Сьогодні моя закінчилась війна...
З невимовним болем і сумом повідомляємо, що додому на щирі повернувся наш Герой, відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер») та ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей», старший сержант, помічник кулеметника механізованого відділення 41-річний Олександр ІВАНІВСЬКИЙ з Борисполя.

Церемонія прощання з Героєм відбудеться 29 листопада 2024 року о 10:30 у Свято-Миколаївському храмі.
А опісля –  поховання на Рогозівському кладовищі (м. Бориспіль)
Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

Олександр Петрович Іванівський народився 10 січня 1983 року в м. Бориспіль у багатодітній родині, де наш захисник був наймолодшим.
Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер») вступив до ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей», де опанував професію маляра-штукатура, плиточника.
Добрий, сміливий, відповідальний, завзятий і працьовитий. У вільний час захоплювався ковальством – під вправними руками Олександра звичайний кусок заліза ставав витвором мистецтва. Троянди, підсвічники та інші вироби стали прикрасою і пам’ятним подарунком для рідних, близьких, знайомих.
Проходив строкову військову службу в Державній прикордонній службі України, а у 2014 році був мобілізований, де займався ремонтом військової техніки для українських захисників.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію вільної, мирної України Олександр без вагань прийняв рішення стати на захист України і з перших днів приєднався до лав Збройних Сил України. Військова служба ніколи не лякала нашого Героя, бо ж мав гідний приклад старшого брата-військового.
«Ви про мене не хвилюйтесь. Я знаю, куди йду. Ви себе бережіть», – заспокоював рідних.
Впродовж тривалого часу проходив службу в одній з військових частин Київщини, а згодом – вирушив на Донеччину. Він знав, куди йде і чому, бо вірив, що Перемога України – у руках кожного з нас.
13 квітня 2024 року у бою за нашу Батьківщину на Донеччині життя нашого Героя обірвалося…

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають!
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!