Церемонія прощання відбудеться у понеділок, 27 листопада 2023 року, об 11:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі.
А опісля – поховання на Рогозівському кладовищі (м. Бориспіль)
Громадо! Просимо провести всім разом в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! Гідно вшанувати пам’ять – це найменше, що ми, українці, можемо зробити для наших Героїв, які віддають найцінніше – життя!
Олександр Гончар народився на Бориспільщині у селі Щасливе. Після закінчення місцевої школи прийняв рішення вступити до Державного педагогічного університету імені Г.Сковороди, аби опанувати професію вчителя фізкультури.
Ця спеціальність була обрана не випадково, адже Олександр ще з дитинства захоплювався футболом і впевнено та натхненно працював над вдосконаленням своїх професійних вмінь і навичок.
Олександр Гончар був вихованцем бориспільського футболу. Першим професійним клубом став «Борисфен», за який він дебютував у 1997, був гравцем основного складу бориспільської команди.
У спортивній скарбничці Олександра Гончара (або як його ще називали - Муха) було багато й інших українських футбольних команд: "Прикарпаття" (м.Івано-Франківськ), "Ворскла" (м. Полтава), "Металіст" (м.Харків), "Зоря" (м. Луганськ), "Нива" (м. Тернопіль) та інші. Двічі ставав срібним призером Першої ліги України: 2002/2003, 2005/2006.
Після завершення спортивної кар'єри почав займатися приватною підприємницькою діяльністю, згуртувавши навколо себе надійних, відповідальних людей.
Та не лише через футбол Бориспіль став рідним для нашого Героя. Саме у Борисполі Олександр зустрів свою дружину, тут народилися їхні діти - донечка та синочок, тут промайнули найщасливіші роки сімейного життя.
Добрий, щирий, відповідальний, надійний, цілеспрямований, надзвичайний оптиміст з неймовірним почуттям гумору - таким назавжди запам'ятають Олександра його рідні, близькі, друзі, колеги, знайомі.
"Це була золота людина", - ділиться спогадами дружина та згадує, як смачно він готував. Особливо добре вдавалося пекти торти.
Кожного року на Різдво всієї родиною обов'язково їздили до батьків, бо ж сімейні цінності та традиції для нашого Героя були завжди на першому місці.
На жаль, Олександр більше не переступить поріг батьківського дому та не обійме рідних...
Коли у березні 2023 року прийшов час стати на захист родини та української землі, Олександр без вагань вступив до лав Збройних Сил України.
За час проходження військової служби зарекомендував себе виключно з позитивної сторони. Функціональні обов'язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед колег по службі.
Побратими згадують, що Олександр швидко знайшов спільну мову з усіма, був дуже щирим, відповідальним та дисциплінованим. Мав позивний "Джміль".
16 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку життя нашого Героя обірвалося… Він до останнього подиху був вірним військовій присязі та Українському народу.
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!
Джерело: Виконавчий комітет Бориспільської міської ради
