Народився 16.06.1975 у м. Первомайський Харківської обл. Тривалий час пропрацював на хімічному заводі, активно займався волонтерською діяльністю. Проживав у м. Борисполі по вул. Лісова. Учасник АТО/ООС 2016 – 2019 років. Повернувшись зі Сходу, активно займався волонтерською діяльністю. 24 лютого, коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію України, Ігор Степанюк знаходився за кордоном, у Польші, але вже через два дні повернувся до України та вступив до лав ЗСУ. Без вагань вдруге пішов на фронт – захищати свою землю, свою державу, свою сім’ю. Загинув 20 червня 2022 року від отриманих поранень несумісних із життям в результаті здійснення противником обстрілу з танків по позиціях підрозділу в місті Торецьк, Бахмутського району Донецької області. Поховано героя в м. Бориспіль Київської обл. на Алеї почесних поховань Рогозівського кладовища. У Ігоря Степанюка залишилася мати – Галина Петрівна (м. Первомайський), дружина – Марина Миколаївна, дочка Дар’я (2010 р. н.) | 
