При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється майже дев'ять кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали  і ряд  канцерогенних сполук. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини - одні з найотрутніших для людини речовин. На присадибних ділянках рослини нерідко обробляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно скроплюємо від колорадського жука. Додаткова проблема полягає в тому, що з травою, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери.

При згорянні, скажімо поліетиленового пакета, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні  полі циклічні вуглеводні.

  При горінні гуми, окрім згаданого, утворюється канцерогенна сажа, викликаючи респіраторні захворювання. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто хворіє бронхітом, бронхіальною астмою, ринітом чи тонзилітом. До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.

Та, незважаючи на всі заклики та попередження пожежно-рятувальної служби, і сьогодні знаходяться громадяни, які нехтують вимогою не спалювати суху рослинність.

Наш спільний громадянський обов’язок - шанобливо ставитися до природи. Лише неухильне дотримання вимог пожежної безпеки в лісах, на луках, у полях допоможе не допустити виникнення пожеж.

 (  "Надзвичайна ситуація" 3-4/2009)