Статтею 43 Конституції України закріплено право кожної особи на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю.
На виконання цієї норми Конституції України, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Суб’єкти господарювання зобов’язані самостійно розрахувати кількість робочих місць для працевлаштування. Створити спеціальне робоче місце з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.
Роботодавці зобов’язані: виділяти і створювати робочі місця, створювати умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, надавати державній службі зайнятості необхідну інформацію для організації працевлаштування, звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість осіб з інвалідністю.
За результатами судової практики законодавчо встановлена альтернатива: або створення робочого місця та працевлаштування, або сплата штрафних санкцій за невиконання обов’язку.
Суб’єкти господарювання, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують адміністративно-господарські санкції.
Звітність подається за формою 10-ПІ (про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю – до відділення Фонду соціального захисту інвалідів щороку до 1 березня).
Звіт за формою 3-ПН (Інформацію про попит на робочу силу) – до служби зайнятості.