У невимовній скорботі сьогодні і наша громада, адже до рідного дому на щиті повернувся наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, капрал поліції зведеної бригади «Хижак» при Департаменті патрульної поліції 28-річний Микита СИЧ з Борисполя.
Церемонія прощання з Героєм відбудеться 06 травня 2025 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища (м. Бориспіль).
Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!
Микита Юрійович Сич народився 07 червня 1996 року у м. Бориспіль.
Після здобуття загальної середньої освіти вступив до вищого Криворізького коледжу Національного авіаційного університету на спеціальність «Телекомунікації та радіотехніка».
Добрий, турботливий, веселий, життєрадісний, відповідальний, з неймовірним почуттям гумору. Він завжди знав, що і як сказати, щоб підняти настрій оточуючим та подарувати їм щиру посмішку, яка, здавалося, ніколи не сходила з його вуст.
Змалечку був справжнім захисником слабших, завжди підставляв своє плече допомоги всім, хто цього потребував.
А ще марив небом! З дитинства з захопленням виглядав у небі літаки, які так часто пролітали над рідним Борисполем. Впродовж всього життя жевріла мрія стати пілотом і одного дня підняти літак високо у небо. Та не судилося…
Микита був всебічно обдарованим! Все, за що б він не брався, вдавалося. І не просто вдавалося, а робив це майстерно. Мав хист до кулінарії, особливо вдавалися борщі, смак яких рідні згадують з захопленням: «Таких борщів не варив ніхто». А ще полюбляв співати, адже у пісні знаходив ще одну можливість подарувати гарний настрій та поділитися неосяжним теплом свого серця з навколишніми.
У червні 2024 року вступив до лав батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції. Він прагнув навчитися, але його життєве покликання захисника було сильнішим. Тож згодом Микита добровільно приєднався зведеної бригади «Хижак» при Департаменті патрульної поліції.
Він знав, куди йде і чому, бо вірив, що Перемога України – у руках кожного з нас. А ще мав гідний приклад батька-Героя, який з перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію України став на захист своєї родини та всієї держави.
Та, на жаль, 02 травня 2025 року на Донеччині життя нашого Героя обірвалося...
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!





















