У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Донеччині загинув наш Герой, відважний захисник, справжній патріот, сержант, водій гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти 51-річний Михайло КОВАЛЕНКО.
Церемонія прощання з Героєм відбудеться 14 червня 2024 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А опісля – поховання на Рогозівському кладовищі (м. Бориспіль).
Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!
Михайло Коваленко народився 18 жовтня 1972 року у селі Степне Мар'їнського району Донецької області. Там промайнули найщасливіші роки мирного життя нашого Героя: безтурботне дитинство, мрійлива юність, зустріч коханої дружини, створення власної сім'ї і народження двох синів, безліч приємних спогадів, улюблених місць відпочинку, надійні друзі та колеги.
Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи і проходження служби в Українській армії, повернувся у рідне село, де разом з родиною розпочав створювати власну аграрну компанію «АГРО-АЛЬЯНС». Працюючи на землі, продовжив навчання у Харківському національному аграрному університеті. Впевнено йшов до мети, вкладав всі свої сили та знання, багато працював.
Добрий, веселий, відповідальний Михайло завжди з позитивом дивився на життя, не тікав від труднощів, з відкритим серцем йшов до людей, ніколи не відмовляв у допомозі всім, хто її потребував. У рідному селі його знали і шанували не лише як гарного сім’янина і справжнього господаря-аграрія, але як щирого благодійника.
Завжди мав міцну проукраїнську позицію і чіткі переконання, яких завжди дотримувався. Тому коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію вільної, незалежної України, сім’я Коваленків опинилась у особливому списку окупаційної влади.
Росіяни жорстоко накривали рідне село Героя градами, цинічно вбиваючи мирних цивільних людей та знищуючи їх будинки і повір’я. До останнього разом з дружиною-медиком постійно надавали допомогу односельцям та українським військовим. Коли ж обстріли стали дуже частими, були змушені рятуватися і виїхали до більш безпечного регіону України.
У червні 2022 року сім’я Коваленків приїхала до села Велика Олександрівка Бориспільського району, де вже у липні Михайло вступив до лав місцевої територіальної оборони. Але наш Герой не міг залишатися осторонь і перебувати у відносній безпеці, коли у цей час українські захисники виганяють окупантів з його рідної Донеччини. Тому без вагань добровільно пішов до військкомату та приєднався до лав Збройних Сил України.
Як один зі старших за віком, «Батя» (саме такий позивний отримав за своє добре серце) опікувався молодшими побратимами, хвилювався за їх долю, постійно навчався сам і залюбки передавав досвід. За час служби врятував десятки життів, часто ризикуючи власним.
23 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині життя нашого Героя обірвалося …
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають!
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!
