Розглянувши ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01.08.2024 по цивільній справі № 359/6930/24 за позовом громадянки *** до *** про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, відповідно до статей 19, 164, 165 Сімейного кодексу України, статей 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», підпункту 4 пункту б) частини 1 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи рекомендації Комісії з питань захисту прав дитини (протокол від 15.10.2024  № 24), виконавчий комітет міської ради ВИРІШИВ:

1. Погодити висновок органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав громадянина *** відносно його малолітнього сина ***, 2012 року народження (додається).
2. Висновок органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав громадянина *** відносно його малолітнього сина ***, 2012 року народження, надати до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
3. Рішення набирає чинності з моменту його прийняття.
4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови Бистру Л.Г.

Секретар міської ради                                                       Владислав БАЙЧАС

ПОГОДЖЕНО
Рішення виконавчого комітету 
міської ради
04.11.2024 № 1101

Висновок органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав громадянина *** відносно його малолітнього сина ***

Службою у справах дітей та сім’ї міської ради, відповідно до ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01.08.2024 по цивільній справі № 359/6930/24 за позовом громадянки *** до *** про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини – розглянуто та вивчено документи, представлені позивачем ***.
Встановлено, що громадяни *** та *** перебували у зареєстрованому шлюбі із 08.09.2001. Від подружнього життя у батьків народилися сини ***, 2001 року народження, та ***, 2012 року народження. Родина проживала у місті Рубіжне Луганської області.
Спільне життя між батьками не склалося, тому 15.02.2018 заочним рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області шлюб було розірвано. Малолітній *** залишився проживати з матір’ю.
10.06.2023 громадянка *** зареєструвала шлюб із громадянином ***.
У квітні 2022 року Юлія Сергіївна разом з чоловіком *** та малолітнім сином *** евакуювалася у м. Синельникове Дніпропетровської області, а згодом, у лютому 2023 року родина евакуювалася до м. Бориспіль.
Відповідно до довідок від 28.02.2023 № 3249-5002612755, від 28.02.2023 № 3249-5002612757 та від 28.02.2023 № 3249-5002612771 є внутрішньо переміщеними особами.
Малолітній ***, 2012 року народження, є дитиною з інвалідністю, має діагноз: дитячий аутизм з якісним порушенням реципрокної соціальної взаємодії, комунікації, розладами рухових функцій (диспраксію розвитку), системним недорозвиненням мовлення ІІ-ІІІ рівня, затримкою розвитку шкільних навичок, легка когнітивна недостатність, важкий розлад соціального функціонування. Дитина проживає разом з матір’ю, громадянкою ***, та її чоловіком *** за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця ***, будинок *, квартира *, перебуває на їх утриманні, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов від 08.08.2024 № 159 та оцінкою потреб родини від 08.08.2024.
Мати та вітчим піклуються про здоров’я малолітнього ***, його фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечують проходження ним індивідуальної реабілітаційної програми, достатній життєвий та культурний рівень, створили належні умови для життя, розвитку та відпочинку дитини.
Батько, громадянин ***, самоусунувся від виховання та матеріального утримання дитини, не вітає його з днем народження, не цікавиться його станом здоров’я, навчанням, розвитком.
Обстежити житлово-побутові умови та відібрати пояснення у громадянина *** по суті справи немає можливості, оскільки останній на території Бориспільської ОТГ не проживає і не зареєстрований. У позовній заяві зазначено, що останнє місце реєстрації є Луганська область, місто Рубіжне, вул. ***, будинок *, квартира **, яке наразі є окупованим.
Відповідно до інформації наданої позивачем, громадянин *** схильний до вживання наркотичних засобів, неодноразово притягувався до відповідальності за ст. 44 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України.
Згідно з постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 12.11.2018 провадження № 3/425/1162/18 справа № 425/3485/18 громадянина *** було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 44 КУпАП.
Відповідно до довідки від 10.06.2024 № 155 про участь батьків учня *** у шкільному житті дитини, виданої Гімназією № 3 міста Рубіжного Луганської області, батько **, громадянин ***, за період навчання дитини у ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 Рубіжанської міської ради з 01.09.2022 по 24.02.2024, перебуваючи в м. Рубіжному контакту зі школою, де навчався хлопець, не підтримував, із вчителями не спілкувався, жодного разу не був на батьківських зборах, не телефонував вчителям, не цікавився успішністю сина, не приймав участі у громадській діяльності закладу.
Згідно з довідками Синельниківського ліцею № 2 Синельниківської міської ради Дніпропетровської області від 30.05.2022 № 78, Бориспільського академічного ліцею імені Анатолія Федорчука Бориспільської міської ради від 07.06.2024 № 151 та Реабілітаційної установи для осіб з інвалідністю «Наш дім» імені Валентини Бондаренко також вбачається, що батько ***, громадянин *** участі у вихованні дитини не приймав і не приймає, життям дитини не цікавиться, контакту зі школою не підтримує із вчителями не спілкується.
Відповідно до протоколів опитування адвокатом осіб за їх згодою від 12.09.2024, 16.09.2024, 17.09.2024, 19.09.2024, адвокатом Онишко Вікторією Михайлівною було допитано громадян ***, ***, *** та ***, які засвідчили, що громадянин *** проживає на окупованій території, практично з 2016 року не цікавився життям, станом здоров’я малолітнього ***, не брав жодної участі у вихованні та утриманні дитини, у навчальні заклади, які відвідує дитина, жодного разу не з’явився, освітніми досягненнями та потребами дитини не цікавиться.
Верховний суд України в ч. 2 п. 16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3 наголосив, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених, ст. 164 Сімейного кодексу України, а ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею норм моралі; не виявляють інтересу до її світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Враховуючи вищенаведене, з метою захисту законних прав та інтересів малолітнього ***, 2012 року народження, на належне виховання, матеріальне забезпечення, захист житлових та майнових прав дитини, орган опіки та піклування вважає можливим позбавлення батьківських прав громадянина ***, 1978 року народження, відносно його малолітнього сина ***, 2012 року народження.

__________________________________________________________