Військове звання: солдат Військова посада: 2-й номер розрахунку АГС-17, розвідник розвідувально-диверсійної групи, помічник сапера-підривника Підрозділ: 40-й батальйон територіальної оборони «Кривбас»
|
Народився в м. Бориспіль Київської області.
З 10-ти років займався у Бориспільському військово-патріотичному клубі «Ратоборець», мав 2-й розряд, а також чорний пояс із тхеквондо. Навчався у російськомовному 8-В класі Бориспільської ЗОШ № 8. У жовтні 2009 року Георгій вступив до Технологічного ліцею м. Києва. З дитинства цікавився авіацією, хотів стати пілотом. Після школи навчався заочно у Національному авіаційному університеті за спеціальністю «Авіа- та ракетобудування». Обожнював техніку. Після переїзду до Києва став займатися дигерством, досліджував столичні підземелля та дренажні системи. Цікавився історією.
З 22 січня по 6 березня 2014 року був учасником Революції Гідності на майдані Незалежності. Виводив поранених та контужених до Михайлівського собору, тоді і сам отримав контузію. Російськомовний юнак на Майдані одразу перейшов на українську мову. У січні 2014 року на Московському мосту повісив державний прапор України. Коли «Беркут» почав пробивати барикади Майдану, Тороповський зі своїм товаришем за допомогою пляшок із займистою сумішшю підпалив один з БТРів на Хрещатику навпроти будинку Профспілок. Серед перших зайняв КМДА. Організував 7-му сотню Майдану (31-шу сотню «Лева»), Залізну сотню, яка охороняла сцену, барикаду №1 на Інститутській і патрулювала Майдан.
Після Революції Гідності перейшов до лав Правого сектору добровольцем, з початку квітня 2014 р. – у тренувальному таборі «Десна» (Чернігівська область) у складі ДУК. У травні-червні активно збирав допомогу, медикаменти і відвозив на схід України. У кінці червня подзвонив матері і сказав, що сам відправляється на передову добровольцем, приховавши свій вік.
Георгій брав участь в АТО як гранатометник та розвідник (2-й номер розрахунку АГС-17, розвідник розвідувально-диверсійної групи, помічник сапера-підривника). Серед своїх мав прізвисько «Хантер», а також «Торопига».
Тороповський брав участь в наступних бойових операціях:
- на початку липня 2014 року разом з групою 40 БТрО і 3 ПСПН атакував блокпост незаконних збройних формувань Російської Федерації в селі Благодатне (Амвросіївський район, Донецької області). Під час загрози прориву НЗФ ДНР в напрямку с. Благодатне допомагав в підриві мосту перед селом. У с. Благодатне вів бій в передній групі, допомагав виводити поранених з бою;
- на початку липня 2014 р. з групою ПС брав участь у бою під Карлівкою. Тоді було знищено кілька сепаратистів, військову техніку, зруйновано оборонні споруди противника;
- в середині липня 2014 р. здійснив атаку на оборонні позиції НЗФ РФ (ДНР) в селі Новий Світ (Старобешевський район, Донецької області). А саме: розвідка боєм району мосту, зачистка ферми, захоплення окопів та протитанкових їжаків, обстріли позицій противника з АГС-17;
- в середині липня 2014 р. брав участь у відбитті атаки бойової колони НЗФ РФ (ДНР) в районі висот біля с. Благодатне, разом з частинами 28-ї бригади та 40 БТрО, групою ДУК ПС була відбита у бойовиків БМП-2 в якості трофея;
- 16 липня 2014 р. як супроводжуючий колони із 3-х БМП-2 разом з 17-ма військовослужбовцями 28-ї ОМБр потрапив в засідку НЗФ ДНР біля с. Маринівка (Шахтарський район, Донецької області, 4 км від україно-російського кордону). Вступивши в бій з переважаючим в живій силі та техніці противником (2 танки Т-64), група українських військовослужбовців понесла втрати. Сам Георгій брав активну участь в цьому бою, отримав поранення осколками ручної гранати та контузію, не дивлячись на це – врятував життя 4-м бійцям, вивів 3-тій механізований взвод із зони обстрілів та допоміг дістатися до найближчого опорного пункту 28-ї ОМБр. 17 липня разом з іншими пораненими був відправлений у військовий шпиталь м. Дніпропетровська. Протягом 17-23 липня 2014 р. знаходився на лікуванні у Дніпропетровському військовому шпиталі. Він приховував свій вік – 18 років йому виповнилося 21 липня, тому назвав рік народження – 1995. Після шпиталю повернувся на схід України;
- протягом серпня 2014 р. брав участь у боях біля Савур-Могили, в контрснайперських операціях на околицях Іловайська (села Покровське, Виноградне), виходив на бойове завдання в складі об’єднаної групи ДУК-ЗСУ, проявив себе як досвідчений розвідник, брав на себе ініціативу з маршруту руху (без втрат живої сили) і вибору позиції для засідки. Здійснював підвіз боєкомплектів до позицій батальйону Дніпро-1 в м. Іловайськ, відбивав атаки на блокпости з тилу;
- брав участь в боях у районі с. Грабське (Амвросіївський район, Донецької області), в атаках на оборонні споруди біля с. Кутейнікове в тій же місцевості, в атаці ферми в районі с. Виноградне;
- брав участь у боях під час прориву в м. Іловайськ задля забезпечення заходу в місто колони батальйонів «Азов», «Дніпро-1», «Шахтарськ» з північно-східної околиці міста. При атаках на блокпост на в’їзді в місто з боку с. Покровське наодинці вів вогонь, доки група розгорталася в бойовий порядок. Обставини загибелі: Був вбитий 17 вересня 2014 р. коли повертався на схід поїздом Київ — Дніпропетровськ, на нього було здійснено напад, тіло Георгія знайшли на колії (за голову бійця сепаратисти призначали винагороду). Вбивць досі не знайдено. Важливий момент, що коли хлопця викинули, в нього на голові була встановлена відеокамера. Від падіння вона розбилася, тому відтворити відео останніх годин життя солдата не вдалося. Неодружений, залишилась мати Тетяна Миколаївна. Прощання з добровольцем АТО спочатку відбулося в Києві, потім в Борисполі, де юнак провів своє дитинство. Похований 19.09.2014 року в Борисполі на Рогозівському кладовищі на Алеї почесних поховань. Рішенням Бориспільської міської ради від 17.12.2015 вулицю Комсомольську у місті Борисполі було перейменовано на вулицю Георгія Тороповського.
Розпорядженням Київського міського голови № 125/ 1 від 19.02.2016 р. вулицю І. Дубового у Дніпровському районі було перейменовано на вулицю Георгія Тороповського.
Світлина з Георгієм на барикаді на вулиці Грушевського була однією з центральних фотографій на виставці робіт Юлія Білака (Франція) «MAIDAN, history of a future» в Українському Домі.
У травні 2015 року у видавництві І. Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» вийшла книга Б. Жолдака «УКРИ», присвячена Георгію Тороповському.
21.09.2015 р. на телеканалі «Культура» вийшов документальний фільм «Обличчя війни», в якому головним героєм є Георгій Тороповський.
У Києві відкрили меморіальну дошку бійцеві в 2017 р. по вулиці Г. Тороповського. |
