У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Донеччині загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Глибоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (нині Глибоцький ліцей), солдат, старший бойовий медик розвідувальної групи 33-річний Євген ОПРИШКО з села Глибоке.

Прощання з Героєм відбудеться 3 лютого 2025 року у селі Глибоке.
О 10:15 рух колони розпочнеться від Бориспільського моргу.
Церемонія прощання та відспівування відбудеться у сільській церкві, а опісля – поховання на місцевому кладовищі.
Громадо! Траурний кортеж з тілом загиблого Героя востаннє проїде вулицями рідного села. Тож вийдіть та всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

Євген Васильович Опришко народився 23 січня 1991 року у селі Глибоке Бориспільського району Київської області.
Після закінчення Глибоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (нині Глибоцький ліцей) вступив до Київського транспортно-економічного коледжу за спеціальністю «організація перевезень і управління на автотранспорті» і здобув кваліфікацію техніка-технолога (механіка).
Був дуже вихованою, доброю, щирою дитиною, справжнім помічником для батьків. Рідні згадують, що все дитинство провів з татом у колгоспі та з мамою у амбулаторії. І завжди з неймовірним теплом згадував ті щасливі, безтурботні роки. Здавалося, що він знав усіх людей у рідному селі, а вони знали його.
Євген просто обожнював футбол. Та не тільки спостерігати за грою професійних спортсменів, а й сам залюбки грав з друзями. Свого часу приєднався до місцевої футбольної команди, у складі якої грав за рідне село.
Добрий, відповідальний, веселий, комунікабельний, мав дуже багато друзів. Турботливий син та брат, коханий чоловік та найкращий у світі татко для двох дітей.
«Це найвеселіший та найкращий друг! Він був найдобрішою людиною на світі, завжди всім допомагав. Душа будь-якої компанії, він швидко знаходив мову будь з ким… Його поважали найстарші і наймолодші…», – діляться спогадами рідні.
А ще мав дуже гарний голос, тому здавалося б жодне святкування у колі найрідніших не відбувалося без пісні. Під час проходження строкової військової служби його співочий талант теж був оцінений, тому і запросили приєднатися до Ансамблю пісні та танцю Збройних Сил України.
Коли прийшов час стати на захист України, у листопаді 2024 року, відразу пішов до військкомату та приєднався до лав захисників Рідні розповідають, що у Євгена була мрія стати хірургом, тому у війську став старшим бойовим медиком.
21 січня 2025 року життя нашого захисника обірвалося під час виконання бойового завдання на Донеччині… Першого, яке стало і останнім…За два дні Євгену мало б виповнитися 34 роки, а тепер навіки 33…

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають!
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!