Розглянувши ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2024 по цивільній справі № 175/3208/24 за позовом громадянки *** до *** про позбавлення батьківських прав та визначення місця мешкання  малолітньої дитини, враховуючи рекомендації Комісії з питань захисту прав дитини (протокол від 19.11.2024 № 27), відповідно до статті 6 Конвенції ООН «Про права дитини», статей 19, 160, 164, 165 Сімейного кодексу України, статей 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», підпункту 4 пункту б) частини 1 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет міської ради ВИРІШИВ:

1. Погодити висновок щодо позбавлення батьківських прав громадянина *** відносно його малолітньої доньки ***, 2012 року народження, та визначення місця проживання малолітньої ***, 2012 року народження, разом з її матір’ю, громадянкою *** за місцем її проживання (додається).
2. Висновок органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав громадянина *** відносно його малолітньої доньки ***, 2012 року народження, та визначення місця проживання малолітньої ***, 2012 року народження, надати до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
3. Рішення набирає чинності з моменту його прийняття.
4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови Бистру Л.Г.

Секретар міської ради                                                          Владислав БАЙЧАС

ПОГОДЖЕНО
Рішення виконавчого комітету 
міської ради
25.11.2024 № 1169

Висновок
органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав
громадянина *** та визначення місця проживання
малолітньої ***

Розглянувши ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2024 по цивільній справі № 175/3208/24 за позовом громадянки *** до *** про позбавлення батьківських прав та визначення місця мешкання малолітньої дитини, обстеживши житлово-побутові умови позивача та здійснивши оцінку потреб родини, службою у справах дітей та сім’ї міської ради встановлено наступне.
Громадяни *** та *** перебували у зареєстрованому шлюбі із 25.04.2012. Від подружнього життя у батьків народилася донька ***, 2012 року народження. Родина проживала у місті Краматорськ Донецької  області.
Спільне життя між батьками не склалося, тому 22.06.2016 рішенням Краматорського міського суду Донецької області шлюб було розірвано. Малолітня ** залишилася проживати з матір’ю.
13.07.2018 громадянка *** зареєструвала шлюб із громадянином ***.
У червні 2021 року ** разом з чоловіком ** та малолітньою дочкою евакуювалася до м. Бориспіль.
Відповідно до довідок від 18.07.2018 № 3249-580424 та від 03.06.2021                 № 3249-5000364314 ** та малолітня ** є внутрішньо переміщеними особами.
Малолітня ***, 2012 року народження, проживає разом з матір’ю, громадянкою ***, та її чоловіком *** за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця ***, будинок **, квартира **, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов від 06.11.2024 № 230 та оцінкою потреб родини від 06.11.2024.
Мати піклується про здоров’я малолітньої **, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечує достатній життєвий та культурний рівень, створила належні умови для життя, розвитку та відпочинку дитини.
Обстежити житлово-побутові умови та відібрати пояснення у громадянина *** по суті справи немає можливості, оскільки останній зі слів позивача на території Бориспільської ОТГ не проживає і не зареєстрований. У позовній заяві зазначено, що останнє місце реєстрації є Донецька область, місто Краматорськ, вулиця ***, будинок **, який наразі є територією можливих бойових дій.
Зі слів позивача, батько дитини мешкає у Чехії, хоча у позові зазначена країна проживання Польща, аліменти на утримання малолітньої доньки сплачує, хоча відповідні докази у справі відсутні.
Рішенням Краматорської міської ради від 15.03.2017 № 206 «Про визначення ***, 1987 року народження, способу участі у вихованні доньки ***, 2012 року народження» громадянину *** визначено спосіб участі у спілкуванні з малолітньою донькою **.
Зі слів малолітньої **, батько інколи телефонує їй, вітає з днем народження.
Відповідно до положень статті 19 Сімейного кодексу орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо вирішення спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно з п. 15 постанови Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Верховний суд України в ч. 2 п. 16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 наголосив, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених, ст. 164 Сімейного кодексу України, а ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею норм моралі; не виявляють інтересу до її світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У порядку ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України обов'язковою є участь у справі по позбавленню батьківських прав органу опіки та піклування. Суд має витребовувати від цього органу письмовий висновок, а також може допитати представника цього органу в судовому засіданні.
Слід звернути увагу на те, що згідно з ч. 6 ст. 19 Сімейного кодексу України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Питання щодо позбавлення батьківських прав громадянина *** у відношенні малолітньої доньки ** та визначення місця проживання малолітньої ***, 2012 року народження, розглядалося на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини від 19.11.2024.
Відповідно до наявних у справі документів, відсутня доказова база щодо свідомого ухилення батька від виконання своїх батьківських обов’язків без поважних на те причин, надання до суду якої має забезпечити позивач у порядку статті 83 ЦПК України.
Позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку виконкому та попередження матері про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (ВССУ у справі № 211/559/16-ц від 01 листопада 2017р.).
Зокрема, суд касаційної інстанції підкреслив наступне. При позбавленні батьківських прав суду слід не тільки встановити ухилення батька від виконання батьківських обов’язків, а також чи попереджувався батько офіційно про необхідність зміни ставлення до дитини. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, тому важливе значення має висновок виконкому органу місцевого самоврядування про доцільність або передчасність застосування такого заходу.
З урахуванням вище наведеного, на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, а також на підставі інших документів, які стосуються справи, та керуючись статтею 19 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування вважає, що позбавлення батьківських прав громадянина *** відносно малолітньої доньки ***, 2012 року народження, є недоцільним та передчасним, а визначення місця проживання малолітньої ***, 2012 року народження, разом з її матір’ю, громадянкою ***, за місцем її проживання, таким, що відповідає інтересам дитини.
___________________________________________________