1. Затвердити такі, що додаються, інструкції з охорони праці:
1.1. При роботі на персональному комп’ютері працівників виконавчого комітету Бориспільської міської ради.
1.2. Інструкція з охорони праці для водія легкового автомобіля виконавчого комітету Бориспільської міської ради.
1.3. Інструкцію з охорони праці для прибиральника службових приміщень  виконавчого комітету Бориспільської міської ради.

2. Контроль за виконанням цього розпорядження залишаю за собою.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження міського голови
(підпункт 1.1.)
12.06.2023 № 77

Інструкція з охорони праці
при роботі на персональному комп’ютері працівників виконавчого комітету Бориспільської міської ради

1. Загальні положення
1.1. Інструкція з охорони праці при роботі на персональному комп’ютері працівників виконавчого комітету Бориспільської міської ради (далі – інструкція) поширюється на всіх працівників, які виконують роботи з персональним комп’ютером (ПК).
1.2. Інструкція розроблена відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого відповідним наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.1998 № 9, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого відповідним наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, Вимог щодо безпеки та захисту здоров'я працівників під час роботи з екранними пристроями, затверджених наказом Мінсоцполітики від 14.02.2018 № 207, Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 № 7, Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом ДСНС від 25.01.2012 № 67 (НПАОП 0.00-7.11-12).
1.3. За цією інструкцією працівника, який використовує персональний комп’ютер (далі — користувач), інструктують перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносять до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (у журналі має бути підпис особи, яка інструктує, та користувача).
1.4. До роботи на персональному комп’ютері допускаються особи, які пройшли інструктажі з питань охорони праці та пожежної безпеки.
1.5. Користувач зобов’язаний:
виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
не допускати за своє робоче місце сторонніх осіб;
не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці та пожежної безпеки;
знати правила надання домедичної допомоги;
знати розташування та вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;
дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я інших оточуючих при виконанні будь-яких робіт, а також під час перебування на території установи.
вміти працювати з ПК.
1.6. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що можуть впливати на користувача:
підвищений рівень статичної електрики;
нерівномірність розподілу яскравості в полі зору;
підвищена яскравість світлового зображення;
ураження електричним струмом;
напруга зорових органів і пов’язана з нею втома, зниження уваги;
нервово-емоційні напруження при роботі з ПК;
тривалі статичні навантаження.
1.7. У приміщеннях із ПК має бути природне і штучне освітлення.
1.8. При розміщенні робочих місць необхідно унеможливити пряме засвічування екрана природним освітленням.
1.9. При природному освітленні слід передбачити наявність сонцезахисних засобів (плівка, жалюзі, штори тощо).
1.10. Світлові відблиски із клавіатури, екрана та інших частин ПК у напрямку очей користувача неприпустимі.
1.11. Основним обладнанням робочого місця є ПК або ноутбук, монітор, клавіатура, маніпулятор, робочий стіл, стілець (крісло), джерело безперебійного живлення (стабілізатор напруги).
1.12. При розміщенні елементів робочого місця слід враховувати:
робочу позу користувача;
простір для розміщення користувача;
можливість огляду елементів робочого місця;
можливість огляду простору поза межами робочого місця;
можливість робити записи, розміщувати на робочому столі документацію та матеріали, які використовує користувач.
1.13. Розміщення елементів робочого місця не має заважати рухам та переміщенню для експлуатування ПК.
1.14. Монітор встановлюють так, щоб відстань від поверхні екрана до очей користувача була 500-700 мм залежно від розміру екрана.
1.15. Клавіатуру розміщують на робочому або окремому столі на відстані 100-300 мм від краю з боку користувача. Положення клавіатури та кут її нахилу залежить від побажання користувача (як правило, в межах 5-15°). Не допускати хитання клавіатури.
1.16. Конструкція робочого столу має бути такою, щоб оптимально розмістити на робочій поверхні обладнання, що використовують, з урахуванням кількості, розмірів, конструктивних особливостей і характеру його роботи.
1.17. Крісло має забезпечувати підтримування раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій та можливість зміни пози. Тип робочого крісла обирають залежно від характеру та тривалості роботи.
1.18. Раціональна поза користувача:
ступні розташовані на підлозі або на підставці для ніг;
стегна зорієнтовані у горизонтальній площині;
верхні ділянки рук вертикальні;
кут ліктьового суглоба у межах 70—90°;
зап’ястя зігнуті під кутом не більше ніж 20°;
нахил голови у межах 15—20°, а часті її повороти виключені.
1.19. Для забезпечення оптимальної робочої пози користувача необхідно:
засоби праці, з якими користувач має тривалий або найбільш частий зоровий контакт, розмістити у центрі зони зорового спостереження та моніторного поля;
забезпечити відстань близько 500 мм між найважливішими засобами праці, з якими користувач працює найчастіше.
1.20. ПК встановлювати на рівній твердій поверхні (столі). Не дозволено встановлювати ПК та оргтехніку на хитких підставках чи на похилій поверхні.
1.21. ПК не встановлювати впритул до стіни, перегородки тощо. Не допускати загородження вентиляційних отворів ПК сторонніми предметами.
1.22. Розетка біля ПК має бути в доступному місці, щоб в аварійних випадках можна було своєчасно його відімкнути. Не рекомендовано використовувати подовжувачі.
1.23. Під час переміщення ПК, периферійних пристроїв витягти вилку живлення з розетки.
1.24. Не допускати ушкодження чи модифікування шнура живлення. Заборонено ставити важкі речі на шнур живлення, тягнути чи надмірно перегинати його, скручувати та зав’язувати шнур живлення у вузол.
1.25. ПК під’єднувати до електромережі лише за допомогою справних штепсельних з’єднань та електророзеток заводського виробництва.
1.26. Штепсельні з’єднання та електророзетки мають бути зі спеціальними контактами для під’єднання нульового захисного провідника. Їхня конструкція має забезпечувати з’єднання нульового захисного провідника раніше, ніж з’єднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз’єднань при вимкненні має бути зворотнім.
1.27. Заборонено під’єднувати електрообладнання до звичайної двошнурової електромережі.
1.28. За невиконання цієї інструкції працівники несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Оглянути робоче місце і навести на ньому лад; впевнитись, що на ньому немає сторонніх предметів, все обладнання і блоки ПК з’єднані з системним блоком з’єднувальними шнурами.
2.2. Перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. Монітор не має стояти на краю стола. Повернути монітор так, щоб було зручно дивитися на екран — під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бути трохи нахиленим — нижній край ближче до користувача.
2.3. Перевірити загальний стан апаратури, зовнішню цілісність електропроводки, з’єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток.
2.4. Вставити вилку в розетку і впевнитися, що вона міцно тримається. Заборонено вставляти і виймати вилку мокрими руками.
2.5. Відрегулювати та зафіксувати висоту крісла та зручний для користувача нахил спинки.
2.6. За потреби приєднати до комп’ютера необхідну апаратуру (принтер, сканер тощо). Усі кабелі, що з’єднують системний блок із іншими пристроями, вмикати та вимикати лише при вимкненому комп’ютері.
2.7. Відрегулювати яскравість свічення, контрастність монітора.
2.8. Про всі виявлені несправності інформувати безпосереднього керівника і не виконувати роботи з ПК, доки їх не буде усунено.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Під час роботи на ПК:
стійко встановити клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання, водночас передбачити можливість її поворотів та переміщень;
якщо в конструкції клавіатури не передбачено простору для упору долонь, клавіатуру розміщують на відстані не менше 100 мм від краю столу в оптимальній зоні моніторного поля;
під час роботи на клавіатурі сидіти рівно, не напружуватися;
щоб зменшити несприятливе навантаження на користувача при роботі з комп’ютерною мишею (вимушена поза, необхідність постійно контролювати якість дій), забезпечити велику вільну поверхню столу для переміщення комп’ютерної миші та зручного упору ліктьового суглоба;
періодично при вимкненому комп’ютері прибирати пил із поверхонь апаратури спеціальними серветками.
3.2. При роботі з ПК заборонено:
самостійно розбирати та ремонтувати системний блок (корпус ноутбука), монітор, клавіатуру, комп’ютерну мишу тощо;
встромляти сторонні предмети до вентиляційних отворів ПК, ноутбука або монітора;
ставити на системний блок ПК та периферійні пристрої металеві предмети, ємкості з водою (вази, горщики для квітів, склянки), оскільки через потрапляння води у середину апарата може статися пожежа або ураження електрострумом.
3.3. Тривалість безперервної роботи за ПК не має перевищувати 2 год. Після цього необхідно зробити 15-хвилинну перерву.
3.4. Якщо виник зоровий дискомфорт або інші неприємні відчуття, необхідно зробити нетривалу перерву.
3.5. Для зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно під час декількох перерв виконувати комплекс вправ для очей, рук, тулуба.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Зберегти інформацію.
4.2. Вимкнути ПК, монітор чи ноутбук.
4.3. Вимкнути стабілізатор напруги, якщо комп’ютер під’єднаний до мережі через нього.
4.4. Прибрати робоче місце.

5. Вимоги безпеки в аварійній ситуації
5.1. Аварійні та небезпечні ситуації під час виконання роботи на ПК можуть виникнути у разі: короткого замикання, перевантаження блоку живлення системного блоку, перегрівання, пожежі, поломки крісла тощо.
5.2. У разі виникнення аварії або ситуації, що може привести до аварії, нещасного випадку, негайно від’єднати ПК від електромережі, повідомити про інцидент безпосередньому  керівникові.
5.3. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.
5.4. Якщо стався нещасний випадок, зберегти обстановку в робочій зоні та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків). Поінформувати про подію безпосереднього керівника (іншу відповідальну особу Виконкому) та в подальшому керуватися його вказівками. Вжити заходів, щоб запобігти подібним випадкам у подальшому.
5.5. У разі виникнення пожежі (ознак горіння), повідомити безпосереднього керівника, оточуючих осіб та, за потреби, викликати оперативно-рятувальну службу за телефоном 101 або 112 (назвати адресу та місце виникнення пожежі, наявність людей, повідомити своє прізвище) та вжити можливих заходів для евакуювання людей, гасіння (локалізації) пожежі наявними засобами пожежогасіння. Пам’ятати, що гасіння електротехнічних пристроїв, які перебувають під напругою, виконувати лише після їх попереднього від’єднання від електромережі. Гасити за допомогою вуглекислотних або порошкових вогнегасників, а в окремих випадках — сухим піском.
5.6. За потреби надати потерпілому домедичну допомогу. У разі подальшого погіршення самопочуття потерпілого, не припиняючи надання домедичної допомоги, викликати за телефоном «103» швидку медичну допомогу.
5.7. Виконувати вказівки керівника робіт для ліквідування небезпеки.

___________________________________________

ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження міського голови
(підпункт 1.2.)
12.06.2023 № 77

Інструкція з охорони праці для водія легкового автомобіля
виконавчого комітету Бориспільської міської ради

1. Загальні положення
1.1. До управління легковим автомобілем допускаються особи (далі — водії) не молодше 18 років, які мають посвідчення на право управління транспортним засобом відповідної категорії і пройшли:
професійну підготовку;
медичний огляд (при ухиленні працівника від проходження медичних оглядів, працівник до виконання трудових обов’язків не допускається);
вступний інструктаж з охорони праці;
первинний інструктаж на робочому місці з охорони праці;
інструктаж з пожежної безпеки.
1.2. Водій зобов’язаний:
1.2.1. Дотримуватися норм, правил і інструкцій з охорони праці і пожежної безпеки, правил дорожнього руху, правил внутрішнього трудового розпорядку.
1.2.2. Негайно повідомляти своєму безпосередньому керівнику про несправності автомобіля, нещасний випадок чи аварію, що відбулися, про ознаки професійного захворювання, а також про ситуацію, яка створює загрозу життю і здоров’ю людей.
1.2.3. Вміти поводитися з пожежним інвентарем і правильно використовувати його у разі виникнення пожежі.
1.3. Забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. Палити дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.  Забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв’язку, тримаючи їх у руці
1.4. Небезпечними і шкідливими виробничими факторами на робочому місці водія є:
наїзди проїжджаючих транспортних засобів;
наїзди при самовільному русі транспортних засобів;
порушення правил дорожнього руху пішоходами, що призводять до аварійних ситуацій;
термічні фактори (пожежі, вибухи, опіки парою, рідиною із радіатора);
нервово-емоційне напруження при управлінні автомобілем;
монотонність праці при управлінні автомобілем;
підвищена або знижена температура та швидкість руху повітря.
1.5. При захворюванні або травмуванні як на роботі, так і поза нею необхідно повідомити про це керівника та звернутися до лікувального закладу.
1.6. У разі настання нещасного випадку потрібно надати допомогу потерпілому, викликати працівника медичної служби (тел. 103). Зберегти до розслідування обстановку на робочому місці такою, якою вона була в момент випадку, якщо це не загрожує життю і здоров’ю присутніх і не призведе до аварії. У будь-якому разі слід повідомити про те, що трапилося, безпосереднього керівника.
1.7. У разі виявленні несправності автомобіля, чи його елементів та пристроїв, повідомити про це керівника. Виїжджати на несправному автомобілі при загрозі безпеці руху забороняється.
1.8. Водій автомобіля щорічно повинен проходити черговий медичний огляд.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. При підготовці автомобіля до виїзду водій зобов’язаний перевірити:
наявність посвідчення на право керування автомобілем, інші супровідні документи (у разі необхідності);
технічний стан автомобіля, справність гальмової системи, рульового управління, приладів освітлення і сигналізації, склоочисників, установку дзеркал, чистоту і видимість номерних знаків, а також відсутність підтікання палива, мастила, води;
тиск повітря в шинах;
заправку автомобіля паливом, мастилом, охолоджувальною та гальмовою рідиною;
наявність запасного колеса, буксирного троса, аптечки першої допомоги, домкрата, вогнегасника.
2.2. Заправку автомобіля паливом проводити при непрацюючому двигуні. Заправку автомобілів потрібно проводити з бензоколонки зі шлангом, забезпеченим роздавальним пістолетом.
На заправному пункті забороняється:
палити і користуватися відкритим вогнем;
проводити ремонтні та регулювальні роботи;
заправляти автомобіль паливом при працюючому двигуні;
допускати перелив і розлив палива;
користуватися мобільними телефонами.
2.3. Перед заправкою системи охолодження двигуна антифризом необхідно перевірити, чи немає в системі охолодження (у з’єднувальних шлангах, радіаторі, сальниках) видимих слідів течі.
2.4. Виїзд автомобіля на маршрут слідування з несправностями, що загрожують безпеці руху, забороняється.
2.5. Перед запуском двигуна необхідно переконатися, що автомобіль загальмований стоянковим гальмом, а важіль перемикання передач поставлений у нейтральне положення.
2.6. Забороняється здійснювати запуск двигуна шляхом буксирування автомобіля та перемикання ланцюга живлення стартера.
2.7. Перевіряти технічний стан автомобіля і його агрегатів перед виїздом з території підприємства і після повернення на підприємство слід при загальмованих колесах. Виняток із цього правила складає випадок випробовування гальм.
2.8. Для огляду автомобіля в темний час доби потрібно користуватися світловідбивальним жилетом, переносним електричним світильником напругою не вище 12 В із запобіжною сіткою або електричним ліхтарем з автономним живленням.
2.9. При перевірці технічного стану автомобіля необхідно перевіряти також номенклатуру й справність інструментів і пристосування, що видаються водієві.
2.10. Перед початком роботи водій зобов’язаний перевірити, щоб:
вітрове та бокове скло не мало тріщин та затемнень, що погіршують видимість;
бокове скло плавно пересувалося від руки або склопідйомними механізмами;
на сидінні та спинці сидіння не було провалів, рваних місць, пружин, що виступають, і гострих кутів;
сидіння і спинка повинні мати справне регулювання, що забезпечує зручну посадку водія;
замки всіх дверей були справними, що виключає можливість їх самовільного відкривання під час руху;
опалювальні пристрої салону в холодний час були справними;
підлога салону автомобіля була заслана килимком, який не має отворів та інших пошкоджень.
2.11. Водій зобов’язаний перевірити, щоб автомобіль був забезпечений знаком аварійної зупинки або проблисковим червоним ліхтарем, вогнегасником, медичною аптечкою, світловідбивним жилетом.
2.12. Водій не має права виїжджати на автомобілі, якщо його технічний стан не відповідає Правилам дорожнього руху, Правилам технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту і Правилам охорони праці на автомобільному транспорті.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Виконувати вимоги правил руху і вказівки регулювальників руху відповідно до Правил дорожнього руху.
3.2. Вибирати швидкість руху з урахуванням дорожніх умов, видимості й оглядовості, інтенсивності та характеру руху на дорогах, особливостей стану автомобіля і вантажу, що перевозиться, або пасажирів.
3.3. Перед подачею автомобіля назад водій повинен переконатися, що його ніхто не об’їжджає і поблизу немає людей або якихось перешкод.
3.4. Забороняється управляти автомобілем при відкритих дверях.
3.5. Особи, які знаходяться в автомобілі, зобов’язані виконувати вимоги водія з питань безпеки.
3.6. Під час зупинки (стоянки) автомобіля водій, залишаючи транспортний засіб, повинен вжити заходів проти самовільного його руху: зупинити двигун, встановити важіль перемикання передач у нейтральне положення, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом. На спусках і підйомах, де спосіб постановки не регламентується засобами регулювання руху, транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїжджої частини так, щоб виключити можливість їх самовільного руху.
3.7. Виходячи з салону автомобіля, водій повинен переконатися у стані поверхні (наявність вибоїн, слизькості, сторонніх предметів тощо), а при виході на проїжджу частину дороги — ще й у відсутності руху як у попутному, так і в зустрічному напрямках.
3.8. Під час ремонту автомобіля на маршруті слідування водій зобов’язаний виконувати вимоги безпеки:
з’їхати на узбіччя дороги;
встановити знаки безпеки;
увімкнути аварійну сигналізацію, включити габаритні вогні при поганій видимості;
зупинити автомобіль за допомогою стоянкової гальмової системи;
підкласти під колеса упори.
При роботах на узбіччі під автомобілем забороняється знаходитися з боку проїжджої частини.
3.9. При проведенні ремонтних робіт в неопалювальному приміщенні або на відкритому повітрі, лежачи під автомобілем або стоячи навколішки, необхідно застосовувати лежак, мати, килимки.
3.10. Забороняється підігрівати двигун відкритим вогнем.
3.11. При перегріванні двигуна пробку радіатора можна відкривати тільки тоді, коли температура води (рідини) впаде нижче за 90 °С, інакше при відкриванні пробки може статися викид охолоджуючої рідини. Пробку радіатора на гарячому двигуні необхідно відкривати у рукавицях або накривши її ганчіркою. Пробку слід відкривати обережно, не допускаючи інтенсивного виходу пари в бік того, хто відкриває.
3.12. Для попередження випадків обмороження при усуненні несправностей зимою в дорозі слід працювати тільки в рукавицях. Забороняється торкатися металевих предметів, деталей та інструменту руками без рукавиць.
3.13. Для запобігання виникнення пожежі на автомобілі забороняється:
подавати при несправній паливній системі бензин в карбюратор із ємності самопливом за допомогою шланга або іншим способом;
проводити ремонт паливної системи при працюючому двигуні, включеному запалюванні;
залишати в салоні автомобіля або на двигуні забруднені маслом або паливом використані обтиральні матеріали;
підігрівати двигун та інші агрегати відкритим вогнем, а також користуватися ним у безпосередній близькості від приладів системи живлення двигуна;
палити, або користуватися відкритим вогнем під час визначення наявності палива у баку, а також при заправці автомобіля.
3.14. Водієві забороняється:
керувати автомобілем в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, а також у стані хвороби або втоми;
передавати керування автомобілем третім особам;
самовільно відхилятися від встановленого маршруту;
брати пасажирів, якщо це не передбачено виробничим процесом;
перевозити вантаж, якщо він закриває огляд шляху;
перевозити вантаж в несправній тарі;
користуватися відкритим вогнем під час перевірки рівня електроліту в акумуляторній батареї, рівня пального у баку та при усуненні несправностей механізмів;
зберігати і перевозити в салоні бензин та інші легкозаймисті рідини;
відпочивати або спати в салоні автомобіля при працюючому двигуні;
допускати до ремонту автомобіля на маршруті слідування сторонніх осіб (супроводжуючих, пасажирів тощо);
встановлювати домкрат на випадкові предмети;
виконувати будь-які роботи, знаходячись під автомобілем, вивішеному тільки на домкраті, без встановлення надійної опори;
використовувати як підставку під вивішений автомобіль випадкові предмети: камені, цеглини тощо.
користуватися під час керування автомобілем будь-якими засобами зв’язку (мобільними телефонами, комунікаторами тощо).
3.15. Під час буксирування транспортного засобу неухильно дотримуватися Правил дорожнього руху.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Після повернення з маршруту слідування очистити автомобіль від бруду і поставити на місце, відведене для стоянки. При необхідності – відправити автомобіль на технічне обслуговування.
4.2. Під час зупинки автомобіля водій, покидаючи кабіну, повинен вжити всіх заходів проти самовільного руху: вимкнути запалювання або перекрити подачу палива, встановити важіль перемикання передач у нейтральне положення, загальмувати авто стоянковим гальмом. Якщо автомобіль стоїть навіть на незначному схилі, необхідно додатково поставити під колеса упорні колодки.
4.3. Перед тим як поставити автомобіль на місце стоянки, водій повинен переконатися у відсутності витоку палива або усунути його.
4.4. Під час зупинки й стоянки на неосвітлених дільницях дороги в темний час доби або в інших умовах недостатньої видимості на автомобілі повинні бути включені габаритні або стоянкові вогні.
4.5. Ширина проїзду між автомобілями в приміщеннях для стоянки повинна бути достатньою для вільного в’їзду автомобіля на своє місце (за один маневр), а відстань від межі проїзду до автомобіля — не менше ніж 0,5 м.
4.6. Після постановки автомобіля в приміщенні для стоянки двигун повинен бути зупинений.
4.7. У приміщеннях, призначених для стоянки, а також на стоянках під навісом або на майданчиках забороняється:
палити, користуватися відкритим вогнем;
залишати відкритими горловини паливних баків автомобілів;
заряджати акумуляторні батареї (у приміщеннях);
зберігати будь-які матеріали і предмети;
мити або протирати бензином деталі або агрегати, а також руки та одяг;
зберігати паливо (бензин, дизельне паливо) за винятком палива в баках автомобілів;
заправляти автомобілі рідким (газоподібним) паливом, а також зливати паливо з баків і випускати газ;
встановлювати предмети і обладнання, які можуть перешкоджати швидкій евакуації автомобілів у разі пожежі або іншого стихійного лиха;
пуск двигуна з будь-якою метою, крім виїзду автомобіля з приміщення.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов’язаний:
негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 ПДР;
не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я;
у разі неможливості виконати дії, перелічені в попередньому підпункті, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред’явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об’їзд місця пригоди;
до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
5.2. При виникненні пожежі під час руху необхідно зупинити автомобіль, вимкнути двигун, вжити заходів до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння. За можливості повідомити про те, що сталося, у пожежну охорону (тел. 101). У будь-якому випадку доповісти про аварійну ситуацію безпосередньому керівнику.
5.3. При загорянні одягу необхідно передусім згасити полум’я підручним матеріалом. При цьому не можна накривати потерпілого з головою, щоб уникнути опіків дихальних шляхів і отруєння токсичними продуктами горіння.
5.4. За вимушеної зупинки автомобіля на узбіччі або на краю проїжджої частини дороги для проведення ремонту водій зобов’язаний включити аварійну світлову сигналізацію, встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані не ближче ніж 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м — за їхніми межами.
5.5. Перед підйомом частини автомобіля домкратом необхідно встановити автомобіль на горизонтальному неслизькому майданчику за межами проїжджої частини дороги, зупинити двигун, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом, вивести людей із салону, закрити двері, встановити під колеса, що не підіймаються, упорні колодки. Під час підйому частини автомобіля на ґрунтовій поверхні необхідно вирівняти місце установки домкрата, покласти під домкрат міцну дерев’яну підставку площею не менше 0,1 м2 або дошку. Забороняється встановлювати домкрат на випадкові предмети.
5.6. За появи під час руху запаху бензину водій повинен негайно зупинити автомобіль, виявити причину появи запаху та усунути її.
5.7. На автомобілі, що працює на газовому паливі, за будь-якої несправності редукторів тиску, електромагнітного запірного клапана необхідно закрити витратні та магістральний вентилі. Автомобіль направити на перевірку до спеціальної майстерні (на спеціалізовану дільницю).

__________________________________________________

ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження міського голови
(підпункт 1.3.)
12.06.2023 № 77
Інструкція з охорони праці
для прибиральника службових приміщень
виконавчого комітету Бориспільської міської ради

1. Загальні положення
1.1. Інструкція з охорони праці для прибиральника службових приміщень  виконавчого комітету Бориспільської міської ради (далі – інструкція) поширюється на всіх працівників, які виконують роботи з прибирання службових приміщень.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 «Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві», ДНАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці».
1.3. За цією інструкцією прибиральник службових приміщень (далі - прибиральник) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та прибиральника.
1.4. До роботи прибиральником службових приміщень допускаються особи, які пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.
1.5. Прибиральник повинен:
1.5.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.5.2. Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту.
1.5.3. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій він проінструктований.
1.5.4. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.
1.5.5. Не допускати в робочу зону сторонніх осіб.
1.5.6. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці.
1.5.7. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.
1.5.8. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.
1.6. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на прибиральника:
ураження електричним струмом;
підвищена вологість при митті підлоги;
протяги;
недостатня освітленість робочої зони;
падіння з висоти при митті вікон;
токсична та подразнююча дія через органи дихання, шкіру та слизові оболонки миючих розчинів, паст для догляду за підлогою.

1.7. Прибиральник забезпечується спецодягом: халат бавовняний, рукавиці комбіновані; при митті підлоги і місць загального користування додатково: чоботи гумові, рукавиці гумові.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи:
2.1. Одягти спецодяг, акуратно його заправити, не допускаючи звисаючих кінців, застібнути рукава, волосся прибрати під головний убір.
2.2. Перевірити справність механічних засобів для прибирання (пилососи, натирачі підлоги, прибиральні машини тощо).
2.3. При прибиранні приміщення біля електроприладів впевнитись, що вони вимкнені.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Користуватися тільки справними пилососами, натирачами підлоги, прибиральною машиною тощо.
3.2. Під час роботи необхідно уникати протягів.
3.3. Прибирати сміття безпосередньо руками не дозволяється.
3.4. Прибирання в вечірній час, а також в затемненому приміщенні без достатнього освітлення не дозволяється.
3.5. При переміщенні столів, шаф та іншого інвентарю і меблів з їх поверхні необхідно зняти предмети, які можуть впасти.
3.6. При митті вікон не ставати на підвіконня, а користуватися для цього спеціальною розсувною драбинкою. Драбинка має бути справною, мати щаблі, скріплені тятивами, а не прибиті цвяхами. На кінцях драбинки мають бути гумові башмаки або загострені металеві наконечники, що запобігають ковзанню її по підлозі (драбинку необхідно випробувати на статичне навантаження).
3.7. Не можна користуватись замість драбинок випадковими предметами.
3.8. Протирати електроприлади, пускові апарати та інше дозволяється тільки після зняття напруги.
3.9. Виносити відходи і сміття з приміщення тільки в спеціально відведене для цього місце.
3.10. Забороняється:
робити прибирання біля працюючого обладнання;
зупиняти чи пускати обладнання, а також витирати його під час роботи;
використовувати для миття віконних рам, меблів тощо бензин, гас, ацетон, скипидар та інші легкозаймисті і горючі рідини;
розводити бензином, скипидаром або іншими легкозаймистими рідинами пасту для натирання підлоги;
класти на електроприлади та нагрівальні пристрої та залишати в проходах, дверних отворах тощо ганчірки, мітли та інші предмети;
витирати вимикачі струму, електропроводку, штепсельні розетки;
сушити ганчірки або спецодяг на приладах опалювальної системи;
залишати після прибирання приміщення з включеним освітленням.
3.11. У туалетах мити підлогу розчином хлорного вапна (дві столові ложки на відро води), користуючись засобами індивідуального захисту.
Не залишати розведене (кашоподібне) хлорне вапно в закритому приміщенні, а також не заливати його гарячою водою для запобігання інтенсивному утворенню шкідливих газів.

3.12. Раковини умивальників і унітазів мити гарячою водою з содою (3-5%-ний розчин) чи спеціальними миючими розчинами.
3.13.  Переносити гарячу воду тільки у відрах, закритих кришками.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи:
усі прибиральні механізми, інструменти, драбинки тощо прибрати у відведене для них місце;
зняти спецодяг та засоби індивідуального захисту, покласти у відведене для них місце;
при забрудненні засобів індивідуального захисту їх необхідно помити;
якщо робота виконується в неробочій час, перевірити чи вимкнені електроприлади, освітлення, закриті водопровідні крани;
вимити теплою водою з милом руки та обличчя. При можливості прийняти душ;
доповісти керівництву установи про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях:
5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі: ураження електричним струмом, падіння з висоти, токсичної дії пасти для натирання підлоги і хлорного вапна, поранення несправним інвентарем для прибирання та інше.
5.2. В разі виникнення аварійної ситуації слід негайно припинити роботу, якщо робота виконувалась електроспоживачами, відключити їх від електромережі, повідомити про те, що сталося, керівника робіт.
5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати «швидку медичну допомогу»(103).
5.4. Надання першої медичної допомоги.
5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати «швидку медичну допомогу».
5.4.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом. Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба. При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.4.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.
5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.4.6. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
підняти поранену кінцівку вверх;
кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.5. Якщо сталася пожежа, приступити до її гасіння наявними засобами пожежогасіння. При необхідності викликати пожежну частину (101).
5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.

___________________________________