З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність та незалежність, залишаючись вірним військовій присязі на Донеччині загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи 4 (нині Бориспільський ліцей "Перспектива" імені Володимира Мономаха), старший сержант, командир міномета мінометного взводу мінометної батареї батальйону територіальної оборони 42-річний Андрій КОВАЛЕНКО.
Церемонія прощання з Героєм відбудеться 10 листопада 2025 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі.
Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!
Андрій Михайлович Коваленко народився 28 лютого 1983 року у м. Бориспіль. Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи 4 (нині Бориспільський ліцей "Перспектива" імені Володимира Мономаха) вступив до Криворізького фахового коледжу Національного авіаційного університету.
Впродовж багатьох років працював у ТОВ "Інтеравіа". Колеги з теплом згадують нашого Героя:
«Андрій був закоханим в цивільну авіацію, протягом багатьох років і з задоволенням працював в нашій галузі та виконував складні завдання, які потребували глибоких знань й високого рівня фаховості. Він був надзвичайно надійним у роботі, завжди готовим допомогти іншим, був наставником для багатьох з наших колег. Працювати поруч із ним було справжнім задоволенням, він створював навколо себе позитивну атмосферу, підтримував і надихав колег, вмів підбадьорити і знайти тепле слово для кожного. Особливу теплоту додавало його почуття гумору. Андрій умів знайти жарт в потрібний момент і підняти настрій навіть тоді, коли було найважче. Ми втратили не просто співробітника, ми втратили хорошу людину і друга».
Добрий, щирий, людяний, відповідальний, працьовитий, турботливий син, чоловік, батько, щирий і надійний друг, з неймовірним почуттям гумору та справедливим поглядом на життя.
Полюбляв подорожувати, вів активний спосіб життя (свого часу займався боксом), що залюбки підтримували його рідні. Як ділиться спогадами дружина, всі сімейні канікули проходили активно: байдарки, лижі, поїздки до лісу чи в гори. Особливо захоплювався мотоциклами, любов до яких передав старшій донечці.
А ще був справжнім патріотом! Тож коли розпочалось повномасштабне вторгнення росії на територію вільної, незалежної України Андрій Коваленко довго не роздумуючи у перший же день звернувся до військкомату та приєднався до лав Збройних Сил України.
Сумський, Харківський, Донецький - напрямки, де точились виснажливі жорстокі бої за кожен сантиметр рідної землі.
«Він жив службою та побратимами, які стали його другою родиною. Дуже їх любив, вони жили пліч-о-пліч, завжди допомагав та навчав тих, хто тільки приєднався до лав ЗСУ», - розповідає згорьована дружина.
Навіть у найважчі моменти на передовій Андрій знаходив добре слово підтримки для кожного та вміло піднімав настрій влучними жартами.
«Знайомство з Андрієм надихнуло знайти втрачені сенси на війні. Він був тим побратимом, справжнім, пліч-о-пліч з яким хотілось далі вести боротьбу. Справжній в кожному моменті. Мав честь бути йому другом і братом по зброї» - розповідає побратим нашого Героя.
У листопаді 2024 року за мужність і успішне виконання завдань під час бою був нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий хрест".
«Андрій Коваленко опанував артилерійське озброєння, проявив лідерські якості та хоробрість, якою на полі бою не кожен може похвалитися. Надважкі завдання, тривалі бойові операції в тяжких умовах, близькість до ворога - ось умови, в яких ніс службу Андрій роками. Завжди доброволець, завжди на власному прикладі, завжди безвідмовний йшов в бій. З таких людей як Андрій Коваленко вибудувана історія протистояння нашого народу, що вже стільки років б'ється у нерівній боротьбі з загарбником. Там, де не витримує бетон, де плавиться залізо - стоять воїни за своїх рідних за свій дім, за свій край», - з гордістю ділиться спогадами командир нашого захисника.
5 листопада 2025 року внаслідок влучання ворожого ударного дрону старший сержант Андрій Коваленко отримав травми, несумісні з життям...
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину!





















