На початку повномасштабного вторгнення росії на територію України Сергій зробив важливий свідомий вибір – долучитися до лав захисників та якнайшвидше вигнати окупантів з рідної землі. Наприкінці лютого 2022 року добровільно пішов до військкомату та приєднався до лав ЗСУ, бо не хотів, щоб моторошний жах війни докотився до рідного Борисполя, де залишилися найрідніші. Твердо і впевнено сказав рідним: «Хто, як не я?».
Добрий, відповідальний, щирий, турботливий, співчутливий до чужого горя, завжди був готовий прийти на допомогу, працьовитий – таким захисник назавжди залишиться у пам’яті сім’ї, друзів, колег. Ніколи не полишав незакінчену справу, не проходив повз, як треба було допомогти. Мав справжні золоті руки, з любов’ю і турботою власноруч облаштовував дім, щоб родині було затишно.

«Він дуже любив Україну…», - розповідають рідні, та згадують, що Сергій відчував відповідальність перед побратимами, тож прагнув чимскоріше повернутися до них, щоб разом іти вперед відвойовувати у ворога рідну землю.
Рідним обіцяв повернутися… Та не судилося…

9 червня 2023 року під час штурму ворожих позицій на Донеччині життя нашого Героя обірвалося… Україна втратила свого Героя, а родина – люблячого сина, чоловіка та турботливого татка найулюбленішої донечки…
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...

Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!

Церемонія прощання відбудеться завтра, 14 червня 2023 року, об 11:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі.
А опісля –  поховання на Рогозівському кладовищі (м. Бориспіль)

Громадо! Просимо провести всім разом в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

Гідно вшанувати пам’ять  –  це найменше, що ми, українці, можемо зробити для наших Героїв, які віддають найцінніше – життя!

Герої не помирають!