«Сьогодні сили оборони звільняють територію України від окупантів, наближаючи нашу перемогу. Ми ж маємо забезпечити нормалізацію життя там, де це можливо. І вже зараз, не чекаючи того, як це відбуватиметься після перемоги», – зазначив він.
Виконавчий секретар Президії Конгресу, заступник керівника Офісу Президента Олексій Кулеба модерував захід, який відбувся в оновленому форматі безпосереднього спілкування членів Президії, представників центральних органів різних гілок влади, військових адміністрацій, представників громад Херсонщини, які постраждали від російської агресії та від підтоплення внаслідок підриву російськими військовими Каховської ГЕС.
Голова Президії Конгресу запропонував зосередити першочергову увагу на питаннях екологічної ситуації та відновлення водопостачання на деокупованій території Херсонщини, прискорення буріння нових свердловин, ремонту та будівництва водогонів. Також окремо зупинитися на відновленні житла та соціальної інфраструктури, щоб людям було, куди повертатися, а також враховуючи наближення зими.
«Ми маємо вирішувати всі питання разом. Держава максимально допомагатиме. Але належна організація процесу – за місцевою владою. Безгосподарність та зловживання будуть розцінюватись як зрада. Ні на мить не забуваймо: в нас ще триває війна», – наголосив Андрій Єрмак.
Також до засідання Президії Конгресу долучилися фермери та аграрії Херсонської області. За словами Олексія Кулеби, відновлення регіону неможливе без відновлення економіка. Підтримка місцевого бізнесу – важливе питання.
Тому з представниками місцевого бізнесу, аграріями та фермерами обговорювали важливість доступних кредитів та полегшених кредитних умов для деокупованих територій, пільгового кредитування сільськогосподарських підприємств. Підприємці цікавилися також питанням відновлення Інгулецької зрошувальної системи.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук зі свого боку зазначив, що сьогодні стратегічно важливий Південь України, зокрема Херсонщина, не лише є форпостом у стримуванні окупаційних військ росії, але й важливою складовою соціальної, економічної, екологічної, культурної сфер життя всіх українців.
За його словами, сьогодні першочерговими завданнями є захист людей, що знаходяться на цих територіях, відновлення нормального життєзабезпечення деокупованих районів Херсонщини, гуманітарне розмінування, підтримка бізнесу, що не припиняє роботу попри всі складнощі.
Як зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, саме такий формат засідань Президії Конгресу є дуже практичним та корисним.
Триває робота з обстеженням саперами постраждалих територій та знешкодження мін та інших вибухонебезпечних предметів, які вимило водою. Також поліція забезпечує охорону правопорядку, працюють патрулі задля недопущення мародерства та інших злочинів.
Міністр внутрішніх справ України, керівник робіт із ліквідації наслідків підриву Каховської ГЕС Ігор Клименко зазначив, що після підриву росіянами дамби органам системи МВС вдалося налагодити підвіз питної води у постраждалі райони, а також продуктів харчування та речей першої необхідності.
Представники відомства, за словами Ігора Клименка, регулярно здійснювали рейди, аби виявити незаконний вилов риби та раків, щоб запобігти погіршенню санітарної ситуації. Ігор Клименко заявив, що завдяки спільним зусиллям Офісу Президента, Уряду, місцевої влади вдалося завершити перший етап ліквідації наслідків підриву Каховської ГЕС.
Водночас Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з науковцями працюють над збереженням дна Каховського водосховища. З цією метою працівники національних парків засіяли 3500 га конюшиною.
За словами профільного міністра Руслана Стрільця, Україна втратила 70% води з водосховища, а загальні збитки оцінено в понад 146 млрд грн. За оцінками експертів місії ООН йдеться про 12 млрд доларів США завданої шкоди.
Довідково: до кінця вересня Програма ООН з довкілля презентує програму, що стане одним з елементів реалізації Формули миру Президента України та передбачатиме розмінування територій, очищення від твердих відходів, відновлення гідрологічного режиму, а також рослинного та тваринного світу.
Щодо ситуації на Херсонщині в цілому виступив начальник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, внаслідок підтоплень зруйновано або пошкоджено понад 3200 об’єкта. Державну допомогу виплачено понад 13,5 тисячам жителів Херсонщини на суму понад 60 млн грн, з обласного бюджету допомогу отримали понад тисяча громадян та ще тисяча – з місцевого бюджету. Організовано оформлення допомоги постраждалим громадянам від міжнародних організацій.
Також обговорили стан забезпечення вчителів ноутбуками і дітей необхідними гаджетами для проведення навчання у форматі онлайн.
Учасників засідання поінформували про роботу хабу для внутрішньо переміщених осіб з Херсонщини, який працює на Одещині. Обговорювалося питання допомоги у працевлаштуванні вимушених переселенців з Херсонської області.
За словами віцепрем’єр-міністра — міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук, вакансії на Херсонщині є, проте важливо активно працювати над комунікацією з населенням щодо їх наявності.
Однією з особливостей цього розширеного засідання Президії Конгресу стала участь громад Херсонщини в онлайн режимі та можливість діалогу у форматі “питання-відповідь”.
Під час онлайн-включення з села Посад-Покровське Херсонської області голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа-Масі Найєм розповів про стан реалізації пілотного проекту комплексного відновлення в цьому населеному пункті. За його словами, вже є мастер-план для всього села і до кінця року планується завершити будівельні роботи по левовій частині будинків. Роботи щодо соціальної інфраструктури буде завершено наступного року.
Також учасників засідання було проінформовано про статус реалізації проекту «Пліч-о-пліч» Президента України з відновлення об’єктів житлової та соціальної інфраструктури на території громад Херсонської області.
Серед інших питань, які порушували мешканці громад, були потреби додаткової комунальної техніки, необхідність більшої кількості працівників для ліквідації надзвичайної ситуації, пов’язаної з підривом греблі Каховської ГЕС, необхідність залучення додаткових підрозділів з розмінування території області та надання додаткової спецтехніки, законодавчого врегулювання проблеми надання спеціального статусу для осіб, які беруть участь у ліквідації наслідків збройної агресії РФ.
Обговорювалася готовність об’єктів теплопостачання, відновлення водо- та газопостачання в деокупованих громадах Херсонщини. Також продовжується робота з буріння артезіанських свердловин на території Херсонської області, вже визначено до цього 50 місць.
Особливу увагу приділено стану забезпечення захисту об’єктів критичної енергетичної інфраструктури на території області перед початком осінньо-зимового періоду.
Андрій Єрмак зазначив, що подібний формат буде продовжено, і головна мета – безпосередньо почути наші громади та українських громадян. Також варто долучити іноземних дипломатів з країн, які співпрацюють з регіонами.
«Всі наші рішення мають прискорити повернення життя в усіх наших регіонах до абсолютної нормальності. Щоб люди, які виїхали, також бачили, чули і були причетні до ухвалення рішень», – наголосив він.
За результатами засідання, визначено необхідність залучення до майбутніх заходів розширеного формату й іноземних дипломатів з країн, які співпрацюють з регіонами України.
Наприкінці засідання було затверджено графік роботи Конгресу до кінця 2023 року. Виконавчий секретар Президії Конгресу, заступник керівника Офісу Президента Олексій Кулеба повідомив, що розроблений графік проведення засідання членів Конгресу кожної області.
«У вересні пропонується провести такі засідання в південних та східних регіонах, у жовтні – в центральних та північних областях?, у листопаді – в західних. Після проведення таких засідань наприкінці кожного місяця передбачені так звані кустові засідання членів Конгресу, за результатами яких будуть узагальнені пропозиції регіональних зібрань та формуватися порядок денний засідання Президії та самого Конгресу у грудні 2023 року», – повідомив Виконавчий секретар Президії Конгресу.
