Необ’єктивність висновків проведених розслідувань пов’язана насамперед з тим, що в Україні немає методики та критеріїв оцінки розслідувань нещасних випадків і належної фахової підготовки учасників розслідування.
Далі пропонується алгоритм визначення об’єктивної основної причини настання нещасного випадку за Порядком № 337,‘ який може бути корисним як страховим експертам з охорони праці, так і іншим фахівцям, діяльність яких пов’язана з проведенням розслідувань нещасних випадків.
Отже, з’ясування причин настання нещасного випадку передбачає такий послідовний порядок дій:
- Установити сферу господарювання, вид робіт, які виконувались, тип виробничого обладнання, що експлуатувалось.
- Установити нормативні документи (НПАОП, ДБН тощо), які регламентують вимоги безпеки у причетній до нещасного випадку сфері господарювання.
- Установити нормативні документи суб’єкта господарювання, які регламентують порядок проведення робіт або експлуатацію виробничого обладнання, причетного до нещасного випадку (положення, розпорядчі документи, посадові інструкції, інструкції з охорони праці, проєктно-технологічна документація тощо).
- Установити конкретні нормативні вимоги, порушення яких призвело до настання нещасного випадку.
- Сформулювати основну причину настання нещасного випадку (з прив’язкою до коду причини Класифікатора причин Порядком № 337).
- Якщо немає змоги однозначно встановити основну причину настання нещасного випадку (зокрема технічну) – провести експертні дослідження з оформленням експертного висновку, де має бути визначена основна причина.
- Установити супутні причини настання нещасного випадку (за Порядком № 337 кількість супутніх причин обмежена не більше ніж трьома).
- На підставі причин розробити заходи щодо запобігання нещасним випадкам.
- На підставі встановлених причин та доведених до виконавців нормативних документів установити осіб, дія або бездіяльність яких призвела до нещасного випадку.
