З невимовним болем і сумом повідомляємо, що до рідного дому на щиті повернувся наш Герой, захисник, справжній патріот – 34-річний молодший сержант, гранатометник десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти Євген ЦАРЬОВ з Борисполя.
Церемонія прощання з Героєм відбудеться 14 березня 2024 року об 11:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі.
А опісля – поховання на Рогозівському кладовищі (м. Бориспіль).
Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!
Євген народився та виріс у місті Донецьк. Там вперше переступив поріг рідної школи, здобув профільну освіту, там залишились спогади про щасливе дитинство та грандіозні плани на майбутнє. Та у 2014 році, коли у рідне місто прийшла ворожа окупаційна влада, він твердо вирішив, що ніколи не прийме на своїй землі російську нечисть. Для Євгена Донецьк завжди був і залишався сучасним, красивим містом України. І лише України!
Тому у 2014 році Євген був змушений виїхати, але твердо вірив, що обов’язково знову приїде до українського Донецька. Спочатку проживав у столиці, а коли у 2020 році зустрів своє справжнє кохання і майбутню дружину – переїхав до Борисполя. Міста, яке стало для нього рідним. Саме тут він так мріяв побудувати свій будинок для родини. Але не судилося…
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення на територію незалежної, вільної України Євген проходив службу у Міністерстві внутрішніх справ. Та впродовж довгого часу відчував, що хоче зробити більше для наближення нашої Перемоги, тому у вересні 2023 року добровільно прийшов до військкомату та вступив до лав Збройних Сил України.
Дружина розповідає, що день, коли Євген повідомив про прийняте рішення приєднатися до захисників України, вже ніколи не забуде. Адже ця розмова відбулась у важливий для їхньої родини день – 1 вересня, коли до першого класу відвели сина.
«В один день відпустила в життя найрідніших чоловіків: так різко подорослішав син і вже повели до першого класу, а чоловік пішов на війну», – згадує дружина.
Веселий, завжди усміхнений, добрий, прямий Євген був турботливим батьком, «душею компанії» і справжньою людиною слова. Ніколи і нікому не відмовляв у допомозі, дуже любив тварин. Важливу роль у мирному житті нашого Героя відігравав спорт: професійно займався боротьбою, а вільний час займався у спортзалі, підтримуючи здоров’я.
У будь-якій ситуації притримувався правила зробити все якнайкраще. І в житті, і під час служби. Побратими розповідають, що Євген зарекомендував себе з позитивної сторони: функціональні обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом, намагався підтримувати високий моральний дух у підрозділі, вникав у турботи оточуючих.
16 лютого 2024 року на Харківщині життя відважного захисника обірвалося …
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають!
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!
