Нестерпний біль, адже ще один наш земляк приєднався до лав небесного легіону Героїв та буде тримати над нами небо.
У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Донеччині загинув відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 імені Юрія Головатого (нині Бориспільський ліцей імені Юрія Головатого) солдат, водій гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 44-річний Сергій БОНДАР з Борисполя.
Церемонія прощання з Героєм відбудеться 3 червня 2024 року об 11:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі.
А опісля – поховання на Рогозівському кладовищі (м. Бориспіль)
Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!
Сергій народився та виріс у Борисполі. Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 імені Юрія Головатого (нині Бориспільський ліцей імені Юрія Головатого), продовжив навчання у Київському механіко-металургійному технікумі, який закінчив з відзнакою.
Добрий, щирий, відповідальний, надійний, з сильним вольовим характером і позитивним поглядом на життя, розсудливий, обізнаний і наполегливий Сергій завжди підставляв своє плече тим, хто потребував допомоги. Мав багато друзів, знайомих і велике коло спілкування. Його завжди любили, поважали та цінували, до його слова дослухалися і захоплювалися, як людиною.
Сергій любив роботу, а робота любила його. Прекрасно розбирався у техніці, був напрочуд вправним водієм, адже захопленням усього його життя були автомобілі. Сергій ніби відчував їх, його золоті руки уміли усунути будь-яку несправність, аби обожнювані механізми працювали як годинник.
Та найважливішою цінністю всього його життя була сім’я – у якій Сергій народився і виріс та сім’я, яку створив разом з коханою дружиною і у якій народився та у любові й турботі зростає їхній син. Для них так поспішав побудувати будинок… Але не встиг. Всі мрії і плани на майбутнє нещадно обірвала проклята війна.
Коли прийшов час стати на захист Батьківщини прийшов до військкомату і приєднався до лав Збройних Сил України. І ні секунди не вагався у правильності рішення, бо не бачив для себе іншого шляху, як зі зброєю в руках йти й боронити нашу державу, свою родину і кожного з нас.
Ретельно проходив бойовий вишкіл у Великобританії, а потім на передовій разом з побратимами із честю виконував всі військові завдання, які йому ставили командири. Не ховався за спинами інших, не нарікав на труднощі… Робив усе, щоб наблизити нашу Перемогу.
28 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині нашого захисника обірвалося…
Цей день назавжди став найчорнішим у житті рідних та близьких людей. Адже Сергій більше не зателефонує, не переступить поріг рідного дому, не обійме і не привітає лагідним словом.
Тепер він навіки залишиться у пам'яті своїх рідних, друзів, колег, побратимів та всіх українців, кого він відважно захищав у пекельній боротьбі з російським окупантом.
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають!
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!
