У новому тисячолітті хвороба стала однією з основних причин занепокоєння ветеринарних і медичних фахівців усього світу. Особливе місце грип займає як трансвидовий патоген (можливість деяких вірусів грипу (особливо високопатогенних) долати міжвидовий бар’єр), який здатний спричинити виникнення нового пандемічного варіанту вірусу та пандемію «пташиного грипу» в людей з тяжкими наслідками.
У 2005 р. високопатогенний пташиний грип із Центральної Азії стрімко поширився по основних міграційних шляхах диких птахів аж до України. У період 2005–2008 років Україна зіткнулася з високопатогенним вірусом грипу підтипу H5N1, спалахи реєструвалися в АР Крим, Херсонській, Одеській та Сумській областях. Нова хвиля високопатогенного грипу птиці нового підтипу H5N8 розпочалася в Україні в листопаді 2016 року
Останнім часом епізоотична ситуація щодо цього захворювання суттєво погіршилася, про що свідчать численні спалахи у Північній Америці (США, Канаді, Мексиці), а також величезна кількість випадків виявлення збудника у багатьох країнах Європи.
Грип птиці (класична чума птахів (КЧП), ексудативний тиф, заразна нежить птахів, брауншвейзька хвороба курей, заразний катар дихальних шляхів качок) — гостре висококонтагіозне вірусне захворювання сільськогосподарської, синантропної та дикої птиці, що характеризується пригніченням, септицемією, ураженням респіраторних органів і шлунково-кишкового тракту й великою загибеллю птиці.
Згідно із Санітарним кодексом наземних тварин високопатогенний грип птиці визначається як «інфекція птиці, викликана вірусом грипу типу А підтипу Н5 чи Н7 або іншим вірусом грипу, в якому індекс внутрішньовенної патогенності перевищує 1,2 (або який викликає смертність на рівні мінімум 75%)». Віруси грипу типу А належать до родини Orthomyxoviridae.
Однак далеко не всі штами , які мають антигени Н5 або Н7, високопатогенні для домашньої птиці. Багато підтипів грипу широко поширені, але їх інфекція протікає безсимптомно або в легкій формі, тому їх називають низькопатогенними.
Пташиний грип як вірусна інфекція виникає природним чином серед диких, перш за все, водоплавних птахів. Сприйнятливі кури і качки будь-якого віку, а також 15 інших видів птахів, у тому числі індики, страуси, цесарки, перепели, буревісники, фазани, горобці, лебеді, чайки . У дорослих індичок, перепелів і цесарок хвороба може протікати з ознаками ураження респіраторної системи і шлунково-кишкового тракту. Дорослі качки та інша водоплавна птиця можуть бути латентними носіями збудника грипу, при цьому в них відсутні виражені клінічні прояви. Молодняк водоплавної птиці хворіє на грип тяжко з відходом до 80%.
Стійкість вірусу грипу до впливу різних факторів залежить від серотипу. Грип птиці здатний тривалий час зберігатися у фекаліях і тушках птиці, особливо за низької температури: при 4 °С кілька тижнів, а при -60 °С зберігає активність протягом декількох років. Залежно від субстрату, в якому знаходиться вірус, він інактивується при температурі 56 °С за 1–3 год., при 60 °С за 10–30 хв., при 70 °С за 2–5 хв. На інфікованому пір'ї збудник грипу не втрачає патогенності протягом 18-20 діб. У леофілізованому стані вірус залишається активним протягом 2–3 років.
Вірус надійно знешкоджує 2%-й їдкий натр, 3%-й розчин хлорного вапна, 5%-й креолін, 5%-й фенол, 2%-й формальдегід, 2%-на азотна кислота, 2%-й ефір, 2%-й хлороформ протягом 10–30 хв. Пряме сонячне проміння знезаражує вірус за 50–55 год, температура 55–60 °С – 30–50 хв, а 65–70 °С – за 5–2 хв.
Поширенню хвороби сприяють синантропні й дикі птахи, гризуни, комахи, транспортні засоби, та недотримання правил утримання птиці.
Міграція перелітних водоплавних птахів – один з основних шляхів глобального поширення високопатогенного пташиного грипу і проникнення його на територію України. Оскільки основним резервуаром грипу служать перелітні птахи, то спалахи грипу в птахівничих господарствах зазвичай відбуваються під час сезонних міграцій пернатих – навесні і восени.
Найбільш ймовірними видами мігруючих птахів, які можуть занести збудника пташиного грипу в Україну, можна вважати чернь чубату та червоноголову (попелюх), довгоносого креха, сизих і сріблястих мартинів (чайка). Лебеді-шипуни серед диких птахів виявилися найбільш сприйнятливим і високочутливим до високопатогенному пташиному грипу.
Основним шляхом передачі збудника є повітряно- крапельний. У період гострого перебігу хвороби у птахів-несучок інфекція може передаватися трансоваріально. Хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із витіканнями з носової і ротової порожнин, фекаліями, яйцем та при кашлі і чханні.
Зараження відбувається прямий контакт у забруднених виділеннями хворої птиці приміщеннях, через підстилку, гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами, тушками забитої птиці, незнешкодженими відходами забою, яйцями, пухом та пір’ям хворої птиці.Можливе зараження через повітря.
Інкубаційний період складає 1–4 дня. Високопатогенні штами грипу, на відміну від низькопатогенних, які зазвичай протікають безсимптомно або в легкій клінічній формі, викликають у сприйнятливої птиці гостру форму хвороби. Спостерігають також блискавичний перебіг інфекції, коли птах гине без симптомів.
Гостра форма грипу супроводжується різноманітними клінічними проявами системної інфекції з переважним ураженням органів травлення, дихання, репродукції, а також нервової системи. У хворої птиці проявляються різні поєднання наступних симптомів: пригнічення, сонливості, зниження апетиту, кашлю, хрипів, чхання, рясної сльозотечі, діареї, тремору, порушення координації рухів, ціанозу непокритих пір'ям ділянок шкіри (особливо гребінця і сережок), набряку голови, скуйовдженого пір'яного покриву, зниження несучості і якості шкаралупи яєць. Смерть наступає протягом 1–2 діб після появи перших симптомів. Падіж птиці може досягати 80–100%.
 

Лікування високопатогенного пташиного грипу не розроблено!!!
Для специфічної профілактики використовують атенуйовані або інактивовані вакцини.
Для профілактики захворювання птиці власникам необхідно:

• здійснювати господарські та ветеринарні заходи, які забезпечуватимуть попередження виникнення захворювання птиці;
• здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки при наявності ветеринарних супровідних документів;
• інформувати державну ветеринарну службу району про наявність птиці з метою проведення необхідних профілактичних заходів;
• на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;
• притримуватись режиму закритого типу (не допускати вигулу (виходу) домашньої птиці за межами дворової території);
• утримувати різних види птахів окремо;
• виключити можливість контакту домашньої птиці з дикими, особливо водоплавними, і синантропними птахами;
• не допускати сторонніх осіб в місця утримання домашньої птиці;
• проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;
• забій домашньої птиці, призначеної для реалізації в торгівлі, здійснювати на спеціалізованих підприємствах;
• проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території;
• проводити знезараження посліду та підстилки шляхом спалювання або біотермічним методом;
• дотримуватися правил особистої гігієни при догляді за птицею (змінний одяг та взуття, мити руки з милом, патрати в рукавичках і т.п.).

При ознаках захворювання чи незвичній поведінці птиці, у випадку масової загибелі необхідно терміново сповістити територіальний орган Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби) у вашому районі або області!
Що станеться коли не повідомити про хворобу?
Швидке поширення грипу на певній території призведе до значних економічних збитків внаслідок зниження продуктивності та загибелі птиці.
Контакти при будь-якій підозрі:
Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області
тел.: (044) 406-38-13, http://oblvet.org.ua/