| Бориспіль – рідне місто Миколи, мала його батьківщина. Тут він народився й зростав. У 1994 році закінчив Бориспільську ЗОШ № 4 (нині ліцей "Перспектива" імені Володимира Мономаха). Мав хорошу роботу в ДМА «Бориспіль». Був надзвичайно добрим чоловіком, справжнім господарем (вирощував неймовірні виноградники), любив тварин та природу. У вільний час доглядав за озером, поряд з яким жив, на ньому ж вирощував диких качок – на радість дітям і дорослим. Життя складалося, малювалися перспективи на майбутнє. Проте з початком повномасштабного вторгнення рф на територію незалежної України, не роздумуючи, разом із братом Сергієм прийшли до військкомату. Обидва опинилися на передовій. У червні 2022 року Микола Кузьменко був тяжко поранений під Лисичанськом на Луганщині. Довго боровся за життя, перебуваючи в госпіталі. 19 лютого 2023 року після довготривалого лікування від травм життя нашого Героя обірвалося. Похований на кладовищі по вул. Бежівка. На воїна вдома чекали: мама, брат та син Олександр | 
