Неможливо підібрати слова, аби виразити той біль, який точить серце кожного з нас, адже обірвалося життя нашого Героя-земляка, справжнього патріота, старшого сержанта командира відділення пожежного взводу військової частини А2215 51-річного Миколи ШПАКА з Борисполя.
Церемонія прощання з Героєм відбудеться 12 вересня 2025 року об 11:00 на Алеї Героїв кладовища по вул. Бежівка (м. Бориспіль).
Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!
Микола Васильович Шпак народився 03 жовтня 1973 року у селі Томарине Бериславського району Херсонської області. Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи вступив до інституту у м. Херсон, де опанував професію електрика.
У 2010 році разом з родиною переїхав до Борисполя. Йому настільки сподобалося місто, що не було жодних сумнівів, що саме тут хоче жити. «Місто, яке живе!», – захоплювався Микола.
Добрий, чуйний, турботливий, милосердний, міг віддати останнє, але мав обов’язково допомагав. Співчував і завжди купував їсти нужденним – де б він їх не зустрічав і скільки б грошей не було у кишені, бо завжди наголошував, що нікому не побажає голоду.
Але найбільшою цінністю була його родина – дружина та двоє синів. І впродовж всього свого життя він робив все можливе, аби вони відчували його любов, турботу, підтримку. Працюючи на трьох роботах, камінчик до камінчика власноруч відбудовував старенький будинок, який придбали у місті.
«Він був для мене всім. Не було жодного дня, коли я б не дякувала за нього Богу!», – розповідає згорьована дружина.
Свій трудовий шлях у Борисполі розпочав у КП ВКГ «Бориспільводоканал». Згодом його вміння електрика знадобилися у військовій частині, де і пропрацював до повномасштабного вторгнення росії на територію України.
Перший бойовий вихід нашого Героя був на його рідній Херсонщині, де він народився та виріс, де залишилися найтепліші спогади про безтурботне дитинство та мрійливу юність. Навіть на передовій велике добре серце захисника піклувалося про інших: часто ризикуючи власним життям витягував поранених і вбитих побратимів з поля бою. «Їх вдома теж чекають…» – казав рідним.
Під час виконання одного з бойових завдань Микола Шпак отримав важке поранення, тож отримав статус «обмежено придатний до військової служби» і повернувся на реабілітацію.
Та навіть і цей статус не зупинив: коли запитали, хто бажає на Харківський напрямок, він був одним з перших. І хоча дружина молила хоча б відновитися після поранення, твердо відповів: «А хто, як не я?». Пообіцяв, що скоро повернеться… І повернувся. На щиті…
1 вересня 2025 року внаслідок ураження ворожим FPV на Харківщині життя нашого Героя обірвалося…
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!
