмір частки прибутку, що підлягає зарахування до міського бюджету.

Стаття 6.2.2.

  З підприємствами, що не є комунальною власністю міста, органи і посадові особи місцевого самоврядування будують свої відносини на договірній та податковій основі.

  Відповідно до чинного законодавства та даного Статуту вони можуть приймати такі рішення:

1. щодо згоди про зміни функціонального призначення об’єктів соціальної сфери;

2. щодо розміщення замовлень на проведення робіт і надання послуг з питань благоустрою міста, обслуговування населення, будівництва та ремонту комунального житла, нежитлових приміщень, що перебувають у комунальній власності міста, виробництва продукції та виконання інших робіт за рахунок коштів міста або залучених коштів підприємств, установ та організацій;

3. встановлення згідно з нормами чинного законодавства правил та норм ведення ними господарської діяльності з питань, що стосуються екологічної безпеки та соціально-економічного та культурного розвитку міста;

4. щодо надання фінансової допомоги, пільг на податки, які надходять до бюджету міста тими підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких має важливе значення для соціально-економічного та культурного розвитку міста.

РОЗДІЛ 7. ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ ПЕРЕД ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ МІСТА

ГЛАВА 7.1. ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 7.1.1.

  Правові гарантії місцевого самоврядування закріплені нормами Конституції України, законами України, цим Статутом.

  Права територіальної громади на місцеве самоврядування не можуть бути обмежені. Вони, відповідно до Конституції та законів України можуть обмежуватися тільки в умовах надзвичайного або воєнного станів.

  Органи державної виконавчої влади не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень.

  Стаття 7.1.2.

  Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними та підконтрольними, відповідальними перед територіальною громадою за результати своєї роботи. Вони періодично, але не менш, ніж два рази на рік звітують перед територіальною громадою про свою роботу.

Стаття 7.1.3.

  Посадові особи місцевого самоврядування проводять прийом членів територіальної громади міста з особистих питань.

Стаття 7.1.4.

  У своїй роботі органи та посадові особи місцевого самоврядування враховують позицію політичних партій та громадських організацій.

ГЛАВА 7.2. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ПЕРЕД ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ МІСТА, ДЕРЖАВОЮ, ФІЗИЧНИМИ ТА ЮРИДИЧНИМИ ОСОБАМИ

Стаття 7.2.1.

  Органи, посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність перед територіальною громадою, державою, фізичними та юридичними особами за порушення ними Конституції України і законів України, положень цього Статуту відповідно до чинного законодавства.

Стаття 7.2.2.

  Прийняті акти в системі місцевого самоврядування як такі, що не відповідають нормам Конституції та законів України визнаються незаконними в судовому розгляді.

Стаття 7.2.3.

  Якщо фізичним чи юридичним особам завдана шкода у результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, то відшкодування проводиться за рахунок коштів міста, а якщо така шкода заподіяна особами місцевого самоврядування, то за рахунок їх власних коштів відповідно до чинного законодавства.

Стаття 7.2.4.

   Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів чи посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються у судовому порядку.

Стаття 7.2.5.

  Правовий статус службовця, порядок і умови проходження служби в органах міського самоврядування визначається законом України та рішеннями міської ради.
Стаття 7.2.6.

  Рішення міської ради про пільги і гарантії для службовців в органах міського самоврядування приймаються в умовах гласності і підлягають оприлюдненню в міських засобах масової інформації.

ГЛАВА 7.3. ПРАВА ТА ДОДАТКОВІ ГАРАНТІЇ ЧЛЕНІВ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 7.3.1.

  Члени територіальної громади міста мають рівні права, відповідно до прийнятих рішень територіальною громадою безпосередньо або міською радою, на користування міськими спорудами для заняття фізичною культурою та спортом, закладами та пам’ятниками культури, бібліотечними, музейними, архівними та іншими фондами міста, установами громадського призначення, іншими об’єктами комунальної власності територіальної громади.

Стаття 7.3.2.

  Гарантії прав членів територіальної громади, викладені у попередній статті, порядок надання, форми та обсяг додаткових пільг і гарантій, соціальної допомоги, субсидій та інших видів участі територіальної громади в соціальному житті конкретного члена територіальної громади визначаються міською радою.

Стаття 7.3.3.

  Територіальна громада, органи міського самоврядування разом із державними органами відповідальні за реалізацію конституційного права громадян на освіту.

Стаття 7.3.5.

  Органи міського самоврядування сприяють створенню умов для отримання в місті елітарної (додаткової) освіти особливо обдарованими громадянами шляхом заохочення, організації та діяльності освітніх закладів нового типу, заснування для них спеціальних стипендій.

Стаття 7.3.6.

  Порядок визначення обсягу додаткових гарантій соціального захисту, надання пільг, соціальної допомоги, стипендій для особливо обдарованих громадян визначаються відповідними рішеннями міського голови.
Стаття 7.3.7.

  Предметом особливої турботи органів місцевого самоврядування є громадяни похилого віку, інваліди та інші категорії громадян, які потребують соціального захисту.

  За рахунок місцевих бюджетів, залучення добродійних внесків та інших коштів для них можуть встановлюватися додаткові пільги.

Стаття 7.3.8.

  Перелік додаткових пільг та соціальних гарантій, порядок їх надання, категорії громадян, яким вони надаються, визначаються відповідним Положенням, що затверджується рішенням міської ради.

Стаття 7.3.9.

  Кожний член територіальної громади має право на особисту участь в обговоренні важливих питань міського життя.

Стаття 7.3.10.

   З метою проведення обговорення жителями міста й врахування громадської думки, органи міського самоврядування оприлюднюють у міських засобах масової інформації проекти програм соціально-економічного розвитку міста і приватизації об’єктів комунальної власності, міського бюджету, нормативно-правових актів, що торкаються інтересів усіх або більшості жителів міста.

РОЗДІЛ 8. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

ГЛАВА 8.1. ПРАВОВА ОСНОВА СТАТУТУ

Стаття 8.1.1.

  Статут територіальної громади міста Борисполя – це основний нормативно-правовий акт територіальної громади. Він прийнятий згідно із Конституцією України, законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Європейською хартією місцевого самоврядування, інших законів України.

Стаття 8.1.2.

  Даний Статут діє на території міста Борисполя. Він має вищу юридичну силу стосовно інших актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади міста окрім рішень, прийнятих місцевим референдумом.
У випадках, якщо відбудуться зміни в законодавстві України або будуть прийняті рішення на підставі місцевих референдумів, то статті Статуту повинні бути приведені відповідно до них.

Стаття 8.1.3.

  Статут діє на всій території міста та приймається більшістю від депутатського складу міської ради.

Стаття 8.1.4.

  Офіційно тлумачити Статут може лише міська рада. Її рішення з цього приводу є обов’язковими для всієї території міста.

Стаття 8.1.5.

  Зміни і доповнення до Статуту вносяться лише міською радою, а саме – більшістю депутатів від їх загальної кількості.

Стаття 8.1.6.

  Приведення змін і доповнень до Статуту згідно з положеннями Конституції України, законів України, Указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України вносяться міською радою за пропозицією міського голови протягом двох місяців після набуття ними чинності або у терміни, визначені в цих актах.

Стаття 8.1.7.

  Статут є постійно діючим нормативно-правовим актом і не підлягає затвердженню новообраним складом міської ради.

ГЛАВА 8.2. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ ТА РЕЄСТРАЦІЇ СТАТУТУ

Стаття 8.2.1.

  Статут підлягає державній реєстрації в органах Міністерства юстиції України відповідно до чинного законодавства.

Стаття 8.2.2.

  Підставою для відмови в державній реєстрації Статуту може бути лише його невідповідність Конституції України, законами України. Відмова в державній реєстрації Статуту може бути оскаржена в суді.

Стаття 8.2.3.

  Статут територіальної громади міста Борисполя прийнятий ….. сесією ….. скликання ….. року.