У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Харківщині загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, сержант, головний сержант розвідувального взводу механізованого батальйону 40-річний Олександр ГЛЯДЧЕНКО.
Прощання з Героєм відбудеться 7 жовтня 2024 року о 10:30 у селі Кучаків біля будинку за адресою: вул. Гетьмана Івана Сулими, 30, а опісля – церемонія прощання та поховання на Кучаківському сільському кладовищі.
Громадо! Траурний кортеж з тілом загиблого Героя востаннє проїде вулицями села, де він народився. Тож вийдіть та всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!
Олександр Олександрович Глядченко народився 12 січня 1984 року у селі Кучаків Бориспільського району Київської області. Згодом родина переїхала до столиці.
Після закінчення загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №146 (нині гімназія №146 Дніпровського району м. Києва) вступив до столичного вищого професійного училища №25, де опанував професію муляра-штукатура, плиточника.
«Він був дуже добрий. Всіх пожаліє, все віддасть, що у нього є, і собі не залишить», - згадує згорьована мати.
І хоча у столиці було все його життя – сім’я, робота, друзі, але у літню пору дуже любив приїжджати до села, у якому народився. Тут він міг відпочити душею і як справжній господар допомагав батькам: обрізав улюблені мамині троянди та доглядав за садом, який сам посадив близько 10 років тому. Посадив дерево, разом з дружиною у любові та злагоді ростили сина, і як справжній чоловік-захисник без вагань у грудні 2022 року приєднався до лав Збройних Сил України.
Після навчання та бойового злагодження вже влітку 2023 року вирушив на передову. Пекельні Луганщина, Донеччина…
Батьки згадують, що син дуже мало розповідав, де саме перебуває, щоб вони не хвилювалися. Але навіть з тих розповідей, що вдавалося почути, батьківські серця не мали спокою, бо ж розуміли, у якому пеклі їх син… Під час виконання одного з бойових завдань Олександр зі своєї групи один залишився живим…
25 вересня 2024 року від отриманих поранень на Харківщині життя нашого захисника обірвалося …
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають!
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!





















