З невимовним болем і сумом повідомляємо, що на Харківщині обірвалося життя нашого Героя, відважного захисника, справжнього патріота, випускника Глибоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (нині Глибоцький ліцей), солдата, гранатометника 30-річного Михайла ГОНЧАРА.
Церемонія прощання з Героєм відбудеться 11 листопада 2024 року о 10:00 у Свято-Миколаївському храмі.
А опісля – поховання на кладовищі по вул. Бежівка (м. Бориспіль).
Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!
Гончар Михайло Андрійович народився 23 листопада 1993 року у селі Глибоке, де промайнули його безтурботне дитинство та грайлива юність. Після закінчення Глибоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (нині Глибоцький ліцей) за покликом серця вступив до Переяслав-Хмельницького професійно-технічного училища, де опанував професію повара-кондитера.
Ще під час навчання розпочав трудову діяльність на одному з пекарських підприємств міста Борисполя (МПП «Галант»), де і пропрацював 13 років до початку повномасштабного вторгнення росії на територію України.
Добрий, надійний, працьовитий, спокійний, з прекрасним почуттям гумору, щедрий – останнє віддасть, але ніколи не відмовить. Дуже любив готувати, з цікавістю опановував нові рецепти та з задоволенням пригощав смачними стравами рідних та близьких.
Коли прийшов час стати на захист України, Михайло без вагань і добровільно прийшов до військкомату та у березні 2023 році приєднався до лав Збройних Сил України. Разом з побратимами спочатку були на захисті Донеччини, а згодом – стражденні землі Харківщини…
У травні 2024 року Михайло отримав поранення і впродовж тривалого часу перебував у госпіталі, де були виявлені і інші захворювання. Та коли наш захисник повернувся на позиції – здоров’я знову підкосило. Під час виконання одного з бойових завдань Михайло навіть втратив свідомість і розпочав свою боротьбу за життя… Але, на жаль, програв…
05 листопада 2024 року життя нашого Героя раптово обірвалося…
У день, який мав б стати одним з найщасливіших у його житті, адже саме на цей день була запланована державна реєстрація шлюбу з його коханою, з якою вони мріяли створити сім’ю та будували спільні плани на майбутнє… Не судилося…
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!
