Розглянувши ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.03.2024 по цивільній справі № 359/12592/23 за позовом громадянина *** до *** про позбавлення батьківських прав, відповідно до статей 19, 164, 165 Сімейного кодексу України, статей 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», підпункту 4 пункту б) частини 1 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи рекомендації Комісії з питань захисту прав дитини (протокол від 14.03.2024 № 5), виконавчий комітет міської ради ВИРІШИВ:

1. Погодити висновок органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав громадянки *** відносно її малолітнього сина *** 2012 року народження (додається).

2. Висновок органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав громадянки *** відносно її малолітнього сина *** 2012 року народження, надати до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови Бистру Л.Г.

Секретар міської ради                                                       Владислав БАЙЧАС

                                                 ПОГОДЖЕНО
Рішення виконавчого комітету 
міської ради
01.04.2024 №3 61

Висновок органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав громадянки *** відносно її
малолітнього сина ***

Службою у справах дітей та сім’ї міської ради, відповідно до ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.03.2024 по цивільній справі № 359/12592/23 за позовом громадянина *** до *** про позбавлення батьківських прав, – розглянуто та вивчено документи, представлені позивачем Анісімовим Р.О.
Встановлено, що громадяни *** та  *** перебували у зареєстрованому шлюбі із 2011. Від подружнього життя 2012 року у батьків народився син ***.
Спільне життя між батьками не склалося, тому рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.03.2016 шлюб було розірвано.
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов громадянина *** та його малолітнього сина *** від 16 лютого 2024 року № 89 складеного спеціалістами Служби у справах дітей та сім’ї Бориспільської міської ради, забезпеченням життєвих потреб малолітньої дитини, а також його культурний розвиток та відпочинок, здійснюється бабусею – громадянкою *** та батьком, якщо він перебуває у відпустці. Оскільки останній є солдатом та перебуває на військовій службі у військовій частині А****.
Відповідно до положень статті 19 Сімейного кодексу орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо вирішення спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно з п. 15 постанови Верховного Суду України від 30 березня 2007 р.              № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Верховний суд України в ч. 2 п. 16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року наголосив, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених, ст. 164 Сімейного кодексу України, а ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею норм моралі; не виявляють інтересу до її світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У порядку ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України обов'язковою є участь у справі по позбавленню батьківських прав органу опіки та піклування. Суд має витребовувати від цього органу письмовий висновок, а також може допитати представника цього органу в судовому засіданні.
Слід звернути увагу на те, що згідно з ч. 6 ст. 19 Сімейного кодексу України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Якщо суд установить, що орган опіки та піклування подав висновок, який суперечить інтересам дитини або є недостатньо обґрунтованим чи недостовірним, суд вправі на підставі ст. 262 Цивільного процесуального кодексу України постановити окрему ухвалу і направити її відповідному  органу опіки та піклування для усунення недоліків у роботі.
Відповідно до наявних у справі документів, відсутня доказова база щодо ухилення матері від виконання своїх батьківських обов’язків, надання до суду якої має забезпечити позивач у порядку статті 83 ЦПК України.
Згідно документів, наявних у справі, не можливо встановити причини не виконання матір’ю своїх обов’язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку виконкому та попередження матері про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (ВССУ у справі № 211/559/16-ц від 01 листопада 2017р.).

Зокрема, суд касаційної інстанції підкреслив наступне. При позбавленні батьківських прав суду слід не тільки встановити ухилення матері від виконання батьківських обов’язків, а також чи попереджувалася мати офіційно про необхідність зміни ставлення до дитини. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, тому важливе значення має висновок виконкому органу місцевого самоврядування про доцільність або передчасність застосування такого заходу.
Питання по підготовці висновку щодо доцільності чи недоцільності позбавлення батьківських прав громадянки *** по відношенню до малолітнього сина *** 2012  року народження, розглядалося 14.03.2024 на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини.
Обстежити житлово-побутові умови та відібрати пояснення у громадянки *** по суті справи немає можливості, оскільки зі слів батька, матір хлопчика, за вказаною адресою не проживає, на даний час може перебувати за кордоном, інформація про фактичне проживання громадянки *** відсутня.  
З урахуванням вище наведеного, на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, а також на підставі інших документів, які стосуються справи, та керуючись статтею 19 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування вважає, що для задоволення даного позову немає правових підстав та є передчасним.
______________________________________________