| Підлітком Микита Белименко втратив одразу обох батьків. У 2015 році закінчив Бориспільський НВК «Гімназія «Перспектива» (нині Бориспільський ліцей «Перспектива» імені Володимира Мономаха). У 2020 році підписав контракт з полком «АЗОВ». Микита не з першого разу пройшов медкомісію в «Азов». «Він поїхав на медкомісію у Маріуполь, та не пройшов її. Лікарі сказали, що у нього сердечна патологія» – згадує опікун Микити пані Тетяна. «Він телефонував мені, просив здати кардіограму за нього, щоб все ж пройти ту медкомісію. Я відмовилась, але потім у Києві ми разом пішли на обстеження. Виявилось, що патологій немає, просто серце нетипової форми. Боже, ви б бачили Микиту, який він був щасливий. Взяв той папірець та почав цілувати. Одразу поїхав до Маріуполя, а за два дні сказав, що його беруть на курс молодого бійця (КМБ).» Витримав усі етапу важкого відбору. Після курсу Микита надіслав Тетяні фото: йому присвоюють шеврон «Азову», він стоїть щасливий та посміхається . У січні 2022 року Микита хотів приїхати у чергову відпустку додому, але її раптово скасували. А 24 лютого почалася повномасштабна війна. З перших днів їхній підрозділ боронив місто Маріуполь. Востаннє Микита зателефонував Тетяні 26 березня – і його голос був несподівано щасливим. «Я почула той голос та кажу: «Микита, вам що, нарешті привезли їжу?” Він засміявся та відповів: «Зброю! Нам привезли зброю на гвинтокрилі!» Відтоді зв’язок з родиною перервався. На початку червня 2022 року Тетяна отримала довідку від Національної гвардії України про загибель Микити. Тіло Героя досі не ідентифікували і не передали родині для поховання. Пліч-о-пліч пекло Маріуполя з Микитою пройшов друг дитинства Іван Черненко, який нині в полоні в Оленівці. У Микити залишився малолітній брат Ілля, курсант Київського військового ліцею імені Івана Богуна. | 
