Церемонія прощання з Героєм відбудеться 8 грудня 2023 року об 11:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі.
А опісля – поховання на Рогозівському кладовищі (м. Бориспіль)
Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!
Андрій Лакизюк народився та виріс на Житомирщині. Після закінчення місцевої школи вступив до Державної академії податкової служби України, де опанував не лише цивільне «Фінасове право», але й здобув спеціальність військового юриста на кафедрі військової підготовки.
Більше 10 років тому разом з дружиною переїхали до Борисполя, де Андрій влаштувався працювати у ДП МА «Бориспіль». Тут народилися їхні діти, будувалися плани на майбутнє, нові друзі, знайомі, теплі спогади про щасливі роки. Але все нещадно обірвала війна і тепер вже рідний Бориспіль стане місцем останнього спочинку для нашого Героя.
У мирному житті Андрій активно займався спортом, особливо легкою атлетикою. А ще був неймовірно ерудований: дуже багато читав, вивчав історію України, мав надзвичайну пам’ять.
Добрий, цілеспрямований, відкритий, прямолінійний наш Герой завжди мав власну думку, але і прислухався до інших. Побратими згадують про свого командира лише найкраще: безстрашний, організований, завжди дотримувався свого слова, ніколи не ховався за спинами, а навпаки йшов попереду.
Чуєте, люди, він не боявся! І у липні 2023 року приєднався до лав Збройних Сил України. Після навчання та бойового злагодження вирушив на передову, де разом з побратимами виганяв з рідної землі проклятих російських окупантів і до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас.
Життя відважного захисника обірвалося 1 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області.
Україна втратила свого Героя, а родина – люблячого сина, брата, чоловіка та турботливого татка…
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!
Не забувай... Коли лягаєш спати,
Коли зима постукає в вікно ,
Коли кругом загорне сніг лапатий
Всю землю у біленьке полотно.
Не забувай... Молися... Тихо дякуй...
Бо там під снігом у далекім бліндажі
Тримають спокій молоді солдати
Своїм життям... щоразу на межі...
Не забувай... (с) А.Войтенко
