ДУДЧЕНКО
Олександр Олександрович
23.03.1988 / липень 2014

Військове звання: старший солдат

Військова посада: командир відділення

Підрозділ: 72 окрема механізована бригада

Народився в місті Бориспіль Київської області. Мріяв з дитинства про службу в армії. Після закінчення гімназії «Перспектива» хлопця призвали на строкову службу. Відслуживши, повернувся додому і почав свій трудовий шлях. Під час Євромайдану був активним його учасником.

Коли почалась російська агресія, навесні 2014 року став на облік у військкоматі та відправився у зону АТО добровольцем у складі бійців 72-ї окремої механізованої бригади. Збори проходив кілька місяців у Білій Церкві, звідки 16 липня 2014 року і потрапив на Донбас. Їхній підрозділ із позивним «Надєжда» відправили в Донецьку область. 17 липня 2014 року останній раз виходив на зв’язок в районі Маринівки Шахтарського району Донецької області біля села Солнцево. 18 липня був в Амвросіївці, зник наступного дня в тому ж районі.

У складі екіпажу БМП потрапив у засідку. Четверо бійців у ході обстрілу загубились й вийшли на позиції бойовиків. З великою ймовірністю міг бути вбитий в полоні. Бо є дані сепаратистських переписок у соціальних мережах, де згадується даний екіпаж, зазначається інформація, зокрема, про полонених.

У травні 2017 року після виснажливих пошуків завдяки зусиллям пошуковців гуманітарного проекту ЗСУ «Евакуація-200» був знайдений і опізнаний по ДНК-експертизі поблизу села Маринівка. Коли надійшла інформація, що рештки невідомого українського воїна належать Дудченку, то рідні не повірили. Тому була ще одна повторна експертиза, яка повторила ж попередній результат. Боєць похований 1 липня 2017 року у Борисполі на Рогозівському кладовищі. Залишились батьки й сестра.

Державні нагороди: