І щоденно у книзі вічної пам’яті викарбовуються нові імена Героїв, які ціною власного життя захищали Батьківщину та кожного з нас від російських окупантів. Відтепер вони захищатимуть нас із неба…
З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі на Харківщині загинув наш відважний захисник, молодший сержант, сержант із матеріального забезпечення механізованої роти механізованого батальйону 54-річний Олександр КУЧЕРЯВЕНКО.

Церемонія прощання з Героєм відбудеться 27 жовтня 2025 року об 11:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на кладовищі по вул. Бежівка (м. Бориспіль).
Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

Олександр Васильович Кучерявенко народився 21 липня 1971 року у селі Малютинці Пирятинського району Полтавської області.
Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи вступив до професійно-технічного навчального закладу, де здобув професію зварювальника. Проходив строкову військову службу.
У 2019 році разом з родиною переїхав до Борисполя, де придбали будинок і будували плани на майбутнє, яким не судилося здійснитися…
Добрий, щирий, турботливий, скромний, відповідальний, мав багато друзів. «До нього люди тягнулися, бо він був безвідмовний та безкорисливий. Завжди і всім допомагав», - згадують рідні. У вільний від роботи час полюбляв їздити на риболовлю.  
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію України, Олександр на початку березня 2022 року добровільно пішов до військкомату і вже 7 березня 2022 року приєднався до лав захисників України.
Брав участь у визволенні Київщини (Буча, Ірпінь), а згодом вирушив виганяти російських окупантів з української Харківщини. Побратими якнайкраще відгукуються про Олександра. Маючи проблеми зі здоров’ям, не покидав своїх хлопців, був їхньою підтримкою та надійною опорою. Навіть коли довелося робити операційне втручання після реабілітації знову повернувся до своїх.
Та і про родину ні на секунду не забував, навіть на відстані піклувався про найрідніших. Дружина згадує, що яким б важким не був виїзд, завжди знаходив хоч секундочку, щоб повідомити, що повернувся. І коли того страшного дня телефон зрадливо мовчав серце коханої людини відчуло непоправне…

21 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині життя нашого Героя обірвалося…
26 жовтня наш захисник мав приїхати у відпустку, а сьогодні повертається до рідного дому на щиті…

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...  
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!