У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Луганщині загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Ю.Головатого (нині Бориспільський ліцей ім. Юрія Головатого), молодший сержант, головний сержант взводу розвідки спеціального призначення батальйону оперативного призначення Національної гвардії України 33-річний Владислав ТЕПЛЮК з Борисполя.

Церемонія прощання з Героєм відбудеться 06 червня 2024 року об 11:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А опісля –  поховання на Рогозівському кладовищі (м. Бориспіль).

Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

Владислав народився та виріс у Борисполі. Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Ю.Головатого (нині Бориспільський ліцей ім. Юрія Головатого) продовжив навчання у Навчально-науковому центрі професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України.
По життю наш Герой зберіг у своєму серці добро, щирість, чуйність, завжди був надійною підтримкою й опорою для найрідніших, мудрим порадником і справжнім другом. Ніколи і нікому не відмовляв у допомозі. Незважаючи на свій добрий і часом м’який характер, був дуже сміливим, відповідальним, цілеспрямованим і з загостреним почуттям справедливості.
У мирному житті захоплювався спортом, відвідував тренажерні зали, дотримувався правильного харчування. Вивчав та вдосконалював знання і навички з виготовлення й дизайну меблів.
А ще був справжнім патріотом! Хоча за плечима не було ні досвіду участі у бойових діях, ні спеціальної підготовки на початку повномасштабного вторгнення росії на території вільної, незалежної, мирної України приєднався до лав Національної гвардії України. У зв’язку з особливостями виконання спеціальних завдань родині майже нічого не розповідав про службу, але завжди знаходив хоч хвилинку, щоб зателефонувати чи написати найріднішим. І на запитання: «Ти як?» завжди відповідав обнадійливе: «Все добре!».
12 травня 2024 року під час виконання спецзавдання на Луганщині життя нашого захисника обірвалося…

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають!
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!