А десь люди на колінах зустрічають свого земляка-Героя, який востаннє повертається до рідного дому... на щиті.
У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Донеччині загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Іванківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (нині Іванківський ліцей), солдат, стрілець-санітар мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 30-річний Павло БУЦИК з села Іванків.

Церемонія прощання з Героєм відбудеться 31 березня 2025 року у селі Іванків.
О 10:30 рух колони розпочнеться від Бориспільського моргу.
Об 11:00 - церемонія прощання з Героєм біля каплиці, а опісля – поховання на сільському кладовищі.
Громадо! Траурний кортеж з тілом загиблого Героя востаннє проїде вулицями його рідного села. Тож вийдіть та всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

Павло Володимирович Буцик народився 22 вересня 1994 року у селі Іванків Бориспільського району Київської області, де промайнули його безтурботне дитинство та юність, останні роки мирного життя.
Тут вперше переступив поріг Іванківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, де про нього зберігають теплий спомин.
«Яким він був у школі? Звичайним хлопцем, непосидючим, активним, як і інші, товариським. В його очах завжди була рішучість і сміливість. У мене в пам’яті він залишиться хлопцем, який в будь-якій ситуації посміхався. Чи це при спілкуванні з дівчатками, яких ніколи не ображав, чи з хлопцями, чи зі мною. Де б мене не зустрічав, завжди посміхався і запитував, як рідну людину, як у мене справи, розповідав про себе», – згадує класний керівник Світлана Бабенко.
До повномасштабного вторгнення росії на територію незалежної, мирної України працював на місцевому підприємстві ДКС Україна.
Добрий, надійний, відповідальний, працьовитий, спокійний, щедрий – останнє віддасть, але ніколи не відмовить. Завжди підставляв своє плече тим, хто потребував його допомоги, ніколи не полишав незакінчену справу.
У мирному житті захоплювався мотоциклами і все, що з ними пов’язано. Мріяв після закінчення війни придбати власний. Так і казав: «Куплю собі байк!»
З перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію незалежної, вільної України пішов добровольцем до військкомату і вступив до лав Збройних Сил України. Він не міг інакше, адже він був справжнім чоловіком та патріотом.
Київщина, Сумщина, Луганщина, Херсонщина, Донеччина – географія бойових завдань, у яких брав участь безпосередньо наш захисник, надзвичайно широка.
У серпні 2022 року нашого Героя було нагороджено відзнакою Президента України «За оборону України».
У березні 2023 року Павло Буцик був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».
Він боровся за волю і свободу нашої держави та усією душею вірив у те, що наближає омріяну Перемогу і повернеться до рідного дому. Та не судилося…
23 березня 2025 року у результаті здійснення противником штурмових дій позицій на Донеччині наш Герой загинув…
Світлий, добрий спомин про звитяжного захисника України назавжди залишиться в наших серцях та спогадах його родини, друзів, земляків та бойових побратимів!
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!